Верхі́вцеве — вузлова залізнична станція 1-го класу Дніпровської дирекції Придніпровської залізниці між станціями Верхньодніпровськ (14 км), Вільногірськ (17 км) та Божедарівка (20 км). Розташована на перетині трьох ліній Верхівцеве — П'ятихатки, Верхівцеве — Кривий Ріг-Головний, Верхівцеве — Запоріжжя-Кам'янське у середмісті Верхівцевого Кам'янського району Дніпропетровської області.

На вокзалі станції є зал чекання, каси з продажу проїзних документів на поїзди далекого та приміського сполучення, камери схову, багажне відділення.

Історія Станція відкрита 18 травня 1884 року під час будівництва першої дільниці на стику Кам'янської та Саксаганської гілок новозбудованої залізниці Донбас — Кривбас (нині — Придніпровська залізниця). Первинна назва станції Любомирівка походить від розташованого неподалік однойменного села. У 1884 році утворене робітниче селище при станції Любомирівка.

У грудні 1888 року, після спорудження Саксаганської гілки Любомирівка — Колачевське, станція отримала статус залізничного вузла.

У 1901 році побудована будівля залізничного вокзалу за проєктом архітектора Ігнатія Горленський. На початку XX століття завдяки розвитку в регіоні металургійної промисловості, станція Верхівцеве розбудовується, збільшується й населення селища. У 1903 році на станції розташовувалось оборотне депо, контора начальника 9-ї дільниці колійної служби, лікарня, комора матеріальної служби, однокласна залізнична школа з трьома відділеннями. 1 січня 1904 року станція перейменована на честь першого начальника Катерининської залізниці, талановитого інженера Олександра Верховцева.

Станом на 1905 рік вантажообіг головного ходу був незначним, а на Довгінцевському напрямку сягнув 120 млн пудів, переважно (більше 95 млн пудів) вантажів відправлення.

У 1920—1930-х роках розвиток селища Верхівцеве тісно пов'язаний із залізничною станцією. На станції за цей період була збудована сортувальна гірка.

Під час Другої світової війни селищу та залізничній станції завдано значних руйнувань, колійне господарство пошкоджено через чисельні бомбардування окупантів.

У 1958 році станція електрифікована постійним струмом (=3 кВ) в складі дільниці Нижньодніпровськ-Вузол — П'ятихатки, утворена енергодільниця, споруджені нові будівлі локомотивного та вагонного депо. У 1960 році відкрито електрифіковану дільницю Верхівцеве — Довгинцеве — Червона..

У 2003 році, з нагоди запуску руху перших швидкісних поїздів, проведена капітальна реконструкція пасажирської частини станції та історичного приміщення вокзалу.

Пасажирське сполучення На станції Верхівцеве зупиняються поїзди приміського сполучення до кінцевих станцій Дніпро-Головний, Кривий Ріг-Головний, , П'ятихатки-Стикова та деякі поїзди далекого сполучення.

Підприємства станції На станції працюють 14 підрозділів різних підприємств «Укрзалізниці», серед яких: Верхівцівська дистанція колії № 10 Верхівцівське вагонне депо № 13 Верхівцівська дистанція енергопостачання № 3 Дніпропетровський центр механізації колійних робіт та ремонту колійної техніки Верхівцівський рейкозварювальний поїзд № 39 Верхівцівська дистанція електропостачання, ділянка Дніпровської дистанції сигналізації та зв'язку Інформаційно-обчислювальний центр Оборотне локомотивне депо Вагонне депо «Кам'янське» Ділянка будівельно-монтажного управління № 5 Ділянка Дніпровської дистанції захисних лісонасаджень Команда воєнізованої охорони № 4 ТОВ «Верхівцівський елеватор».

Керівники У різний час станцію очолювали: Яковлєв Ілларіон Аврамович (1940-ві) Саплахіді М. П. (1950-ті) Літвиненко Василь Пилипович (1970-ті) Фурсов Григорій (1980-ті) Сліченко Олексій Анатолійович Заєць Іван Ілліч (2000-ні)

Галерея

Примітки

Джерела

Посилання