Себастьян Любомирський (, близько 1546 — 22 червня 1613, Добчиці) — польський аристократ, урядник Корони, граф на Вісьнічу (надання імператора Священної Римської імперії, з походження шляхтич)Lubomirscy (01) . Дід Александера Конецпольського.
З життєпису Син дідича Славковіц та Ґраюва Станіслава Любомирського та його другої дружини Барбари Грушковської (угорки з походження).
У 1559-60 роках навчався в університеті Лейпцигу. Пізніше став придворним краківського єпископа РКЦ Філіпа Падневського. Після 1578 року став головним управителем маєтків, що належали монастирю кларисок у Старому Сончі.
У 1581 році став жупником краківським; під час перебування на посаді визискував гірників, не визнавав привілеїв, забезпечених на жупах, вдавався до різного роду махінацій.
Він володів Віснічем та Серчем. Був жупаном Краківським у 1581—1592 роках, бургграф Кракова з 1584 року, каштелян Малогоща з 1591 року, Беча з 1598 року, Войнічу з 1603 та староста Сандомира, Нового Сонча та Спишу.
Наприкінці життя найчастіше перебував у Добчицях, хворів, де помер 22 червня 1613. Був похований 5 серпня 1613 року в костелі домініканців Кракова.
Примітки
Джерела Długosz J. Lubomirski Sebastian herbu Szreniawa (ok. 1546—1613) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — T. XVIII/1, zeszyt 76. — S. 40-42.
Посилання Lubomirscy (01) Lubomirscy (03)