А то раз якийсь піп дуже не любив казання говорити. То одної неділі виходить на казальницю, так каже:
Мої милі парафіяни, а знаєте, о чім я вам нині буду казання казати?
Ні, не знаємо,кажуть люди.
Га, коли ви не знаєте, то й я не знаю,каже піп та й зліз з казальниці.
На другу неділю знову піп на казальницю.
Мої милі парафіяни, а знаєте, о чім я вам нині буду казати казання?
Знаємо,кажуть люди.
Ну, коли знаєте, то нема вам що й казати. Рцем всі от всея душі!..
Приходить на третю неділю, вже собі люди міркують, як би то його зайти? Змовилися собі... Вилазить піп на казальницю.
Мої милі парафіяни, а знаєте, о чім я вам нині буду казати казання?
То єдна половина людей у церкві каже: «Знаємо»,а друга каже: «Не знаємо».
Так?каже піп.Ну, то добре. Най ті, що знають, та скажуть тим, що не знають. Благоденствіє господнє на всіх вас!
Та й уже було по казанню.