Бори́с Іва́нович Котляро́в (4 листопада 1911, Груєць (Польща) — †4 червня 1989, Харків) — російський радянський поет, прозаїк, публіцист. Літературна премія ім. Лесі Українки (1973). Писав російською мовою.
Біографічні відомості Народився 4 листопада 1911 року в місті Груєць (Польща) у сім'ї службовця.
Учився в профшколі. Працював на харківському заводі «Серп і молот» електрослюсарем, літпрацівником багатотиражки.
Член КПРС.
Учасник Німецько-радянської війни. Брав участь у бойових діях, згодом служив журналістом. Нагороджений орденами Вітчизняної війни 2-го ст. (двома), Червоної Зірки, «Знак Пошани» та медалями.
Після війни – на літературній роботі. Член СП СРСР з 1946 р.
Бібліографія
Поетичні книжки
«Праздник» (1935) «Серебристые тополи» (1937) «Победитель» (1941) «Матросский край» (1947) «Мастера» (1949) «Песнь о Синегорье» (1950) «Обращение к другу» (1952) «Стихи. Поэмы» (1954) «Подвиги» (1958) «Город рабочей славы» (1960) «Земляне» (1961) «Светлынь» (1962) «Добрый океан» (1966) «Спор о любви» (1967) «Каменный лист» (1968) «Обещание» (1976) «Морская книга» (1980)
Збірки сатири і гумору
«Шутки добрые и злые» (1958) «Вы знаєте ее?» (1958) «Несогласованный цветок» (1961) «Вовка «Дон-Жуан» (1962)
Книжки публіцистики
«Похожий на отца» (1962) «Страницы из дневника» (1964) «Тетрадь для младшего друга» (1970) «Раскрытый дневник» (1974) «Рисунок полета» (1974) «Аллея» (1979) «Дворец» (1984)
Книжки для дітей
«Помощники» (1950) «Кубик — пес матросский» (1955) «Самый смелый» (1956) «Мик и Мок» (1957) «Мои звезды» (1958) «Подснежник» (1959) «Ветер-ветерок» (1959) «Мастеренок» (1960) «Футболист» (1963) «Три тайны» (1963) «Девочка-звездочка» (1964) «Мастеренок и его друзья» (1971) «Светлые тайны» (1971)
Довідкова література Ільїницька О. П. КОТЛЯРОВ Борис Іванович // Літературна Харківщина : довідник / за заг. ред. М. Ф. Гетьманця. Харків: Майдан, 1995. 367 с. (с. 189) ISBN 5-7707-8031-2.