Чернихівський Гаврило Іванович (псевдоніми і криптоніми Іван Волинський, Роман Рой-Чарський, І. Гавриленко, Г. Ч., Ч. Г. та ін.; 28 вересня 1936, с. Плесківці, нині Зборівського району Тернопільської області — 19 вересня 2011) — український літературознавець, краєзнавець, історик. Брат Дмитра Чернихівського.

Член БУСК (1992), Українського історичного товариства (1996), НТШ (2004), НСПУ (2005), почесний член Всеукраїнського товариства «Просвіта» (1995), дійсний член Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині (1999).

Почесний громадянин міста Крем'янця (2004). Заслужений працівник культури України (2007).

Життєпис

Народився 28 вересня 1936 року в с. Плесківцях, нині Зборівського району на Тернопіллі, у багатодітній селянській родині.

Початкову освіту здобув у рідному селі, а далі продовжив навчання в Чернихівській семирічці та Обаринецькій десятирічціЧернихівський Гаврило Іванович // Регіональний інформаційний портал «Тернопільщина». Закінчив історичний факультет Львівського університету (1958).

Працював учителем у селах Доброводи Збаразького і Горинка Кременецького районів. Викладав у Кременецькому педагогічному інституті (1963–1969, нині ТНПУ).

1969–2006 — старший науковець, завідувач відділу, провідний науковий співробітник Кременецького краєзнавчого музею. У цей час активно зайнявся пошуком матеріалів про стародавню історію Кременеччини. Серед знахідок дослідника — унікальне видання «Малого Кобзаря» Тараса Шевченка (Кременець, 1922), листи Єжи Єнджеєвича до Макара Середюка, поетична спадщина Юхима Ваврового-Виливчука, прозаїка-казкаря Сергія ДаушковаДослідники Великої Волині / Гаврило Іванович Чернихівський.

Ініціатор створення і автор експозицій 10 музеїв на громадських засадах, 2 з них — «народні» (села Плоске та Крижі, обидва — Кременецького району). Організатор літературно-меморіальних музеїв Уласа Самчука (село Тилявка Шумського району) та Олександра Неприцького-Грановського (село Великі Бережці Кременецького районів), світлиці Уласа Самчука у Кременецькому ліцеї.

1969—1983 — заступник начальника Волино-Подільської археологічної експедиції, яка досліджує пам'ятку пізнього палеоліту на горі Куличівка в Кременці.

З ініціативи Гаврило Чернихівського у Кременці перейменовано 66 вулиць, встановлено 30 меморіальних таблиць, у тому числі Р. Бжеському, Борису Козубському, Оксані Лятуринській, Лесі Українці, Михайлу Черкавському та ін. Ініціатор спорудження пам'ятника на могилі поетки Галини Гордасевич (2006).

Помер 19 вересня 2011 року після довгої хворобиГаврило Іванович Чернихівський // сайт Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника. у Кременці, похований на місцевому Туницькому кладовищі.

Премії та нагороди

Премії ім. В. Антоновича (1997)Гаврило Чернихівський нагороджений премією ім. В. Антоновича // Русалка Дністрова. — 1998. — № 4 (берез.)Заслужена нагорода кременчанина: Присуджена Всеукр. премії ім. проф. В. Антоновича за 1996—1997 рр. // Фортуна. — 1998. — 13 берез.Коханчик Л. Вшанування лауреата // Діалог. — 1998. — 11 квіт.Премія імені Володимира Антоновича // Слово і час. — 1998. — № 3. — С. 68., Братів Богдана та Левка Лепких (2001–2002), Фонду родини Воляників-Швабінських Фундації УВУ (2004, м. Нью-Йорк, США).

Відзнака «За досягнення в розвитку культури та мистецтва» (2004).

Науковий спадок

Опублікував 88 праць про Михайла Драгоманова. Автор і співавтор 18 книг, зокрема «Портрети пером» (2001) та «Оксана Лятуринська: життя і творчість» (2002; обидві — співавт.)Б. П. Чернихівський Гаврило з України вивчає архів О. Лятуринської // Новини з академії УВАН у США. — 1999. — Ч. 22. — С. 7., «Улас Самчук: сторінки біографії» (2005), «Почаївська Свято-Успенська Лавра» (2006; співавт.), путівників «Кременець» (1987), «Кременецький краєзнавчий музей» (2005), «Беликобережецький літературно-меморіальний музей О. Неприцького-Грановського» (2006), посібник «Крем'янеччина: історичне та літературне краєзнавство» (1992), 6 монографій, у тому числі «Олександр Неприцький-Грановський: життя і творчість» (1996), «Кременеччина від давнини до сучасності» (1999), збірки поезій «Серця клич» (1996), бібліографічних покажчиків «Олександр Неприцький-Грановський» (1997) та «Оксана Лятуринська» (2000, обидва — співавт.), близько 500 ст. до енциклопедичних видань України, у тому числі ТЕС, до книги «Земля Тернопільська» (2002), буклетів про Кременець.

Написав музику до 80-ти пісень на власні вірші та слова Максима Рильського, М. Хоросницької, автор слів «Пісні про Кременець».

Редактор 7 книг інших авторів, зокрема С. Даушкова «Казки старого млина» (1992), Ю. Ваврового (Виливчука) «Наче скошений цвіт» (1994), В. Адамович «На поклик волі» (1998) та ін., збірки «Українські колядки та щедрівки» (1997).

Член редакційної колегії журналу «Тернопіль» (від 1991), ТЕС (від 2002).

Бібліографія

Окремі видання

Туристичними маршрутами Кременця: Буклет. — Тернопіль, 1986. — 6с.: 8 фот. Кременець: Путівник. — Львів: Каменяр, 1987. — 56с.: 12 арк. іл.; Резюме рос. і англ. мовами. Немеркнучі сторінки історії: До 750-річчя оборони Кременця від орд Батия: Буклет. — Кременець, 1990. — 8с.: 4 іл. Крем'янеччина: історичне та літературне краєзнавство: Посібник для навчання коледжу, ліцею, шкіл. — Кременець, 1992. — 104с.: Бібліогр. 70 назв; 70 фоторепрод. Серця клич: Поезії /Корот. біогр. довідка. — Кременець, 1994. — 110с: портр. Олександр Неприцький-Грановський. Життя і творчість /Науковий редактор: Академік Р. Гром'як. — Тернопіль: Збруч, 1996. — 417с.: Бібліогр. 582 назви; 58 світлин. Кременцю — 770 літ: Перекидний календар на 1997—1998 роки /Автор тексту і упорядник Г. Чернихівський. — Рівне, 1997. — 18с.: 16 кольорових фот. Олександр Неприцький-Грановський (1887—1976): Бібліогр. покажч. /Укладачі: Г. І. Чернихівський, А. О. Ленчишин. — Тернопіль: Лілея, 1997. — 104с. Кременеччина від давнини до сучасності. — Кременець: Папірус, 1999. — 320с.: 32с. іл. Оксана Лятуринська: Життєписно-бібліогр. студія /Укладачі: Г. І. Чернихівський, Н. Г. Сташко. — Луцьк: Вежа, 2001. — 93с.: Бібліогр. 38 назв. Портрети пером: Статті, есе, рецензії. — Кременець; Тернопіль, 2001. — 307с., іл. 55.

Наукові публікації

Герої Паризької комуни // Промінь комунізму. — 1962. — 17 берез. Перші піонери Кременеччини // Прапор перемоги. — 1962. — 18 трав. Дні немеркнучої слави: [1919 рік на Кременеччині] // Прапор перемоги. — 1963. — 20 лют. Тих днів не змовкне слава: [25 літ возз'єднання Західних обл. України з УРСР] // Прапор перемоги. — 1964. — 11 лип. Боротьба трудящих Тернопільщини проти німецько-фашистських загарбників // Прапор перемоги. — 1965. — 4 трав. З історії Кременецького ботанічного саду // Вільне життя. — 1965. — 12 квіт. Скарбниця знань: [З історії бібліотеки Кременецьк. пед. ін-ту] // Прапор перемоги. — 1965. — 2 берез. Берегти скарби народу: [Про стан пам'яток історії та культури в Кременецьк. р-ні] // Прапор перемоги. — 1967. — 9 верес. За землю, за волю: [1917 р. на Кременеччині] // Прапор перемоги. — 1967. — 11 берез. Гайдамацький рух на Тернопільщині // Прапор перемоги. — 1968. — 26 груд. Більше уваги вивченню і пропаганді пам'яток історії та культури // Прапор перемоги. — 1969. — 18 лют. З історії книгодрукування: [На Волині XVII—XVIII ст.] // Прапор перемоги. — 1969. — 27 листоп. Книзі — 350 літ: ["Євангеліє учительноє" 1619 р.] // Друг читача. — 1969. — 24 груд. Правдиві апокрифи: ["Євангеліє учительноє" К. Транквіліона-Ставровецького, 1619 р.] // Ровесник. — 1969. — 13 груд. Архітектурні пам'ятки Кременця // Прапор перемоги. — 1970. — 29 листоп. Товариство «Союз польського народу» у Кременці // Прапор перемоги. — 1970. — 23 черв. Філіал народного університету: [у Кременці] // Прапор перемоги. — 1970. — 17 груд. Дерманська друкарня // Друг читача. — 1971. — 18 серп. Ой на горі Куличівці: [розкопки пам'ятки палеоліту] // Ровесник. — 1971. — 3 верес. Почаївська друкарня // Друг читача. — 1971. — 9 трав. Книзі — 334 роки: [Кременецькій граматиці] // Ровесник. — 1972. — 1 лют. Кременецька граматика. 1638 року // Друг читача. — 1972. — 11 черв. Кременцю — 750 літ // Прапор перемоги. — 1972. — 28 жовт. Кременець — місто братніх культур // Прапор перемоги. — 1972. — 30 берез. Мистецтво українських стародруків // Прапор перемоги. — 1972. — 4 січ. Рукописна книга XVI століття: [Триодь постная] // Прапор перемоги. — 1972. — 8 лют Скільки років Кременцю?: [перша писемна згадка] // Ровесник. — 1972. — 11 лип. Археологія Куличівки // Ровесник. — 1973. — 6 листоп. Із глибин віків: [Розкопки на Куличівці] // Прапор перемоги. — 1973. — 27 жовт. Рахманівська друкарня на початку XVII століття // Ленінська правда. — 1973. — 12 серп. Чернихівці // Історія міст і сіл УРСР. Тернопільська область. — К., 1973. — С. 302—308: Бібліогр. 18 назв у підр. прим. Співавт. Ростикус Р., Сікора Є. Важливе джерело з історії Кременця: [Іл. замку XVI ст.] // Прапор перемоги. — 1974. — 23 листоп. Книгодрукування на Тернопільщині // Вільне життя. — 1974. — 5 січ. Кременецький березень: [30 літ визволення від фашистських загарбників] // Вільне життя. — 1974. — 1 берез. Куличівка розповідає: [Розкопки палеолітичного поселення] // Прапор перемоги. — 1974. — 17 серп. Про революційні події на Кременеччині // Прапор перемоги. — 1974. — 2 лют. Псевд. Григоренко І. Апостоли правди: [Декабристи в Україні] // Трудова слава. — 1975. — 25; 27 груд. Бунтувало безправ'я: [До 70-річчя революції 1905—1907 рр. на Кременеччині] // Ровесник. — 1975. — 7 черв. Перстень братерства: [До 150-річчя повстання декабристів] // Вільне життя. — 1975. — 14 листоп. З сивої давнини // Прапор перемоги. — 1976. — 16 берез. — (Кременцю — 750 років). Кременецькими шляхами: [До 750-річчя Кременця] // Прапор перемоги. — 1976. — 3 квіт. Про що розповідає Куличівка // Прапор перемоги. — 1976. — 7 верес. Там, де котить Іква хвилі сині… // Ровесник. — 1976. — 2 верес. — (750-річчя Кременця). Тих днів не змовкне слава: [Події 1919 р. на Кременеччині] // Прапор перемоги. — 1976. — 7 листоп. У борні за землю і волю: [Події 1906 р. на Кременеччині] // Будівник комунізму. — 1976. — 8 черв. Яке поетичне місто: [До 750-річчя першої писемної згадки про Кременець] // Прапор перемоги. — 1976. — 3 серп. Білополяки розгромлені [у 1920 р.] // Прапор перемоги. — 1977.- 15 верес. Боротьба за землю триває // Будівник комунізму. — 1977. — 6 жовт. Боротьба за радянську владу на Кременеччині в 1920 році // Ленінська правда. — 1977. — 27 лип. Боротьба трудящих Кременеччини за владу Рад у 1918 році // Ленінська правда. — 1977. — 26 трав. Боротьба трудящих Кременеччини за владу Рад в 1919 році // Ленінська правда. — 1977. — 7 черв. В борні за землю і волю // Прапор перемоги. — 1977. — 12 трав. Діяльність ревкомів [1920 р.] // Прапор перемоги. — 1977. — 27 верес. З літопису: [м. Кременця] // Прапор перемоги. — 1977. — 12 лют. Під впливом Великого Жовтня // Прапор перемоги. — 1977. — 24 трав. Повітовий ревком діє // Прапор перемоги. — 1977. — 16 серп. Проти окупантів і гетьманців // Прапор перемоги. — 1977. — 9 серп. Революційна боротьба на Кременеччині в 1917 році // Ленінська правда. — 1977. — 19 квіт. Революція (1917 року) наростає // Прапор перемоги. — 1977. — 26 квіт. Розповіді про котовців // Ленінська правда. — 1977. — 26 берез. Розповіді про легендарних вершників: [котовців] // Прапор перемоги. — 1977. — 24 берез. Селянські виступи 1919 року // Прапор перемоги. — 1977. — 1 верес. Хроніка революційних подій на Кременеччині // Прапор перемоги. — 1977. — 5 листоп. Вулиці розповідають: [У Кременці] // Прапор перемоги. — 1978. — 8 серп. 25 тисяч років до нашої ери: [Розкопки на Куличівці] // Ровесник. — 1978. — 2 верес. Звитяжні сторінки історії: [325 літ Переяславської ради] // Ленінська правда. — 1978. — 4 листоп. «Іскра» йшла через Кременець // Рад. село. — 1978. — 27 лип. Куличівка розповідає: [Розкопки поселення палеоліту] // Ленінська правда. — 1978. — 29 серп. Ленінська «Іскра» йшла через Кременець // Будівник комунізму. — 1978. — 13 лип.