Мико́ла Дми́трович Клими́шин (25 лютого 1909, Мостище, нині Калуського району, Івано-Франківської області — 4 жовтня 2003, Детройт, США) — український політичний діяч, учасник українського визвольного руху 1920—1950 років. Член УВО та ОУН. Доктор наук з літературознавства. Дійсний член НТШ.

Життєпис Народився в с. Мостище Калуського повіту на Станіславщині (тоді Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія, нині Калуського району, Івано-Франківської області, Україна). Навчався у Станіславській гімназії, з 6 класу — член УВО, член ОУН з часу утворення (1929). Це спричинило 3 травня 1928 року зміну оцінки з поведінки на «незадовільна» та відміну виставленої гімназією оцінки «добра».Державний архів Івано-Франківської області, ф. 304, о. 1, спр. 10, а. 223. Журнал успішності за 1927/1928 навчальний рік.

Політична діяльність під час польської окупації

Від 1929 — студент Краківського університету. Очолював краківський відділ ОУН, який переправляв націоналістичні видання («Розбудова Нації», «Сурма», «Український Націоналіст») на українські території. Заарештований 14 червня 1934 р. у Кракові, звинувачений у приналежності до ОУН і підготовці до замаху на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького. У Варшавському процесі (1935—1936) засуджений на довічне ув'язнення. Після падіння Польщі, в 1939—1941 — у Кракові, керував засиланням людей на Волинь і Полісся. Закінчив старшинську школу ім. Є. Коновальця.

16 листопада 1939 р. одружився з Оленою Недзвєцькою, яка також брала активну участь у діяльності ОУН.

У боротьбі з нацистами З квітня 1941 — член Головного проводу ОУН. Очолив Північну похідну групу ОУН під проводом Степана Бандери. У вересні 1941 р. посланий у Житомир на розслідування вбивства Омеляна Сеника та Миколи Сціборського. Очолив похідну групу «Північ», затриманий 3 вересня 1941 р. Після року тюрми знову ув'язнений на 2,5 роки. Пройшов через концтабір Аушвіц. Там очолив підпільну мережу взаємодопомоги членів ОУНМикола Грабовецький. Бандерівці з Аушвіцу. Як борці за Україну побороли табір смерті. Звільнений 19 грудня 1944 року.

На еміграції З 1945 — фінансовий референт Проводу ОУН, організатор і керівник теренового проводу Німеччини. Здобув докторат з української літератури в Українському вільному університеті. З 1949 року жив у США. Захистив докторську дисертацію про Б. Лепкого. У Проводі ОУН — референт з виховання молоді. Був секретарем Головної ради ОУН та головою осередку НТШ у Детройті.

Автор спогадів «В поході до волі» (Детройт, Т. 1 — 1975, Т. 2 — 1998), які головний командир УПА Василь Кук назвав «дуже цінними».Василь Кук, maidan.org.ua. УПА в запитаннях і відповідях Головного Командира. — Львів: Галицька видавнича спілка, 2007. — С. 72.

Помер у м. Детройт, що в штаті Мічиган, США. Похований на цвинтарі Слівед.

Примітки

Література Маркусь В. Климишин Микола // Енциклопедія української діяспори / Гол. ред. В. Маркусь, співред. Д. Маркусь. — Нью-Йорк — Чикаго, 2009. — Кн. 1. — С. 365. Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 с. — ISBN 966-410-001-3. Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2012. — 516 с. В поході до волі. Спомини Миколи Климишина в 2-х томах.