Святослав Давидович (відомий як Мико́ла Свято́ша; бл. 1080 — 14 жовтня 1143) — князь луцький (1099—1100) з династії Рюриковичів, син Давида Святославича. Київський і український (руський) православний, християнський трудник (подвижник), інок, чудотворець і преподобний. Його коштом був збудований надбрамний храм на честь Святої Троїці в Києво-Печерській Лаврі, один з небагатьох храмів на честь Святої Троїці на старій, доординській Русі, коли храми на честь Святої Троїці на Подніпров'ї практично не ставили, який пережив монгольську навалу і дав початок місцевості Троєщина (Свята Троєщина), нині у складі Києва.
Життєпис Народився близько 1080 року. Син чернігівського князя Давида Святославича, онук чернігівського і київського князя Святослава Ярославича, засновника чернігівської князівської династії. У 1080—1090-х роках був луцьким князем. Володів землями у Чернігівському князівстві. Мав дружину Анну, доньку київського князя Святополка Ізяславича, та дітей (його донька згодом була одружена з Новгородським князем Всеволодом Мстиславичем), онуком Володимира Мономаха.
Вигнаний у 1097 році Давидом Ігоревичем з Луцька, втік до батька у Чернігів.
17 лютого 1106 року князь Святослав-Панкратій, залишивши родину, прийняв постриг та з іменем Микола (на честь святого покровителя Свт. Миколая, архієпископа Мир Лікійських, чудотворця) провів 36 років у Києво-Печерському монастирі, ведучи суворий аскетичний спосіб життя.
Йому належали села Пакуль та Навози (сучасне Дніпровське) на Чернігово-Сіверщині, а також урочище Лісковиця в Чернігові.
Переніс монастирську лікарню на інший бік обителі й розширив настільки, що утворився цілий «лікарняний монастир». На його кошти було збудовано Троїцьку надбрамну церкву Києво-Печерського монастиря, лікарню та лікарняну церкву св. Миколи. Біля своєї келії Микола Святоша розвів чудовий сад. Мав власну бібліотеку в Києво-Печерському монастиреві. Мирив своїх розсварених братів.
Мав дар ясновидіння (передбачив власну смерть), лікував людей молитвами (зокрема, власного лікаря Петра, котрий пішов за ним у Києво-Печерський монастир). Його волосяниця вилікувала його брата Ізяслава Давидовича, чернігівського і київського князя.
Після смерті князя-ченця було канонізовано. Святі мощі зберігаються у Ближніх (Антонієвих) печерах Києво-Печерської Лаври.
Найвірогіднішою є версія походження назви місцевості Святошин від імені Миколи Святоши, котрий, за літописом, володів землями Борщагівки, що межувала зі Святошиним.
Днями його пам'яті є 14 жовтня (день смерті) та 28 вересня (Собор преподобних отців Києво-Печерських, які спочивають у Ближніх печерах).
Родовід
Вшанування Пам'ятник Миколі Святоші (Київ); Храм Миколи Святоші (Київ).
Джерела Абрамович Д. І. Києво-Печерський Патерик / (Авт. післямови В. І. Крекотень). — К., 1991. «Київ. Енциклопедичний довідник» УРЕ, Київ-1981. Коваленко В. П. Микола Святоша — перший князь-інок на Русі // Слов'яни і Русь: археологія та історія. Збірник праць на пошану дійсного члена НАН України П. П. Толочка з нагоди його 75-річчя. — К., 2013. — С. 105—113. Котляр М. Ф. Святослав Давидович // Мицько І. Микола Святоша — Николай Жидичинський — Нікалай Мажайський // Миколаївські читання. Науковий збірник. — Луцьк, 2007. — Вип. 1 : Матеріали І-го наукового семінару, присвяченого пам'яті Луцького князя і святого православної церкви Святослава-Миколи Святоші та святого Чудотворця Миколая Мирликійського. 28 жовтня 2007 року. с. Жидичин. — С. 17-25. Н Чугаєва І. K. Чернігівський князь Микола Святоша // Семінаріум. Церква-ментальність-культура: питання історії та історіографії. — Чернігів, 2010. — Вип. 2. — С. 42–54. Зотов Р. О черниговских князьях по Любецкому Синодику и о Черниговском княжестве в татарское время. — СПб., 1882. — С. 24, 38, 261. «Киев. Энциклопедический справочник» УСЭ, Киев-1985.
Посилання Патерик Києво-Печерський Православный календарь на 2004 год ХРОНОС — всемирная история в интернете Киевская Русь — Для тех, кто хочет верить разумно Успенська Києво-Печерська Лавра Подробности (газета) Электронный журнал «Язык и текст» Відкриття пам'ятника Миколі Святоші у с. Дніпровському
ПопередникНе було Князь луцький1099 НаступникДавид Ігорович