́Юрій П́авлович Луцќевич ( 9 вересня 1934, Зінов'євськ — 22 червня 2001, Київ) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1966 року. Чоловік художниць Зої Лерман і Галини Городнічевої, батько художника Олександра Луцкевича.

Біографія Народився 9 вересня 1934 року в місті Зінов'євську (нині Кропивницький, Україна) в сім'ї художника. Навчався у в гуртку образотворчого мистецтва в Кіровоградському Палаці піонерів у Бориса Вінтенка; з 1951 по 1953 рік — у Київській художній середній школі імені Тараса Шевченка, у якій закінчив навчання з золотою медаллюЛуцкевич Юрий Павлович / Окна соцреализма. . Упродовж 1953—1959 років продовжив навчання у Київському художньому інституті, був учнем Геогія Меліхова, Віктора Пузиркова. Член КПРС з 1959 року.

У 1959—1962 роках викладав малюнок і живопис у Київському училищі прикладного мистецтва й малювання. Протягом 1962—1965 років навчався в творчих майстернях Академії мистецтв СРСР у Києві під керівництвом Сергія Григор‘єва (майстерня Михайла Дерегуса).

Жив у Києві в будинку на тодішньому бульварі Перова (нині Воскресенський проспект), № 24, квартира № 19 та в будинку на вулиці Саксаганського, № 65, квартира № 12Луцкевич Юрій Павлович / Довідник членів Срілки художників України. Київ. 1998. С. 89.. Помер 22 червня 2001 року. Похований в Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.

Творчість Працював у галузі станкового живопису і станкової графіки. Автор жанрових композицій, портретів, міських пейзажів, у тому числі циклу картин, присвячених Києву, містам Західної Європи. Серед робіт:

живопис «Натюрморт із ка­вуном» (1956); «Автопортрет» (1959; 1995); «У дні війни» (1965); «Ляльковий майстер» (1966); «Військова музика» (1968); «Бабина хата» (1971); «Мадригал» (1972); «Апофеоз жи­вопису» (1983); «Михайло Булгаков» (1986); «Бабина хата» (1991); диптих «Церква святої Катерини» (1992); «Розп'яття» (1993); триптих «Єрусалим» (1994); «Танок смерті» (1995); «Свята земля» (1999); «Цриквениця» (1999); графіка «Автопортрет» (1969; 2000); «Бабин Яр» (1962),; «Азовське літо» (1964, офорт); «Спека» (1964); «Дуня» (1966); «Інтер'єр із червоними подушками» (1966); серія «Закордонні зустрічі» (1968); «Стара Риґа» (1974); «Два чуми» (1974); «Королі та валети» (1975); «Галя» (1985); «С. Цикора» (1988); «Старі дуби» (1992); «С. Солов'яненко» (1993); «Світ Божий» (1993); «Андріївський узвіз» (1993); «Андріївська церква» (1994); «Церква святого Іллі на Подолі» (1998); «Осінь» (1998; 2000). </div> Брав участь у республіканських виставках з 1960 року, всесоюзних — з 1961 року, зарубіжних — з 1963 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1991—1992, 1996—1997, 1999—2001 роках, посмертні у 2001—2011, 2014 роках, Оденсе у 1994 році, Загребі у 1996 році та посмертна у 2002 році.

Окремі роботи зберігаються в Національному художньому музеї України у Києві, Одеському, Кіровоградському обласному, Донецькому, Харківському, Чернігівському художніх музеях, Вінницькому краєзнавчому музеї, Державній Третьяковській галереї у Москві, у Зібранні (колекції) образотворчого мистецтва Градобанку та інших приватних зібраннях України, Росії, Німеччини, Польщі, Хорватії, Англії, Франції, Данії, Португалії, США та інших країн.

Вшанування У місті Кропивницькому, на будівлі загальносовітньоїя школи № 6, розташованої на вулиці Климента Тимірязєва, № 63, де з 1942 по 1949 рік навчався майбутній художник, 11 вересня 2014 року встановлено бронзову меморіальну дошку (скульптор Віктор Френчко)Переліки пам'ятників та меморіальних дошок міста Кропивницького / Кропивницька міська рада.Світлана Листюк. У Кіровограді відкрили меморіальну дошку лідерові українського необароко / Перша електронна газета..

Примітки

Література Луцкевич Юрій Павлович // ; Луцкевич Юрій Павлович // ;