Ян-Вацлав-Антонін Стаміц (; ;19 червня 1717 — 27 березня 1757) — чеський композитор і скрипаль. Батько Карла Стаміца й Антона Стаміца.
Народився в сім'ї органіста у містечку Гавличкув-Брод. Навчався в гімназії в Їглава, потім в Карловому університеті в Празі. У 1741 р. перебрався в Мангайм, в 1743 р. став першою скрипкою мангаймського придворного оркестру, в 1745 році — його диригентом. У 1754–1755 роках працював в Парижі, останні роки провів у Мангаймі.
Стаміц вважається основоположником мангаймської музичної (композиторської та оркестрової) школи, для якої характерні, зокрема, безпрецедентна самостійність партій духових інструментів та інтенсивне використання крещендо всього оркестру на противагу стриманій динаміці барокової музики.
Стаміцу належить 74 симфонії, з яких збереглося 58 — вважається, що саме він першим став систематично писати чотиричастинні симфонії, додаючи до більш раннього тричастинного циклу менует або тріо перед фіналом; понад 100 сонат, 14 концертів для скрипки і 11 для флейти, концерти для кларнета, 10 оркестрових тріо, квартети, літанії, урочиста меса (1755).
Примітки
Посилання