Григо́рій Анто́нович Ко́сач (28 листопада 1843, Мглин, Чернігівська губернія, Стародубщина (нині Брянської області Російської Федерації) — після 1916, Мглин, хутір «Пасіка») — титулярний радник, член родини Косачів, дядько Лариси Петрівни Косач (Лесі Українки), Михайла Косача — рідний брат їхнього батька Петра.

Життєпис Походив із гербового заможного українсько-козацького шляхетства, яке після скасування Гетьманщини отримало всі права російського дворянства.

Дитинство та юність Григорій Антонович Косач народився 16(28) листопада 1843 року в місті Мглин Чернігівської губернії (нині адміністративний центр Мглинського району Брянської області Росії)Мороз М. О. Літопис життя і творчості Лесі Українки. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 516.. Він був третьою дитиною в сім'ї колезького секретаря Антона Григоровича Косача (народився 1814 року) та Марії Степанівни Чернявської. Перед ним народилися Петро (батько Лесі Українки) та Матвій (помер двомісячним). Невдовзі, у 1845–1848 роках, сім'я Косачів поповнилася ще чотирма дітьми. Порфирій і Степан невдовзі померли, а дівчатка — Олена та Олександра — вижили.

3(15) листопада 1848 року, через три місяці після народження останньої дитини, померла мати Григорія. По її смерті доглядати та виховувати дітей (двох хлопчиків і двох дівчаток віком від півтора до семи років) узялася її старша сестра — Прасковія Степанівна ЧернявськаМороз М. О. Літопис життя і творчості Лесі Українки. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 517.. Григорій, його брат Петро, сестри Олена та Олександра все життя згадували тітку з глибокою пошаною, любов'ю та вдячністю, як надзвичайно розумну, добру, справедливу людину, лагідну та з сильним характеромКосач-Кривинюк О. З моїх споминів // Спогади про Лесю Українку. — Видання 2-е, допованене. — К., 1971. — С. 30..

Навчався в Полтавському кадетському корпусі, але двічі кидав навчання і лишився з домашньою освітою, як сестри Олена та Олександра.

Ольга Косач-Кривинюк, сестра Лесі Українки, писалаКосач-Кривинюк Ольга. Леся Українка. Хронологія життя і творчості. — Нью-Йорк, 1970. 1970. — С. 37.:

Зрілість Дані за 1885 рікПамятная книжка Волынской губернии на 1886 год. — Житомир, 1885. — С. 79. і 1891 рікАдрес-календарь Волынской губернии на 1892 год. — Житомир, 1891. — С. 125. засвідчують, що титулярний радник Григорій Косач був одним із двох судових приставів у Новограді-Волинському (Звягелі) — повітовому місті Волинської губернії. Документ 1888 року засвідчує, що Григорій Антонович мешкав у будинку на вулиці Корецькій (раніше в цьому будинку жив його брат Петро Антонович — це була перша оселя Петра та Ольги Косачів у Звягелі) .

Далі Григорій Антонович служив мировим посередником волосного суду в м. Більську на Городненщині та в Полонному. Був членом церковнопарафіяльного попечительства з будівництва Хрестоводвиженської церкви в Полонному.

Григорій Косач залишив у Полонному добру пам'ять про себе. Про це засвідчують спогади старожилів, які 1967 року записував краєзнавець Анатолій Сваричевський, досліджуючи перебування Лесі Українки в Полонному. Так, Марія Степанівна Костелецька (1882 року народження) розповіла таке Волинський музей: історія і сучасність: Науковий збірник. — Випуск 3. — 2004. — С. 258.:

Григорій Косач любив природу, вивчав рослинний і тваринний світ Волині. У квартирі в нього стояли опудала птахів і тварин: орлів, диких кіз, кабанів.

1893 року його будинок в Полонному відвідала Леся Українка, племінниця Григорія Антоновича. 1971 року на колишньому будинку Косача в Полонному (тепер це приміщення ЗОШ I–II ступенів № 5) встановлено пам'ятну дошку. Обставини цієї поїздки такі. Навесні 1893 року Леся Українка з Колодяжного писала Михайлові Драгоманову в Софію:

30 травня Леся Українка із сестрою Ольгою, тіткою Олександрою і її синами Антоном і Павлом виїхали з Колодяжного до Гадяча. По дорозі вони зупинилися в Полонному, де гостювали в Григорія КосачаМороз М. О. Літопис життя і творчості Лесі Українки. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 107.. 5 червня в листі до матері Леся Українка розповіла про перебування в ПолонномуЛеся Українка. Зібрання творів у 12 томах. — Т. 10. — С. 156—157.:

Був одружений з Марією Михайлівною. Ольга Косач-Кривинюк писала про неї: «Була вона жінка нам несимпатична всією своєю вдачею, надто ж тим, що робила багато прикростей нашому любому дяді Гриші»Косач-Кривинюк Ольга. Леся Українка. Хронологія життя і творчості. — Нью-Йорк, 1970. 1970. — С. 60.. Родина Григорія та Марії мала сина, який помер у дитячому віці. Невдовзі дружина залишила його заради П. І. Немоловського.

Останні роки життя З 1900 року за віком подав у відставку і після виходу на пенсію, оселився в Києві неподалік від родини брата Петра на вул. Маріїнсько-Благовіщенській. Коли в ніч з 17 на 18 січня 1907 року в Києві заарештували Лесю Українку та її сестру Ольгу й доставили їх у Либідське поліцейське відділення, статський радник у відставці Григорій Косач, який «жодного високого становища не мав, не мав ніяких протекцій у високих сферах», наступного ранку негайно вирушив виручати племінницьКосач-Борисова Ісидора. Фрагменти спогадів // Спогади про Лесю Українку. — Видання друге, доповнене. — К.: Дніпро, 1971. — С. 308—309.. Проте їх уже відпустили, взявши підписку про невиїздМороз М. О. Літопис життя і творчості Лесі Українки. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 414.. З братом Петром та його родиною завжди був у близьких стосунках.

Вийшовши у відставку невдовзі одружився з Антоніною Іванівною, виховував підкинутого хлопчика Бориса, на схилку літ жив у Мглині.

Григорій Косач помер близько 1916 року на хуторі «Пасіка» біля МглинаМороз М. О. Літопис життя і творчості Лесі Українки. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 516—517..

Примітки

Див. також Косачі

Література

Сваричевський Анатолій. Слідами поетеси на Поділлі // Народна творчість та етнографія. — 1970. — № 6. — С. 40—41. Косач-Кривинюк Ольга. Леся Українка. Хронологія життя і творчості. — Нью-Йорк, 1970. — С. 20, 36, 37, 60, 146, 201, 272, 277, 281. 287, 500, 501, 855–857. Косач-Борисова Ісидора. Фрагменти спогадів // Спогади про Лесю Українку. — Видання друге, доповнене. — К.: Дніпро, 1971. — С. 308—309. Мороз М. О. Літопис життя і творчості Лесі Українки. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 26, 31, 107–108, 516–517. Міцінська Тетяна. Родина Косачів і Хмельниччина // Волинський музей: історія і сучасність: Науковий збірник. — Випуск 3. — 2004. — С. 257—258.