Золотоворі́тська ву́лиця — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Пролягає від Рейтарської вулиці до вулиці Ярославів Вал.

Історія

Одна з давніх київських вулиць, відома з ХІ століття, від часу побудови Золотих воріт — головної в'їзної брами стародавнього Києва — як дорога від них до Софійського монастиря. У кінці XVIII століття до 30-х років XIX століття разом з частиною сучасної Володимирської вулиці (від Софійської площі до Рейтарської вулиці) та Рейтарської вулиці входила до складу Золотої вулиці.

У 1939 безіменному перехрестю Золотоворітської і Рейтарської вулиць було надано назву площа Панаса Мирного, з нагоди 90-річчя від дня народження письменника, однак цей топонім не усталився.

Будинки На вулиці частково збереглася забудова кінця XIX — початку XX ст. За статистичними даними за 1884 р., вулиця була забудована двоповерхівками, де перший поверх був кам'яний, другий — дерев'яний. Лише будинок № 2-а, який належав Якову Тарновському, був повністю кам'янимДруг, Ольга Миколаївна.Вулицями старого Києва / О. М. Друг; дизайн і худож. оформ. С. Іванов, І. Шутурма. — Львів: Світ, 2013. — 496, [XVI] с. : іл.. № 2 — Житловий будинок. Побудований за проектом архітекторів Йосипа Каракіса та Анатолія Добровольського. Будівля збереглася зі значними спотвореннями, такими як: добудований п'ятий поверх, засклені ніші, зміна колірної гами і т. д. № 3 — Житловий будинок. 1919 року в ньому діяла Театральна академія. № 6 — Фасадний особняк, який у 1894 р. перебудували на замовлення викладача Києво-Софійського чоловічого духовного училища Євгенія Іваницького за проектом А. Краусса. На фасаді будинку вміщені ініціали власника «ЕИ» та дата «1894». Триповерховий флігель власник обладнав під умебльовані кімнати, їх налічувалось 49. № 11 — Колишній прибутковий будинок. Належав Вацлаву Вондраку. Перших два поверхи займала друкарня «Печатня С. П. Яковлева». У цьому ж буднику працювало медичне відділення Вищих жіночих курсів, очолюване професором Сергієм Томашевським.

Особистості У будинку на Золотоворітській, 2-а, останні роки життя провела рідна сестра Якова Тарновського — Надія Тарновська, відома як кума Тараса Шевченка. Будинок № 11 у 1910-х роках належав київському адвокату, чеському громадському діячеві Вацлаву Вондраку.

Примітки

Джерела