Фізіоло́гія ( — «природознавство») — наука про життєві процеси, діяльність окремих органів та їхні системи й загалом усього організму.

Основним у фізіології є експериментальний метод дослідження, який обґрунтував англійський учений Френсіс Бекон.

Предметом вивчення фізіології є функції живого організму, їхніх зв'язків між собою, регуляція й пристосування до навколишнього середовища, походження й розвиток у ході еволюції й індивідуального розвитку особини.

Історія Вперше термін «фізіологія» з'явився у 1542 році в праці французького лікаря Жана Фернеля в значенні «Розділ медицини про функцію органів». Виникнення фізіології тварин і людини пов'язане з ім'ям Вільяма Гарвея який відкрив кола кровообігу в людини (1628).

Перші дослідження з фізіології рослин проводили Френсіс Бекон та Ян Баптиста ван Гельмонт у середині XVII століття. «Батьком» фізіології рослин вважають Стівена Гейлса, а формування сучасної науки приписують Юліусу фон Саксу.

До кінця XVIII століття ботанічні, зоологічні та медичні науки розвивалися окремо. Проте наприкінці цього періоду були зроблені спостереження, що рослинні й тваринні організми мають багато спільного. Так, ембріогенез наявний як у рослин, так і в тварин. Осмотичні явища притаманні обом царствам живого. У 1820-ті роки Рене Дютроше проголосив фізіологію загальною наукою, яка вивчає діяльність живого. У 1830-х роках Теодор Шванн запропонував галузь «» задля пояснення функції тваринних і рослинних клітин.

Клод Бернар у середині XIX століття запропонував визначення «внутрішнє середовище організму», а Волтер Бредфорд Кеннон ввів термін «гомеостаз».

Важливою подією в розвитку фізіології було винайдення графічного методу реєстрації тиску німецьким вченим Карлом Людвігом у 1874 р. Прилад, який він винайшов, мав назву — кімограф.Физиология человека, Том 1, В. М. Покровский, Г. Ф. Коротько

Скоро після цього винаходу були запропоновані методи реєстрації скорочення серця і м'язів (Енгельман), застосована техніка повітряної передачі (капсула Марея), яка дозволила записувати, навіть на значній відста бні, ряд фізіологічних процесів в організмі: дихальні рухи грудної клітки і живота, перистальтику і зміну тонусу шлунка, кишечнику тощо.

Автором одного з перших у Росії підручників з фізіології був Ілля Фаддейович Ціон.

В Україні

Першу анатомо-фізіологічну школу в Україні було відкрито у Львівському університеті (1784 рік, очолили — Я. Костржевський і Т. Седей). З 1895 р. кафедрою фізіології керував Адольф Бек (1863-1942), його роботи були присвячені електричним явищам центральної нервової системи. Медико-фізіологічну школу Одеського університету відкритого 1865 році прославив лауреат Нобелівської премії І.І. Мечников – автор клітинної (фагоцитарної) теорії імунітету; Б.Ф. Веріго (1860-1925) – автор “катодичної депресії Веріго” і “ефекту Веріго” – здатності крові зв’язувати вуглекислий газ. З відкриттям у 1841 р. медичного факультету при Київському університеті Святого Володимира в Україні почала інтенсивно розвиватись фізіологія. Перші наукові дослідження були проведені першим завідувачем кафедри фізіології E.Е. Мірамом (1841-1862) – учнем К. Бернара і Ф. Мажанді. Вони були присвячені фізіології розвитку зародка і пологової діяльності. Серед засновників Української фізіологічної школи, які зробили великий внесок у розвиток вітчизняної та світової фізіології можна віднести таких вчених як В.Я. Данилевський, В.Ю.Чаговець, Г.В.Фольборт, Я.Д.Кіршенблат, В.В. Фролькіс, П.Г. Костюк та ін.

Галузі Фізіологія залишалася центральною експериментальною біологічною наукою, що застосовувала фізичні й хімічні методи для розуміння функції організму до початку XX століття. Надалі від неї відділилися окремі науки: Біохімія (спочатку «фізіологічна хімія») Патофізологія (спочатку «загальна патологія») Біофізика Клітинна біологія

Окремо розвивалися фізіологія рослин та галузі фізіології тварин: нейрофізіологія, імунологія, кардіологія тощо.

Див. також Фізіологія тварин і людини Фізіологія рослин Функція (фізіологія) Автоматизм

Примітки

Література

Книги

Нормальна фізіологія / За ред. В.І. Філімонова. — Київ: Здоров'я, 1994. — 608 с., іл. ISBN 5-311-00736-2 Вільям Ф. Ганонг Фізіологія людини. – Львів, 2002. Фізіологія за ред. В.Г.Шевчука. – Вінниця, “Нова книга”, 2005. Johnson, A. (2019). Historiography of Physiology. In: Dietrich, M., Borrello, M., Harman, O. (eds) Handbook of the Historiography of Biology. Historiographies of Science, vol 1. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-319-74456-8_26-1 Hawgood BJ. Sir Michael Foster MD FRS (1836–1907): the rise of the British school of physiology. Journal of Medical Biography. 2008;16(4):221-226. doi:10.1258/jmb.2008.008009 Westerhof, N. (2011), A short history of physiology. Acta Physiologica, 202: 601-603. https://doi.org/10.1111/j.1748-1716.2011.02286.x

Журнали Journal of Physiology Journal of Applied Physiology Annual Review of Physiology American Journal of Physiology - Cell Physiology Journal of General Physiology Frontiers in Physiology Experimental Physiology