Бакелі́т (поліоксибензилметиленглікольангідрид, карболіт) — перша штучна пластмаса, створена бельгійцем Лео Бакеландом 1909 року. Бакеліт — твердий, міцний теплоізоляційний матеріал, використовується як електроізолятор. Утворюється у результаті реакції фенолу з формальдегідом, що дає смолу, яка твердіє після нагрівання. Вироби з бакеліту одержують у результаті формування (одночасного нагрівання і видавлювання у форму).
Історія створення
Спочатку бакеліт створювався як заміна шелаку — природної смоли, яку виробляють тропічні комахи — лакові червеці. Провівши реакцію поліконденсації фенолу і формальдегіду, Лео Бекеланд спочатку отримав термопластичну фенолоформальдегідну смолу. Цей полімер Лео Бакеланда назвав «Novolak», проте успіху на ринку він не мав. Продовжуючи дослідження реакції між фенолом і формальдегідом, а також підбираючи різні наповнювачі (азбестовий порошок тощо), Бекленд отримав полімер, для якого не зміг знайти розчинника. Це навело його на думку, що такий практично нерозчинний і не електропровідний полімер може виявитися дуже цінним. У 1909 р. винахідник повідомив про отриманий ним матеріал, який він назвав «бакелітом». Цей матеріал був першим синтетичним реактопластом — пластиком, який не розм'якшувався за високої температури. У цьому ж році отримав патент на свій матеріал (U.S. Patent 0.942.809 Condensation product and method of making same). А наступного, 1910-го, Лео Бекленд заснував компанію, яку назвав Bakelite Corporation.
Застосування бакеліту
За цілою низкою властивостей пластмаси на основі фенолоформальдегідної смоли і зараз є неперевершеним матеріалом. Із застосуванням цих матеріалів виготовляли та виготовляють: деталі для широкого спектра продукції машинобудування, гальмові колодки для вагонів метрополітену, абразивні інструменти, сходинки для ескалаторів у метро, ручки для інструменту та приладів; електротехнічні вироби — вилки, розетки, вимикачі, електролічильники, електропраски, корпуси електродвигунів, реле і магнітні пускачі, клемні коробки; корпуси різних апаратів — телефонів, радіоприймачів, фотоапаратів; деталі елементів електронної апаратури — радіоламп, електронно-променевих трубок, конденсаторів тощо; деталі зброї та військової техніки; елементи кухонного приладдя: ручки для ножів, сковорідок, каструль і чайників, газових плит; фанеру і деревно-стружкові плити (сполучний матеріал); деталі меблів і меблева фурнітура; гетинакс — матеріал для виготовлення друкованих плат; текстоліт — матеріал для виготовлення друкованих плат і конструкційний матеріал; шашки, шахи, доміно й інші недорогі елементи настільних ігор; сувеніри, канцтовари, біжутерію, годинники; клеї та лаки — клей БФ (бакеліто-фенольний).
Джерела Amsterdam Bakelite Collection Large Bakelite Collection Bakelite: The Material of a Thousand Uses Bakelite, whistle Museum Virtual Bakelite Museum of Ghent 1907—2007