МЛС (; дослівно ) — професіональна футбольна ліга, яка є найвищим футбольним дивізіоном для США і Канади. Чемпіонат МЛС проводиться з дозволу Федерації футболу США. У сезоні 2024 року ліга складається з 29 команд — 26 зі США і 3 із Канади. Регулярний сезон МЛС триває з березня по жовтень. Протягом нього кожна команда грає 34 матчі. Після закінчення регулярного сезону найкраща команда отримує трофей Supporters' Shield, а також 12 кращих команд протягом листопада та грудня розігрують звання чемпіона МЛС в Кубку МЛС. Команди МЛС беруть участь і в інших внутрішніх змаганнях з футболу разом з командами з інших дивізіонів та в Лізі чемпіонів КОНКАКАФ.
Заснування Major Soccer League у 1993 році було одним з пунктів успішної заявки США на проведення Чемпіонату світу з футболу 1994 року. Перший сезон ліги відбувся у 1996 році з участю 10 команд . Протягом перших років існування МЛС зазнавала фінансових та організаційних труднощів: ліга втрачала мільйони доларів, команди, не маючи власних стадіонів, грали матчі на майже порожніх стадіонах для американського футболу, що призвело до припинення існування двох команд у 2002 році. Відтоді ліга розширилася до 22 команд. Власники побудували суто футбольні стадіони, а середня відвідуваність матчі МЛС перевищує середню відвідуваність у НХЛ і НБА. Сьогодні ліга є прибутковою організацією і має власні телевізійні контракти.
На відміну від типової структури вищих професіональних ліг Північної Америки, коли ліга є асоціацією команд, МЛС є приватною акціонерною компанією, у якій інвестори володіють певною часткою акцій і керують окремими командами. Також ліга відрізняється від більшості футбольних ліг у світі тим, що у ній відсутня система підвищення-пониження у класі, оскільки членство у лізі фіксоване. Це є характерною рисою ліг США і Канади з багатьох інших видів спорту. Головний офіс МЛС розташовано у Нью-Йорку.
Історія До створення МЛС у США та Канаді існували й інші професіональні футбольні ліги. Найближчим попередником МЛС була Північноамериканська футбольна ліга.
Заснування У 1988 році Федерація футболу США () отримала від ФІФА право на проведення в країні Чемпіонату світу з футболу 1994. Однією з умов перемоги заявки від США ФІФА поставила створення єдиного професіонального футбольного чемпіонату країни. У 1993 році U.S. Soccer оголосила, що Major League Professional Soccer визнається як професіональна футбольна ліга найвищого рівня у США. МЛС була створена в лютому 1995 року як акціонерна компанія з обмеженою відповідальністю.
У першому чемпіонаті МЛС 1996 року взяло участь 10 команд. Перший матч відбувся 6 квітня 1996 року. В ньому Сан-Хосе Клеш переміг Ді Сі Юнайтед. Матч пройшов на «Спартан Стедіум» у Сан-Хосе в присутності 31000 глядачів, а також транслювався на каналі ESPN. Лізі вдалося привернути до себе увагу вболівальників (інтерес до футболу у США традиційно невисокий, але Чемпіонат світу 1994 року до певної міри його підвищив) завдяки залученню декількох відомих гравців — в першу чергу, зірок збірної США Алексі Лаласа, Тоні Меолу і Еріка Віналда, а також мексиканця Хорхе Кампоса і колумбійця Карлоса Вальдерраму. У перші чотири роки в лізі домінував Ді Сі Юнайтед, вигравши три Кубки МЛС. У 1998 році відбулося перше розширення — додані команди Чикаго Файр і Маямі Ф'южн. У першому ж своєму сезоні Чикаго Файр здобув титул чемпіона.
Після першого сезону відвідуваність матчів МЛС стала знижуватися. Вісім з десяти початкових команд МЛС грали свої матчі на стадіонах для американського футболу, які за невеликої кількості глядачів виглядали майже порожніми. Однією з причин падіння інтересу до ліги були експерименти МЛС у правилах проведення матчів. МЛС намагалася зробити футбол більш звичним для американського глядача. Так, для визначення переможця матчу у випадку нічиєї після основного часу було запроваджено серію пенальті (у провідних лігах інших видів спорту США нічиїх не буває, в той час як для футбольних змагань, які проводяться за круговою системою в усьому світі, нічийний результат є цілком звичним). Також МЛС стала використовувати зворотній відлік часу на табло (так само, як наприклад, у НБА та НХЛ) — гра завершувалася, коли таймер показував 0:00. З часом організатори ліги усвідомили, що такі зміни відштовхнули прихильників традиційного футболу і не привабили нових спортивних уболівальників. Серія пенальті та зворотній відлік були скасовані після сезону 1999 року. Конкурентноздатність МЛС також поставив під сумнів невдалий виступ збірної США на чемпіонаті світу 1998 року. Збірна була складена майже повністю з гравців МЛС і програла всі матчі на турнірі.
Протягом перших п'яти років існування МЛС зазнала збитків на 250 мільйонів доларів, а до 2004 року сума збитків зросла до 350 мільйонів доларів. Через фінансові проблеми Ліги у серпні 1999 року було звільнено комісара Дага Логана, а новим комісаром став Дон Гарбер, колишній функціонер НФЛ. В січні 2002 року МЛС оголосила про скорочення кількості команд знову до 10 — Тампа-Бей М'ютені і Маямі Ф'южн були закриті.
Попри фінансові труднощі Ліга в цей час мала і певні здобутки, які пізніше стали основою для відновлення. У 1999 році було побудовано перший суто футбольний стадіон МЛС — Коламбус Крю Стедіум. Це започаткувало тенденцію побудови командами МЛС власних футбольних стадіонів, замість оренди стадіонів для американського футболу. У 2000 році Ліга виграла судову справу, яка розглядалася за позовом восьми гравців ще з 1996 року. Суд вирішив, що політика МЛС щодо підписання контрактів з лігою, а не з клубами, і обмеження зарплат гравців з допомогою «стелі зарплат», відповідає вимогам трастового законодавства США.
Період відновлення Успішний виступ збірної США на Чемпіонаті світу 2002 року посприяв новому розвитку футболу у США в цілому і МЛС зокрема. На фінальний матч Кубка МЛС 2002 року на Джиллетт Стедіум зібралося 61316 глядачів — найвища відвідуваність фінального матчу МЛС в історії. У 2003 році в матчах ліги було обмежено кількість замін до 3, а у 2005 році прийнято правила гри, затверджені Міжнародною радою футболу.
Перехідний період розвитку МЛС відбувся в роки перед чемпіонатом світу 2006 року. Ліга продала декількох американських молодих гравців до провідних футбольних ліг Європи. Наприклад, трансфер Тіма Говарда у Манчестер Юнайтед за 4 мільйони доларів став однією з найвигідніших угод в історії ліги. Багато інших американських гравців успішно виступали і в МЛС. У 2005 році Джейсон Крайс став першим гравцем, хто забив 100 голів у матчах МЛС.
План фінансової стабілізації передбачав переїзд клубів з великих стадіонів для американського футболу на суто футбольні стадіони меншої місткості. З 2003 по 2008 рік під наглядом ліги було збудовано ще шість спеціалізованих футбольних стадіонів. Будівництво головним чином фінансували власники, такі як Ламар Гант і Філ Аншульц. Завдяки цьому до кінця 2008 року більшість команд уже мали власні суто футбольні стадіони.
У цей же період відбулося розширення ліги. З 2005 року в МЛС почали грати Реал Солт-Лейк і Чівас США. Лос-Анджелес став першим містом з двома командами в лізі. У 2006 році після невдачі з будівництвом стадіону в Сан-Хосе власники Сан-Хосе Ерсквейкс перемістили команду (гравців і тренерів) до Х'юстона. Там було утворено нову команду Х'юстон Динамо, а історія виступів Сан-Хосе Ерсквейкес залишилася для нової групи власників, яка утворилася в 2007 році.
Поява визначених гравців У 2007 році МЛС розширилася за межі Сполучених Штатів, коли новою командою розширення став Торонто. Для того, щоб підняти рівень гри, Ліга прийняла нове Правило визначеного гравця, яке допомогло залучити до ліги відомих гравців світового рівня. Завдяки Правилу визначеного гравця Лізі вдалося підписати контракт з Девідом Бекхемом, який дебютував у МЛС у сезоні 2007 року. Також серед перших гравців, підписаних за цим правилом, були Куаутемок Бланко (Чикаго Файр) і Хуан-Пабло Анхель (Нью-Йорк Ред Буллз). Разом з тим у Європу від'їжджали молоді таланти, такі як Джозі Алтідор і Клінт Демпсі.
У 2008 році з новими власниками повернуся в лігу Сан-Хосе, а у 2009 під час розширення до ліги приєднався Сіетл Саундерз. Сезон 2010 року відзначений появою нової команди Філадельфія Юніон з новим стадіоном «PPL Park». У тому ж сезоні Нью-Йорк Ред Буллз відкрили новий стадіон — «Ред Булл Арену», а в їх складі дебютував Тьєррі Анрі.
У сезоні 2011 року в МЛС додалися ще дві команди — Портленд Тімберз та друга команда з Канади Ванкувер Вайткепс. У тому ж році МЛС досягнула середньої відвідуваності 17872 глядачі, що є вищим показником, ніж в НБА та НХЛ (в яких, щоправда, матчі проходять у закритих спорудах з меншою місткістю). Черговим відомим гравцем, який приїхав до МЛС того року, став ірландець Роббі Кін, який став виступати за Лос-Анджелес Гелексі. Реал Солт-Лейк став першим клубом МЛС, який вийшов до фіналу Ліги Чемпіонів КОНКАКАФ.
2012 року Монреаль Імпакт став 19-ю франшизою МЛС. Дебютний матч команди на домашньому стадіоні зібрав 58912 глядачів.
Від 2013 року У 2013 році МЛС оголосила про створення 20 і 21 команд — ними стали Нью-Йорк Сіті і Орландо Сіті, які почали грати в чемпіонаті з сезону 2015 року. У тому ж році МЛС запровадила ініціативу за назвою «Ключові гравці», котра допомагала клубам втримувати гравців, використовуючи для цього спеціально обумовлені кошти. Серед перших гравців, які підписали нові контракти у 2013 році за рахунок «коштів втримання», були гравці національної збірної Грем Зусі і Метт Беслер. Крім того, в лігу перед чемпіонатом світу 2014 року повернулися гравці збірної, які грали за кордоном — Клінт Демпсі, Джермейн Джонс, Майкл Бредлі і ДаМаркус Бізлі. У 2014 році тренерами 15 з 19 команд були колишні гравці, що грали у МЛС. За результатами опитування ESPN Sports Poll, серед підлітків віком 12–17 років мала однаковий показник популярності з МЛБ (Вища ліга бейсболу), поступаючись НФЛ і НБА.
У 2014 році оголошено про 22 команду ліги — Атланта Юнайтед. Також Нью-Йорк Сіті і Орландо Сіті, хоча й мали почати змагатися лише з 2015 року, вже влітку 2014 оголосили про підписання своїх «визначених гравців». Ними стали Давід Вілья (найкращий бомбардир в історії збірної Іспанії), Френк Лемпард (найкращий бомбардир в історії «Челсі») (Нью-Йорк) і володар Золотого м'яча Кака (Орландо). На чемпіонаті світу 2014 року у заявках команд був 21 гравець з МЛС, причому 10 у складах інших збірних, серед яких збірні Бразилії та Іспанії.
Після закінчення сезону 2014 року склад учасників і структура конференцій дещо змінилися. Як і планувалося, до ліги вступили «Нью-Йорк Сіті» і «Орландо Сіті». Разом з тим припинив існування клуб «Чівас США». Таким чином в МЛС стало 20 команд. Щоб збалансувати конференції із Східної в Західну були переведені Спортінг Канзас-Сіті і Х'юстон Динамо. А на початку 2015 року оголошено, що протягом 2017—2018 року буде додано ще дві команди — Лос-Анджелес і Міннесота Юнайтед. В сезоні 2015 року ліга поповнилася ще декількома відомими гравцями з Європи. Окрім Кака, Лемпарда і Вільї до складів команд приєдналися Стівен Джеррард, Андреа Пірло, Дідьє Дрогба, Джовані Дос Сантос і Себастьян Джовінко. А в грудні 2015 року Дон Гарбер оголосив про наміри МЛС розширитися в майбутньому до 28 команд. На той час в лізі було 20 команд і 3 підтверджених нових клуби (Атланта, Міннесота і Лос-Анджелес). В серпні 2016 року оголошено про те, що Міннесота Юнайтед почне грати в лізі з 2017 року разом з Атлантою Юнайтед. «Лос-Анджелес» почне виступати з сезону 2018 року, найімовірнішою 24-ю командою може стати клуб з Маямі, котрим управлятиме група власників під проводом Девіда Бекхема. Серед претендентів на чотири команди розширення, які за планами мають з'явитися в лізі до 2020 року, 12 груп власників. А ймовірними містами, де можуть бути створені команди МЛС є Шарлотт, Цинциннаті, Детройт, Індіанаполіс, Нашвілл, Фінікс, Ролі, Сакраменто, Сент-Луїс, Сан-Антоніо, Сан-Дієго і Тампа.