Йоан Тінкто́ріс () (бл. 1435, поблизу Нівеля (нині - Бельгія) — 1511, ймовірно у Фландрії) — франко-фламандський теоретик музики і композитор. Розквіт наукової кар'єри пов'язаний з періодом життя Тінкторіса в Неаполі, де він написав усі музично-теоретичні трактати, що дійшли до нас.
Біографія Батьком Тінкторіса імовірно був Мартін ле Тентеньє (Martin Le Taintenier), суддя в містечку Braine-l'Alleud. У 1460 служив вікарієм в кафедральному соборі Камбре, де ймовірно брав уроки музики у Ґійома Дюфаї. У 1460—1462 роках — головний співочий собору в Орлеані. У 1462 вступив до Орлеанського університету, де вивчав цивільне і римське право, в 1463 став повіреним у справах німецького земляцтва (студентів). На початку 1470-х поступив на службу короля Фердинанда I (1423—1494) в Неаполі, де протягом 20 років виконував обов'язки капельмейстера, придворного юриста та викладача музичних дисциплін. У 1490 подав заявку на отримання титулу доктора права, якого по всій ймовірності був удостоєний. Під час роботи при дворі неаполітанського короля відвідував Феррару (1479), Рим (1492), подорожував по Європі з метою вербування нових півчих (1487). Біографічні відомості про останніх 20 років життя практично не збереглися. Після смерті короля Фердинанда (1494) Тінкторіс найвірогідніше повернувся на батьківщину, де і помер.
Наукова діяльність У своїх трактатах Тінкторіс торкнувся всіх основних проблеми музичної науки: контрапункту, вчення про лади, проблеми нотації і ритміки, естетику. Найвідоміші його праці «Книга про мистецтво контрапункту» (1477), «Книга про природу і властивості тонів» (1476), в якій відчувається сильний вплив теорії Маркетто Падуанського, і енциклопедичний «Визначник музичних термінів» (бл. 1475). Вінцем наукової діяльності Тінкторіса повинен був стати трактат «Про винаходження і застосування музики» у 5 книгах, який за обсягом перекривав все написане раніше. На жаль, від цієї праці залишились лише фрагментиПро розмах праці можна судити за збереженим конспекту, див. у статті: Woodley R. The printing and scope of Tinctoris's fragmentary treatise De inventione et usu musice // Early Music History, vol.5(1985), pp.239-68..
Крім власне наукових вишукувань цінність представляють посилання (також у вигляді нотних прикладів) у трактатах на композиторів (найбільше Окегема і Бюнуа) і вчених музикантів, які свідчать про широку обізнаність Тінкторіса в сучасному йому музичному житті Європи. Завдяки Гафурі, на якого Тінкторіс мав прямий вплив, вчення Тінкторіса широко поширилося в Італії. Цитати з опублікованого в 1495 році "Визначника» зустрічаються в трактатах італійських і німецьких теоретиків аж до XVII століття.
Музична творчість Тінкторис — автор шести мес, кількох мотетів і багатоголосних шансонів (на французькі тексти).
Примітки
Нотні видання Johannis Tinctoris opera omnia, edidit W. Melin // Corpus mensurabilis musicae XVIII (American Institute of Musicology), 1976
Література Melin W.E. The Music of Johannes Tinctoris (c. 1435—1511): a Comparative Study of Theory and Practice Ph.D. diss., Ohio State U., 1973. Gerritzen G. Untersuchungen zur Kontrapunktlehre des Johannes Tinctoris. Köln, 1974. Sachs K.-J. Der Contrapunctus im 14. und 15. Jahrhundert: Untersuchungen zum Terminus, zur Lehre und zu den Quellen. Wiesbaden, 1974. Palisca C.V. Humanism in Italian Renaissance Musical Thought. New Haven, CT, 1985. Page C. Reading and reminiscence: Tinctoris on the beauty of music // Journal of the American Musicological Society XLIX (1996), pp. 1–31. Palenik J. The early career of Johannes Tinctoris: An examination of the music theorists Northern education and development. PhD Diss., Duke University, 2008. Поспелова Р. Л. Трактаты о музыке Иоанна Тинкториса. Москва: Научно-издательский центр «Московская консерватория», 2009 (исследование и комментированный перевод на русский язык трактатов Тинкториса).
Посилання Complexus effectuum musices De inventione et usu musicae Diffinitorium musicae Expositio manus Liber de arte contrapuncti, Кн.1 Liber de arte contrapuncti, Кн.2 Liber de arte contrapuncti, Кн.3 Liber de natura et proprietate tonorum Liber imperfectionum notarum musicalium Proportionale musices Scriptum... super punctis musicalibus Tractatus alterationum Tractatus de notis et pausis Tractatus de regulari valore notarum