Вишневецький Іван Михайлович гербу Корибут (1490—1543) — руський князь і магнат, державний діяч Великого князівства Литовського. Батько Дмитра-Байди Вишневецького.
Життєпис Син князя Михайла Васильовича Вишневецького (1475–1512). Здобув класичну освіту. Отримав військовий досвід під орудою батька. Разом з ним і братом Олександром в 1512 розбив кримськотатарську орду під Лопушним.
Активно розширював свої володіння, здебільшого на Волині та Білорусі. Процес припав на період між 1511 та 1532 (отримував у вигляді надань, найперше — від короля Сигізмунда I Старого), захоплював силою, купував.
З 1533 року був старостою ейшишським і ворнянським, у 1536–1543 — старостою чечерськимstr. 358, Tom XV cz.1 (Czeczersk) «SLOWNIK GEOGRAFICZNY» KROLESTWA POLSKIEGO I innich KRAJOW SLOWIANSKICH, WARSZAWA, 1880—1914 , з 1541 року — канівським та черкаським, з 1556-го — пропойським (того року згаданий також старостою чечерським). Земський «попис» зобов'язував його виставляти 14 озброєних вершників.
Брав участь у Стародубській війні. У 1534 році разом з володимирським старостою Федором Сангушком сплюндрував Смоленську землю, завдавши значної шкоди московитянам. Після цього рушив до Могильова, де з'єднав з великим гетьманом литовським Юрієм Радзивіллом. По укладенню миру 1536 року повернувся до своїх володінь.
Після смерті Костянтина Острозького став одним з організаторів оборони Волині від нападів татар. Зокрема, з цією метою очолював мобілізацію шляхти 1534, 1538 та 1540.
Після смерті у 1543 році похований у Києво-Печерській лаврі.
Меценатство Фінансував діяльність декількох Київських святинь, серед яких Михайлівський собор та Києво-Печерська Лавра. Також відомий тим, що фундував Вознесенську замкову церкву (1530 рік), яка, хоча й невелика, проте відома своє акустикою та двома старовинними іконами Пресвятої Богородиці, що були виконані у староруському (староукраїнському) та візантійському стилях.
Родина Перша дружина — Анастасія Олізарович — донька Семена Олізаровича з роду київських бояр, вдова князя Івана Сангушка-Ковельського. Діти: Катерина, дружина великого гетьмана литовського, київського воєводи Григорія Ходкевича; Дмитро «Байда»; Андрій; Костянтин. Друга дружина — Марія Магдалена, донька Йована Бранковича, деспота сремського та Єлени ЯкшичThe Brankovici .
Діти:
Олександра, дружина маршалка господарського Івана ШимковичаKsiążęta Wisniowieccy (01) , а пізніше Миколая VII Радзивілла; Сигізмунд.
Примітки
Джерела Реєнт О. П., Коляда І. А. Усі гетьмани України.'' — Х. : Фоліо, 2008. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 549.
Посилання Jan ks. Wiśniowiecki h. Korybut (ID: 3.55.123) .