Лу́ків (до 1557 — ЛуківУ деяких джерелах вживається переклад Łuków як Лукове, Луково , в 1577—1946 — МацеївНа «Карті України» Степана Рудницького, виданій у 1918 році у Відні — Матіїв, ) — селище в Ковельському районі Волинської області (Україна). Селище є центром Луківської селищної громади.
Розташоване за 29 км на північний захід від колишнього районного центру селища Турійськ (автошлях ).
Містечко внесене до Списку історичних населених місць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. № 878.
Населення — 3210 осіб (станом на 1 липня 2010 року).
Походження назви
За час своєї історії Луків тричі змінював свою назву. Перший раз — коли у 1557 році село Луків () було перейменувано на Мацейовиці ()Див. також: Мацейовиці, Мацейовець, , і отримало статус містечка з Магдебурзьким правом, вдруге — у 1577 році, коли містечко Мацейовиці отримало назву Мацеїв (, у 1795-1915 ), втретє — коли 07.06.1946 року радянська влада перейменувала Мацеїв на Луків.
Стара назва селища «Мацеїв» (до 1939 ), очевидно, походить від прізвища першого власника містечка — надвірного коронного маршалка Станіслава Мацейовського (з роду Мацейовських), який отримав від короля Сигізмунда II Августа дозвіл на перейменування свого володіння.
Щодо походження назви «Луків» існує декілька версій. За однією з них, назва «Луків» походить від давньоруського слова «лука» — закрут, коліно річки, що є можливим, тому що неподалік від Лукова протікає річка Вижівка (притока Прип'яті). За іншою версією, назва селища походить від іншого значення слова «лука» — луг, ділянка, вкрита трав'янистими рослинамиЛука (рослинність). Так, як селище Луків розташоване в болотистій місцевості, то, можливо, мається на увазі «болотна лука» — лука в напівзаболоченій місцевості, яка більшу частину року перебуває в умовах надмірного зволоження.
Символіка
Символікою селища Луків є герб та прапор. Вони затверджені рішенням Луківської селищної ради у 1997 роціLukiv flag 1997.
Історичним гербом селища ЛуківLukiv coa 1575 є герб Вишневецьких Корибут, які володіли селищем протягом близько 30 років у 1568–1594 роках. На гербі у червоному полі зображений жовтий (золотий) хрест з перехрещеними боковими та верхнім кінцями, нижній кінець спирається на жовтий (золотий) півмісяць рогами донизу, під півмісяцем — жовта (золота) шестипроменева зірка.
Прапор селища створений на основі герба Лукова і прапора Волинської області. Він має вигляд прямокутного полотнища із співвідношенням сторін 2 до 3. У центрі на червоному тлі рівнораменний хрест жовтого (золотого) кольору, що торкається кінцями країв прапора (т. зв. фіксований). У правому верхньому куті розміщено герб Лукова.
Географія
Розташування і рельєф
Луків розташований на півночі Турійського району, який розміщений у центральній частині Волинської області на північному заході України. Площа селища становить близько 6,93 км². Воно знаходиться на відстані близько 40 км від кордону з Польщею і приблизно за 46 км від кордону з Білоруссю. Рельєф Лукова сформувався на Поліській низовиніРельєф української землі. У селищі представлені дерново-підзолисті ґрунтиҐрунти України, які є малородючими.
Селище Луків має досить вигідне розташування. До міжнародної автомагістралі (збігається із ) Клайпеда-Каунас-Слонім-Луцьк-Дубно-Тернопіль-Чернівці від Лукова 33 км, а до міжнародної автомагістралі (збігається із ) Варшава-Люблін-Ковель-Сарни-Коростень-Київ — лише 2 км. До аеропорту міста Луцьк 100 км. Основні вантажопасажирські перевезення здійснюються через залізничну станцію Мацеїв, відстань до якої становить 2 км.
Відстань від Лукова до інших населених пунктів (автошляхами) Парчів (значення) ~ 131 кмШацьк ~ 51 кмГоловне ~ 27 км Берестя ~ 150 км Заболоття ~ 56 км Стара Вижівка ~ 31 км Пінськ ~ 190 км Любешів ~ 118 кмКамінь-Каширський ~ 72 км Люблін ~ 133 км Холм ~ 64 кмЛюбомль ~ 24 кмЧернігів ~ 590 кмКиїв ~ 460 кмКовель ~ 30 кмУжгород ~ 396 км Замостя ~ 127 км Грубешів ~ 81 км Львів ~ 175 кмЧервоноград ~ 106 кмВолодимир-Волинський ~ 46 км Кишинів ~ 746 кмЛуцьк ~ 100 кмТурійськ ~ 23 км
Фізико-географічне районування
Луків розміщений на території фізико-географічного краю «Волинське Полісся» в мішанолісовій хвойно-широколистій фізико-географічній зоні, яку також називають Українським Поліссям чи Поліським краєм, і яка є вологою та помірно теплоюФізико-географічне районування.
Клімат
Клімат Лукова помірно-континентальний, із м'якою зимою і теплим літом. Середня температура становить −5 °C у січні та +18 °C у липні. Середньорічна кількість опадів — 550–600 мм. І в січні, і в липні у Лукові переважають західні вітри.
Економіка
Домінуючу роль в економіці Лукова відіграє промислове виробництво, яке представлене підприємствами будівельної, переробної та харчової галузей.
Виробництвом будматеріалів, будівництвом та облаштуванням доріг і мостів займається ЗАТ «Луцькавтодор», а ВАТ «Луківська ПМК-198» здійснює будівельно-монтажні роботи.
Також на території селища знаходиться ВАТ «Луківський комбінат будівельних матеріалів», яке спеціалізувалося на видобутку крейди та виробництві вапна. Крейду в Лукові видобували ще до війни, продаючи її навіть до Франції. Вже через кілька місяців після звільнення селища від німців тут став до ладу один цех крейдяного комбінату, на якому почали випалювати вапно. У шістдесятих роках 20 століття на його базі було створено Державне підприємство «Луківський комбінат будівельних матеріалів» — найбільше підприємство Лукова, яке виробляло головним чином молоту крейду і вапно для будівельних трестів. Споживачами були також колгоспи Волинської та сусідніх областей, які використовували вапно для розкислення ґрунтів. У свої найкращі часи комбінат виробляв майже двісті тисяч тонн крейди на рік.
У березні 1995 року ДП «Луківський КБМ» було перетворене на ВАТ «Луківський КБМ», а з 1996 року фактично почався занепад унікального на Волині крейдяного комбінату. Через два роки цехи підприємства зупинилися остаточно, а значна частина основних фондів була розпродана. Якщо на початку дев'яностих років тут працювало двісті двадцять чоловік, то зараз працює лише близько десяти. В останні роки підприємство реалізовує лише залишки крейди, яка була вироблена в попередні роки. Крейда в Лукові чудова, бо має дуже високий вміст кальцію. Але потрібні значні кошти на реконструкцію підприємства, зокрема на підведення до нього природного газу (оскільки сушіння продукції потрібно проводити в газових печах) та на закупівлю нової технологічної лінії, яка б дозволила виробляти добре просушену і змолоту крейду (що значно збільшить попит на продукцію крейдяного комбінату).
В переробній галузі працює Луківська льононасіннева станція (переробка льону, насінництво). Харчова галузь представлена ТОВ «Мацеїв» (виробництво м'ясних продуктів) та цехом харчової продукції (випічка хлібобулочних виробів).
Сільськогосподарське виробництво спеціалізується на рослинництві і птахівництві. Площа орних земель становить 249,24 га, а пасовищ — 90,5 га. Ставки займають площу 10 га, з яких 9 га використовуються для рибальства (ловиться короп і білий амур). В Лукові працює інкубаторно — птахівнича станція, яка спеціалізується на розведенні птиці та вирощуванні зернових і технічних культур. Також в сільськогосподарському секторі працює ТОВ «Флекс-Імпекс» (вирощування зернових та технічних культур). Потрібні інвестиції у будівництво центрів збору, зберігання і переробки сільськогосподарської продукції та створення ферми по розведенню страусів.
Сфера оптової торгівлі представлена ТОВ «Будмаркет» (оптова торгівля будівельними матеріалами).
В сфері послуг працюють Луківське управління житлово-комунального господарства (збирання, очищення та розподілення води) та ТОВ «Ексімтранс Україна» (надання складських приміщень)Розділ «смт Луків» на порталі мерій України «MERIA online». Економіка Лукова.
Населення
Населення Лукова станом на 1 липня 2010 року становило 3210 осіб (0.309% населення Волинської області). Порівняно з 2001 роком воно збільшилося на 63 особи. Працездатне населення становить 1658 осіб (з них 789 зайнятих і 869 безробітних), непрацездатне населення — 1552 особи. 1139 осіб потребує соціального захисту, з них 806 пенсіонерів.
Середня густота населення — 463.2 чол/км².
+ Динаміка зміни чисельності населення Лукова1838187019111959197019791989199219982001200320042005200620072008200920102022 2000 1035 4126 2820 3502 3678 3418 3200 3300 3147 3116 3097 3059 3046 3041 3056 3074 30952998+
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська295898.44%російська471.56%Усього3005100%
Інфраструктура
Об'єкти інфраструктури: загальноосвітня середня школа I–III ст. на 526 місць; дитячий садок; Будинок культури; 2 бібліотеки; лікарня; протитуберкульозна лікарня; відділення зв'язку. Також працює 22 приватні торговельні заклади. Населений пункт не газифікований.
Історія
Перша письмова згадка про Луків (тоді — село Лукове) датована 1537 роком. В той час воно було спадковим володінням Мацейовських (Мацієвських). Коли в 1557 році тодішньому власнику Лукова Станіславу Мацейовському польським королем Сигізмундом II Августом був наданий дозвіл на перейменування Лукова на Мацейовичі (), селище здобуло статус містечка, і в цьому ж році йому було дароване магдебурзьке право, також дозволили збудувати замок.
В 1568 р. містечко від Станіслава Мацейовського перейшло до князя Андрія Вишневецького. Після смерті 1594 р. княжни Ганни Вишневецької (доньки князя А. Вишневецького) Мацеїв перейшов до рук її чоловіка Миколи Сапіги та їхнього сина Фридерика (†1626, тут був похованийNiesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … — T. 4. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743.— 820 s.— S. 34. </ref>), пізніше, у 1630-х рр., до дружини останнього — Єви Сапежиної зі Скашевських, доньки холмського підкоморія Яна Скашевського гербу Граб'є.<ref>Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … — T. 4. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743.— 820 s.— S. 111—112.
1680 р. Мацеїв придбав Атаназій Валентій Мьончиньський і протягом понад двох століть містечко було центром володінь графів Міончиньських.
Наприкінці XVIII століття Мацеїв як і решта міст Західної Волині входить до складу Російської імперії.
У 1870 році в містечку мешкало 1035 жителів. У цей час Мацеїв прикрашали мурована церква, два костьоли, синагога, дві каплиці, діяли три цегельні, шість грабарень, дві миловарні, ґуральня і броварня. У 1907 році в містечку діяли земська лікарня та аптека.
В 1911 році в Мацейові налічувалось 4126 мешканців. Там розташовувались волосне управління, міська управа, пошта, телеграф, суд, духовне училище, двокласна школа. Містечко обслуговували 42 крамниці, підприємство з виготовлення вапна, паровий млин, завод, на якому виготовляли черепицю.
В 1915 році Мацеїв був захоплений частинами австрійської армії, а в 1920 році його окупувала Червона Армія. У вересні 1920 року Мацеїв знову захопили польські війська. Містечко опинилося під владою Польщі на період 1920–1939 рр. У 1939 році на територію Західної України вступила Червона Армія і з вересня 1939 року Мацеїв під владою СРСР. У 1940 році радянська влада надала йому статус селища міського типу, з цього ж року Мацеїв — адміністративний центр Мацеївського району Волинської області. Селище було районним центром в 1940–1959 рр.
27 червня 1941 р. Мацеїв окупований німцями. В перший день війни місто було бомбардоване, знищено побудовану в 70-х рр. 19 століття залізницю Ковель-Любомль, перетворено костел св. Анни та Станіслава на руїни. 18 липня 1944 р. перейшов під контроль Червоної Армії.