Христофор Зенович (, бл. 1540 — †1614) — державний діяч Великого князівства Литовського. Навчався в університеті Цюриху. Представник литвинського роду Зеновичів-Деспотів.
Служба Від 1577 р. — староста чечерський і пропойський. З 1585 р. — каштелян берестейський. З 1588 р. — воєвода берестейський.
Під час безкоролів'я належав до партії Остафія Воловича, прихильників Сигізмунда Вази. Брав участь в перемовах в Бенджині і Битомі в справі відмови Максиміліана II Габсбурга від корони Польської. В 1609 р. приймав короля в Сморгоні.
Релігійні погляди Кальвініст. Заснував кальвінський збір у Сморгоні, при якому створив бібліотеку і школу. В 1599 р. підписав акт конфедерації православної і протестантської шляхти проти Берестейської унії і Контрреформації.
Господарська діяльність Пожиттєвий власник Островця (Остромичи Шляхетські і Остромичи Королівські) в Берестейському воєводстві. Заснував в Сморгоні «паперню». Написав польською мовою трактат про сварки за спадщину Олельковичів між Христофором «Перуном» Радзивіллом та Єронімом Ходкевичем.
Особисте життя Він був сином Юрія Зеновича. Його діти — Миколай Богуслав, Софія.
Література Насевіч В. Л. Зяновічы / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. // Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. — Мн.: БелЭн, 1998 г. — Т. 7: Застаўка — Кантата. — С. 134. — ISBN 985-11-0130-3. Пташицкий С. Л. Завещание Юрия Деспота Зеновича // Русская старина. — 1878 г. — № 7. Чагадаева С. М. Смаргонь і яе уладары / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. // Памяць: Гісторыка-дакументальная хроніка Смаргонскага раёна. — Мінск: БелЭн, 2004 г. — С. 55.