Мако́вич Миха́йло (1862, Львів — 22 травня 1920, там само) — львівський скульптор і архітектор.
Біографія Народився 1862 року у Львові в українській родині. Будівельну діяльність розпочав 1885 року, отримавши патент мулярського майстра. Власний каменярський заклад знаходився на нинішній вулиці Гіпсовій, 5. Від 1894 року був членом «Товариства розвитку і покращення міста Львова». 1902 року обраний до міської ради ЛьвоваEmwin (Michał Marian Winiarski) Nowi Ojcowie Miasta. — 1902. . У 1908—1920 роках був головою «Промислового товариства концесійних будівничих, теслів і каменярів». 1898 року, будучи «Курковим королем», планував встановити у парку біля будинку Куркового товариства пам'ятник Шевченкові (не реалізовано). Власним коштом і, ймовірно, за власним проєктом. 1912 року входив до складу журі конкурсу на ескізи дому Ремісничої палати у Львові (1912)Konkurs na szkice domu Izby rękodzielniczej we Lwowie // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 58. .
Помер 22 травня 1920 року у Львові, похований на Янівському цвинтарі. У міжвоєнні роки у Львові працював син Маковича — архітектор Михайло Макович-молодший.
Роботи у Львові Дім М. Нагірної на вулиці Садівничій, 18 (1890-ті, не збереглася, тепер вулиця Антоновича). Власна вілла на нинішній вулиці Коновальця, 88 (1905). Збудована за участі Станіслава Деца. Сецесійний скульптурний декор виконаний Маковичем. Адаптація під синагогу «Бет Цві Зеф Рапп» частини партеру житлового будинку на вулиці Балабана, 5 у Львові (1906). Власні прибуткові будинки на вулиці Колесси, 12-14 (1909). проєкт костелу єзуїтів на нинішній вулиці Залізняка (1913, нереалізований)Betlej A. Kościół p. w. Św. Józefa i Bł. Andrzeja Boboli oraz dom rekolekcyjny ks. Jezuitów // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Antykwa, 2004. — Т. 12. — S. 207. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-17-9. . Кам'яне скульптурне оздоблення власної чиншової кам'яниці на вулиці Друкарській, 11 (1911—1914). Проєкт фасаду кам'яниці розроблений спільно з архітектором Александером Остеном. Є ймовірним автором дрібного скульптурного оздоблення будівлі товариства ремісників на нинішній площі Данила Галицького (1913—1916). Нині це будинок обласного театру ляльок. Вілла родини Франців на нинішній вулиці Коновальця, 83 (1904). Дім родини Франців на нинішній вулиці Коновальця, 97 (1907, зруйновано у 1960-х).
Примітки
Джерела
Biriulow J. Makowicz Michał // Słownik artystów polskich i obcych w Polsce działających. Uzupełnienia i sprostowania do tomów I—VI — Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 2003. — S. 167. Biriulow J. Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 172, 237—238. — ISBN 978-83-7543-009-7.