Партені́т (, у 1945—1993 рр. — Фру́нзенське) — селище в Україні, в Ялтинському районі, підпорядковане Алуштинській міській раді Автономної Республіки Крим. Розташоване в західній частині Великої Алушти на Південному березі Криму, за 64 км від Сімферополя, найближчої залізничної станції.

Регулярний автобусний зв'язок з Алуштою, Ялтою, влітку — із Сімферополем. Через селище протікають річки Аян, Путаміц, Токката.

Історія

Територія селища була заселена з давніх часів, про що свідчать археологічні знахідки епохи верхнього палеоліту, залишки поселень епохи мезоліту (12-7 тис. до н. е.), бронзової доби (3-2 тис. до н. е.), пізньоантичне поселення рубежу н. е., святилище язичників III—IV ст. н. е. на р. Алі-гір.

Партеніт був заснований грецькими колоністами між V і III ст. до н. е. Назву свою дістав за грецьким язичницьким святилищем, присвяченим богині Деметрі, яку шанували як діву (παρθένος 'діва').

З кінця IV ст. став центром ґотської держави й осередком ґотської єпархії.

Перша письмова згадка датується VIII ст. — «Житіє Іоанна Готського».

Завдяки діяльності Святого Іоанна, єпископа Готського, поселення Патеніти потрапило на сторінки багатьох робіт, присвячених історії християнства, Візантійської імперії.

У VIII—X ст. Партеніт знаходився під владою Хозарського каганату, а в X—XIII ст. — Візантії.

У XIV—XV ст. входив до складу володінь Республіки Генуя, в 1475-1774 рр. — до складу санджака Кефе імперії Османа, в 1774-1783 рр. — у складі незалежного Кримського ханства, з 1783 р. — у складі Російської імперії, з 1954 року, разом з усім півостровом, Партеніт увійшов до складу земель України.

Починаючи з 18 березня 2014 року Партеніт, разом з рештою Криму і Севастополем, є окупованим Російською Федерацією.

Населення

За даними перепису населення 2001 року, у селищі мешкало 6391 особа. Мовний склад населення села був таким:

+МоваЧисло ос.Відсоток українська 1017 15,91 російська 5303 82,98 кримськотатарська 17 0,27 білоруська 14 0,22 молдавська 7 0,11 вірменська 7 0,11 болгарська 3 0,05 німецька 2 0,03 польська 1 0,02+

Економіка Основний природо-ресурсний потенціал — кліматичні умови сухих субтропіків, сприятливі для відпочинку. Партеніт — курортне селище.

У селищі діють дослідницьке господарство «Приморське» Нікітського ботанічного саду, яке займається вирощуванням декоративних рослин; розташовані виноградники радгоспу-заводу «Таврида» («Масандра»), де вирощують мускат, каберне та інші сорти винограду.

Соціальна сфера

У селищі функціонують одна загальноосвітня школа; поліклініка; музична школа і філіал Алуштинської художньої школи; 3 будинки відпочинку; кінотеатри, клуби, бібліотеки, відомі художні колективи: концертний хор «Кантилена», зразковий дитячий оркестр «Партеніт», дитячий камерний оркестр «Віртуози Партеніта», ансамбль гітаристів; відділення одного банку; 2 парки відпочинку; діють релігійні спільноти УПЦ МП і євангельських християн-баптистів.

Пам'ятки На території селища розташовуються пам'ятки садово-паркового мистецтва: «Карасан» (1-а половина. XIX ст.) — площа 18 га, 220 видів реліктових рослин, але відвідання сторонніми особами з 2009 р. обмежено. парк будинку відпочинку «Айвазовське» (реконструкція з 2000-х років), де ростуть 28 стародавніх олив; пам'ятник природи гора Аю-Даг; архітектура: садиба Раєвських (80-і рр. XIX ст.) — у парку Карасан (), мінарет Партенітської мечеті (XVIII—XIX ст.); археологічні: городище Партеніти (VI—XV ст.), античні поселення, язичницьке святилище, комплекс середньовічних монастирів і церков, поселень і оборонних споруд на горі Аю-Даг (VIII—X ст., XII — поч. XVII ст.).

Установлені пам'ятники св. Іоанну Готському, Авіценні, М. Фрунзе, В. Леніну, загиблим під час другої світової війни землякам.

У літературі У місті Партеніті відбуваються події, описані в драматичній сцені Лесі Українки «Іфігенія в Тавріді» з циклу «Кримські відгуки».

У поета-неокласика Миколи Зерова є сонет «Партеніт».http://poetry.uazone.net/default/pages.phtml?place=zerov&page=zerov15 Микола Зеров: Сонет «Партеніт»

Галерея

Примітки

Джерела та література Д. С. Вирський. Партеніт, Партеніти // Розташування на мапі Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.