Александр Аґрікола (; 1445 або 1446, Гент — , Вальядолід) — франко-фламандський композитор епохи Відродження. Видний член Grande chapelle — Габсбурзької музичної установи.
Біографія Про ранні роки композитора, як і його місце народження, бракує інформації. Більшу частину життя він провів в Італії, Франції і в Нідерландах на придворних посадах, більшість з яких, імовірно, залишив без дозволу. В 1471—74 роках служив при дворі Сфорца в Мілані, в 1476 — вікарієм у соборі Камбре; з 1500 — у Брюсселі при дворі Філіпа I Красивого. Двічі (у 1501—03 і бл. 1506) супроводжував Філіпа Красивого в Іспанію.
Спадщина Аґріколи охоплює різні жанри як церковної, так і світської музики. Він є автором 9 мес, 2 кредо, близько 25 мотетів, 93 шансонів. Аґрікола належить до числа найвизначніших композиторів школи Окегема. Твори Аґріколи, стилістично споріднені музиці Й. Окегема, опубліковані в перших друкованих виданнях О. Петруччі.
Література Reese G., Music in the Renaissance, N. Y., 1954.
Gustave Reese, Music in the Renaissance. New York, W.W. Norton & Co., 1954. (ISBN 0-393-09530-4)
Edward R. Lerner, «Alexander Agricola.» The New Grove Dictionary of Music and Musicians, ed. Stanley Sadie. 20 vol. London, Macmillan Publishers Ltd., 1980. (ISBN 1-56159-174-2) Honey Meconi, Pierre de la Rue and Musical Life at the Habsburg-Burgundian Court. Oxford, Oxford University Press. 2003. ISBN 0-19-816554-4
Примітки
Посилання