Джон Маккарті (; 4 серпня 1927 року, Бостон, США — 24 жовтня 2011, Стенфорд) — американський інформатик та дослідник мислення, який вважається винахідником терміна «Штучний інтелект», який він вжив у своїх пропозиціях 1955 року до конференції в Дартмуті 1956, винахідник мови LISP. Лауреат премії Тюрінга у 1971 за свій значний внесок в галузі штучного інтелекту. Називав себе атеїстом («я вірю у Бога, як у вовкулаку. До речі, я атеїст.» By the way I'm an atheist. (McCarthy John. March 7, 2003))

Молоді роки та освіта Джон Маккарті народився в Бостоні 4 серпня 1927, в сім'ї двох емігрантів, ірландця Джона Патріка та литовської єврейки Іди Глатт Маккарті. Сім'я була вимушена часто мігрувати протягом великої депресії, аж поки батько Маккарті не знайшов роботу в Лос-Анджелесі.

Маккарті виявив ранню схильність до математики. В юності він вивчив математику за підручниками, що використовувались у розташованому по сусідству Каліфорнійському технологічниму інституті (Caltech). В результаті, коли його прийняли до інституту наступного року, він зміг пропустити перші два роки курсів математики.

Отримавши B.S. з математики у 1948, Маккарті спочатку продовжив своє навчання в Caltech. Він отримав Ph.D. з математики від Принстонського університету у 1951 під керівництвом Соломона Лефшеца.

Маккарті був одружений з Верою Ватсон — програмісткою та альпіністкою, яка зникла під час спроби сходження на Аннапурна I.

Кар'єра в інформатиці Після короткотермінових призначень у Принстоні, Стенфорді, Дартмут та MIT, він почав працювати професором у Стенфорді у 1962, де й залишався аж до 2000. Після цього він був професором-емеритом до своєї смерті.

Маккарті вперше використав математичну логіку в штучному інтелекті. В 1958 він запропонував , який надихнув пізніші роботи над питаннями-відповідями та логічним програмуванням. Базуючись на лямбда-численні, Lisp швидко став мовою програмування номер один у галузі штучного інтелекту після його публікації в 1960. Він надихнув на створення проекту MAC в MIT, але залишив MIT заради Стенфордського університету у 1962, де допоміг заснувати Стенфордську лабораторію штучного інтелекту, яка протягом багатьох років залишалась дружнім суперником проекту MAC.

В 1961 він був першим, хто публічно припустив, що технологія розподілу комп'ютерного часу може в майбутньому привести до ситуації, в якій обчислювальна потужність і навіть програми будуть продаватись за допомогою бізнес-моделі, аналогічної продажу води чи електрики. Ця ідея була дуже популярною наприкінці 1960, але пригасла в 70-х, коли стало ясно, що апаратне забезпечення та телекомунікації ще не готові. Тим не менш, з 2000 ідея відродилась в нових формах (дивіться наприклад хмарні обчислення).

Від 1978 до 1986 Маккарті розробляв метод у немонотонній логіці.

1982 року, схоже, саме в нього виникла ідея космічного фонтану, яку потім розглянув Родерік Гайд.Розміщено в Usenet у sci.space.tech 1 серпня 1994

Маккарті часто коментує світові проблеми на форумах Usenet. Деякі з його ідей можна знайти на його вебсторінці, яка «має на меті показати, що матеріальний прогрес людства бажаний і стійкий»Progress and its sustainability .

В його оповіданні 2001 року Робот і немовля висвітлено проблему, чи повинні роботи мати (або імітувати) емоції, та передбачувані аспекти інтернет-культури і соціальних мереж, які проявились у наступні десятиліття.

Основні публікації McCarthy, J. 1959. Programs with Common Sense . In Proceedings of the Teddington Conference on the Mechanization of Thought Processes, 756-91. London: Her Majesty's Stationery Office. McCarthy, J. 1960. Recursive functions of symbolic expressions and their computation by machine. Communications of the ACM 3(4):184-195. McCarthy, J. 1963a A basis for a mathematical theory of computation. In Computer Programming and formal systems. North-Holland. McCarthy, J. 1963b. Situations, actions, and causal laws. Technical report, Stanford University. McCarthy, J., and Hayes, P. J. 1969. Some philosophical problems from the standpoint of artificial intelligence . In Meltzer, B., and Michie, D., eds., Machine Intelligence 4. Edinburgh: Edinburgh University Press. 463—502. McCarthy, J. 1977. Epistemological problems of artificial intelligence. In IJCAI, 1038—1044. McCarthy, J. 1980. Circumscription: A form of non-monotonic reasoning. Artificial Intelligence 13(1-2):23-79. McCarthy, J. 1986. Applications of circumscription to common sense reasoning. Artificial Intelligence 28(1):89-116. McCarthy, J. 1990. Generality in artificial intelligence. In Lifschitz, V., ed., Formalizing Common Sense. Ablex. 226—236. McCarthy, J. 1993. Notes on formalizing context. In IJCAI, 555—562. McCarthy, J., and Buvac, S. 1997. Formalizing context: Expanded notes. In Aliseda, A.; van Glabbeek, R.; and Westerstahl, D., eds., Computing Natural Language. Stanford University. Also available as Stanford Technical Note STAN-CS-TN-94-13. McCarthy, J. 1998. Elaboration tolerance. In Working Papers of the Fourth International Symposium on Logical formalizations of Commonsense Reasoning, Commonsense-1998. Costello, T., and McCarthy, J. 1999. Useful counterfactuals. Electronic Transactions on Artificial Intelligence 3(A):51-76 McCarthy, J. 2002. Actions and other events in situation calculus. In Fensel, D.; Giunchiglia, F.; McGuinness, D.; and Williams, M., eds., Proceedings of KR-2002, 615—628.

Див. також Найскладніша логічна задача

Космічний фонтан Достатківство

Виноски

Посилання Стенфордська домашня сторінка Маккарті. Маккарті в The Mathematics Genealogy Project Інтерв'ю з Гаєм Стілом (Guy Steele) проведене OOPSLA 2008 Різні інтерв'ю Усне інтерв'ю з Джоном Маккарті в , Університет Міннесоти, Міннеаполіс. Маккарті обговорює свою роль у розвитку розподілу часу в Массачусетському технологічному інституті. Він також описує свою роботу в галузі штучного інтелекту (ШІ), що фінансується Агентством передових дослідницьких проєктів, зокрема ШІ на основі логіки (LISP) та робототехніку. Усне інтерв'ю з Марвіном Мінскі в Інституті Чарлза Бебіджа. Мінскі описує дослідження штучного інтелекту (ШІ) у Массачусетському технологічному інституті, зокрема роботи Джона Маккарті. Усне інтерв'ю з ДЖеком Денісом у Інституті Чарлза Бебіджа. Денніс обговорює роботу Джона Маккарті щодо розподілу часу та вплив Управління техніки обробки інформації DARPA на розвиток розподілу часу. Усне інтерв'ю з Фернандо Корбато в Інституті Чарлза Бебіджа. Корбато обговорює дослідження з інформатики, особливо щодо розподілу часу, в Массачусетському технологічному інституті (MIT), зокрема й роботи Джона Маккарті.