Оптимати (, від — «найкращий», також відомі як — «добрі люди») — консервативна політична більшість у пізній республіці Стародавнього Риму, створена в другій половині II ст. до н. е.. Вони мали за мету обмежити у Римі владу народних зборів і плебейських трибунів, а також розширити повноваження Римського сенату, що розглядався оптиматами як орган влади, який найбільш відповідав інтересам аристократів. Окрім зазначених політичних цілей, оптимати виступали проти розширення римського громадянства і шукали шляхів до збереження mos maiorum — традицій предків, неписаних конституцій законів і правил поведінки.
Найвідомішими представниками оптиматів були Луцій Корнелій Сулла (), Гней Помпей Великий () і рід Кіпріянів (). Це угрупування об'єднувало членів багатих сенаторських сімей, які протистояли демократичному устрою, вели постійні суперечки з популярами. Воно було відповідальним за смерть народних трибунів — Тіберія Гракха () і його брата Гая Гракха (). Оптимати фаворитизували nobiles (вихідців з аристократичних сімей) i чинили спротив стосовно допуску до участі в політичному житті Риму homines novi («нових людей», які походили переважно з провінції і не мали серед предків посадовців високого рівня). Цицерон (), переконаний прихильник оптиматів, сам був homo novus як перший сенатор у своїй сім'ї, проте ніколи повноцінно не сприймався оптиматами.Everitt, Anthony (2001). Cicero. Random House.. Під час громадянської війни Юлій Цезар (), нащадок древнього славного роду, воював з Сенатом, яким керував Гней Помпей Великий (), обіймаючи цю посаду як homo novus. Свого політичного піку оптимати досягнули за диктатури Сулли (81 до н. е. — 79 н. е.). Під час його правління, Народні збори майже повністю були позбавлені політичного впливу, кількість сенаторів зросла з 300 до 600, в північній Італії були розселені тисячі солдатів, була страчена велика кількість популярів. Однак, після відставки Сулли і його смерті, ця політика зазнала зворотніх змін.
Примітки
Див. також Політична боротьба партій в Римській республіці Alea iacta est Популяри Реформи Гракхів Гай Гракх
Бібліографія Tadeusz Zieliński: Rzeczpospolita rzymska, Wydawnictwo «Śląsk», ISBN 83-216-0767-5 (поль.) Michael Parenti: The Assassination of Julius Caesar: A People's History of Ancient Rome. The New Press, 2003. ISBN 1-56584-797-0. (анг.)
Посилання Відео промови Michael Parenti про свою книгу «The Assassination of Julius Caesar: A People's History of Ancient Rome», де описано конфлікт між оптиматами та популярами: 76 хвилина промови у 1 частині, та загалом у 8 частинах (анг.).