Комуністи́чна па́ртія Украї́ни (КПУ) — колишня проросійська політична партія, що діяла в Україні у 1993—2022 роках. Позиціонувала себе правонаступницею однойменної партії радянського періоду, що діяла на території України у 1918—1991 роках у складі Комуністичної партії Радянського Союзу.

Партія була утворена 19 червня 1993 року на з'їзді у Донецьку і офіційно зареєстрована 5 жовтня 1993 року. Брала участь у виборах різних рівнів і була представлена у Верховній Раді України у 1994—2014 роках (2-ге—7-ме скликання). Лідер партії Петро Симоненко неодноразово брав участь у президентських виборах — на виборах 1999 року він посів друге місце, поступившись Леоніду Кучмі і отримавши 22 % та 38 % голосів виборців у першому та другому турах відповідно. Більшу частину своєї історії партія декларувала опозиційність до чинних президентів та урядів, однак у 2006—2007 та 2010—2014 роках входила до коаліцій з Партією регіонів та підтримувала Віктора Януковича на посаді прем'єр-міністра та президента.

Станом на 2013 рік «Комуністична партія України» була однією з 14 найбільших проросійських партій УкраїниВ Україні зареєстровано 14 проросійських партій. Український тиждень, 21 трав. 2013. Станом на 2014 рік, відразу перед Революцією гідності, Партія регіонів разом з КПУ, вважалися двома найбільш проросійськими партіями.

У 2014 році представники Комуністичної партії брали участь або підтримували російську агресію у Криму та на Донбасі, після чого влада України почала здійснювати заходи щодо заборони чи ліквідації партії. Спочатку було розпущено фракцію Комуністичної партії у Верховній Раді, а Міністерство юстиції вперше позвалося до суду щодо заборони діяльності Комуністичної партії. 9 квітня 2015 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», після чого Міністерство юстиції визнало Комуністичну партію такою, що не відповідає вимогам закону. Після цього партія вже не могла брати участь у виборах, а Міністерство юстиції вдруге позвалося до суду з вимогою остаточно заборонити Комуністичну партію.

16 грудня 2015 року суд задовольнив другий позов Міністерства юстиції і вперше заборонив діяльність партії. Однак КПУ подала апеляцію на це рішення, розгляд якої тривав більше шести років. Тільки 3 травня 2022 року суд завершив розгляд справи, залишивши апеляційну скаргу без задоволення — рішення про заборону партії набрало законної сили. Також 5 липня 2022 року було задоволено інший позов Міністерства юстиції, розгляд якого тривав з 2014 року. Рішенням суду було знову заборонено діяльність партії та наказано передати усі її активи у власність держави. Увесь цей час партія, попри неможливість участі у виборах, продовжувала фактично існувати та навіть збирала членські внески з партійців.

Історія

Комуністична партія України радянського періоду

У 1918—1991 роках в Україні діяла Комуністична партія України, що здійснювала керівництво усіма галузями життєдіяльності Української РСР згідно з політичними директивами Комуністичної партії Радянського Союзу.

У серпні 1991 року після провалу спроби державного перевороту в СРСР і проголошення незалежності України діяльність Комуністичної партії в Україні було офіційно заборонено. Спочатку 26 серпня Президія Верховної Ради України видала указ «Про тимчасове припинення діяльності Компартії України», а 30 серпня — указ «Про заборону діяльності Компартії України».

Відновлення партії

Після заборони КПУ частина колишніх комуністів вступила до новоствореної Соціалістичної партії України. 6 березня 1993 р. на конференції в Макіївці, 19 червня 1993 р. — на з'їзді у Донецьку Компартія була відновлена (формально — заново створена). Очолив КПУ Петро Симоненко.

КПУ офіційно зареєстрована 5 жовтня 1993 року. З того часу постійно декларувала свою опозиційність — до президентів Леоніда Кравчука, Леоніда Кучми та Віктора Ющенка.

27 грудня 2001 року Конституційний Суд України у своєму Рішенні вказав, що «Комуністична партія України, яка була зареєстрована 22 липня 1991 року саме як об'єднання громадян (і заборонена у серпні 1991 року), не є правонаступником КПРС і Компартії України у складі КПРС».

У травні 2002 року відбувся об'єднавчий позачерговий з'їзд обох комуністичних партій України — тієї, що була зареєстрована 22 липня 1991 року, і тієї, що була зареєстрована 5 жовтня 1993 року. Під час з'їзду керівництво КПУ заявило, що партія є повноважною правонаступницею КП(б)У–КПУ, утвореної 12 липня 1918 року.

Центральний друкований орган партії — газета «Комуніст».

Парламентські вибори 1994 року

Це були перші вибори після відновлення діяльності партії в 1993 р. Вибори проходили за мажоритарною виборчою системою. КПУ перетворилася на потужну політичну силу, комуністи перемогли в 85 з 450 виборчих округів, сформували найбільшу фракцію у Верховній Раді, керівництво парламенту та отримали портфелі керівників ключових парламентських комісій.

Самостійної участі в президентських виборах 1994 р. Компартія участі не брала, підтримавши кандидатуру лідера Соціалістичної партії України Олександра Мороза.

Парламентські вибори 1998 року

Ці вибори проводилися за змішаною виборчою системою. Половина депутатів обиралися за партійними списками, інші 225 — в округах. На парламентських виборах 1998 року комуністи здобули 123 мандати (84 — за списком (отримавши 24,65 % голосів виборців або 6 550 353, перше місце) і 39 — в одномандатних округах). Згодом чисельність фракції скоротилася до 110 депутатів. Проте це не заважало КПУ бути основою парламентської більшості, яка діяла до 2000 року. Перша п'ятірка виборчого списку виглядала так: Симоненко Петро Миколайович (КПУ) Парубок Омелян Никонович (КПУ) Наливайко Анатолій Михайлович (КПУ) Олійник Борис Ілліч (КПУ) Заклунна-Мироненко Валерія Гавриїлівна (КПУ)

Під час виборів керівника держави у 1999 році лідер КПУ Петро Симоненко в першому турі виборів отримав 22,24 % голосів (5 849 077 голосів виборців) і посів друге місце. Незважаючи на підтримку майже всіх лівих сил, в другому турі здобув 37,8 % голосів, поступившись Леоніду Кучмі. Петра Симоненка підтримали 10 665 420 виборців.

Парламентські вибори 2002 року

На виборах до Верховної Ради 2002 року комуністи отримали 19,98 % голосів (друге місце після «Нашої України»). На цих виборах комуністи вперше поступилися першим місцем правоцентристам з блоку Віктора Ющенка «Наша Україна». Комуністів підтримали 5 178 074 виборці. Вони отримали 59 депутатських мандатів. В одномандатних округах тільки 6 представників від партії здобули перемогу. Таким чином, разом комуністи отримали 65 депутатських мандатів.

Перша п'ятірка виборчого списку виглядала так: Симоненко Петро Миколайович (КПУ) Парубок Омелян Никонович (КПУ) Герасимов Іван Олександрович (позапартійний) Олійник Борис Ілліч (КПУ) Заклунна-Мироненко Валерія Гавриїлівна (КПУ).

КПУ була співорганізатором масштабних протестних акцій «Повстань, Україно!» протягом 2002—2003 років (спільно з СПУ, БЮТ, а також «Нашою Україною»).

Під час президентських виборів у 2004 році Петро Симоненко в першому турі виборів здобув 4,97 % голосів (4-те місце) або 1 396 135 голосів виборців. Найбільшу підтримку отримав на півдні і сході України: за його кандидатуру проголосували 10,60 % виборців Дніпропетровської, 10,04 % Херсонської, 8,84 % жителів Севастополя. Найменш Петра Симоненка підтримали виборці Західної України — 0,53 % виборців Тернопільської, 0,70 % Івано-Франківської та 0,83 % Львівської.

Парламентські вибори 2006 року

Вибори вперше проводилися за пропорційною виборчою системою. Під час парламентських виборів у 2006 році за КПУ проголосували 3,66 % виборців (21 депутатський мандат, 5 місце, найгірший результат за всю історію партії). Проте це не завадило комуністам вперше з 2000 р. увійти до парламентської більшості (разом з СПУ та Партією регіонів). Перша п'ятірка виборчого списку виглядала так: Симоненко Петро Миколайович (КПУ) Мартинюк Адам Іванович (КПУ) Герасимов Іван Олександрович (КПУ) Самойлик Катерина Семенівна (КПУ) Парубок Омелян Никонович (КПУ)

Парламентські вибори 2007 року

На позачергових парламентських виборах у 2007 році отримала 5,39 % голосів, що дозволило отримати 27 місць у Верховній Раді. Перша п'ятірка виборчого списку виглядала так: Симоненко Петро Миколайович (КПУ) Волинець Євген Валерійович (КПУ) Перестенко Марина Володимирівна (КПУ) Герасимов Іван Олександрович (КПУ) Гайдаєв Юрій Олександрович (позапартійний)

11 березня 2010 р. партія увійшла до правлячої коаліції «Стабільність і реформи».

27 квітня 2010 р. всім складом голосувала за ратифікацію угоди Януковича — Медведєва, тобто за продовження перебування ЧФ Росії на території України до 2042 р.

Парламентські вибори 2012 року

На парламентських виборах у 2012 році отримала 13,18 % голосів виборців, але не виграла у жодному одномандатного окрузі, і отримала у Верховній Раді 32 місця. Перша п'ятірка виборчого списку була такою: Симоненко Петро Миколайович (КПУ) Цибенко Петро Степанович (КПУ) Кілінкаров Спірідон Павлович (КПУ) Спіріна Ірина Дмитрівна (КПУ) Присяжнюк Олександр Андрійович (КПУ)

30.01.2013 лідером КПУ Петром Симоненком спільно з депутатами від КПУ Ігорем Алексєєвим та Ігорем Калєтніком зареєстровано проект закону № 2128 про повернення до смертної кари.

16 січня комуністи в повному складі підтримали введення «законів про диктатуру», а 28 січня не голосували за їх скасування 20 лютого фракція Компартії стала єдиною з-поміж парламентських фракцій, що не дала жодного голосу за Постанову про засудження застосування насильства, натомість вже 22 лютого підтримала Постанову про самоусунення Януковича від виконання конституційних повноважень

В 2014 році, після перемоги Євромайдану, окремі представники Комуністичної партії України почали брати участь в виступах на Сході та Півдні України проти Майдану і нової влади. Це дало підставу в.о. Президента О. Турчинову ставити питання про заборону її діяльності

Парламентські вибори 2014 року

На позачергових виборах до Верховної ради 2014 року Комуністична партія України посіла восьме місце за кількістю голосів виборців (611 923 голоси — 3,88 %) і, не подолавши 5-відсоткового бар'єру, вперше не пройшла до українського Парламенту.

Участь у місцевих виборах 2015 З 24 липня 2015 року всі компартії в Україні не можуть бути суб'єктами виборчого процесу та брати участь у виборах на підставі рішення Міністерства юстиції України, що у свою чергу ґрунтується на Законі України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» № 317-VIII від 09.04.2015..

25 вересня 2015 року Комуністична партія України ухвалила рішення брати участь у місцевих виборах 25 жовтня в складі партії «Нова держава». Петро Симоненко зазначив, що таке рішення комуністів пов'язано з судовими справами про заборону КПУ, які на даний момент розглядаються в українських судах. Партія «Нова держава» входить у всеукраїнське громадське об'єднання «Ліва опозиція».

13 жовтня 2015 року Окружний адміністративний суд Києва відмовив Комуністичній партії України в задоволенні позову щодо заборони на участь у виборах. Таким чином, суд відмовився визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства юстиції України від 23 липня "Про затвердження Правового висновку Комісії з питань дотримання Закону України «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки». Крім того, суд відмовився зобов'язати Міністерство юстиції провести анти-дискримінаційну експертизу зазначеного закону.

29 жовтня 2015 року КПУ подала позов до Європейського суду з прав людини проти України на рішення Міністерства юстиції України заборонити участь партії у виборах на підставі закону про декомунізацію.