Протокол маршрутизації - мережевий протокол, який використовується маршрутизаторами для визначення можливих маршрутів прямування даних в комп'ютерній мережі. Застосування протоколу маршрутизації дозволяє уникнути ручного введення всіх допустимих маршрутів, що, у свою чергу, знижує кількість помилок, забезпечує узгодженість дій усіх маршрутизаторів в мережі і полегшує працю адміністраторів.
Протоколи маршрутизації діляться на два види, що залежать від типів алгоритмів, на яких вони засновані (або можуть бути гібридними - поєднувати обидва підходи):
Дистанційно-векторні протоколи, засновані на Distance Vector Algorithm (DVA); Протоколи стану каналу зв'язку, засновані на Link State Algorithm (LSA).
Так само протоколи маршрутизації діляться на два види залежно від сфери застосування:
Міждоменна маршрутизація; Внутрішньодоменна маршрутизація.
Дистанційно-векторні протоколи RIP — Routing Information Protocol; IGRP — Interior Gateway Routing Protocol (ліцензійний(пропрієтарний) протокол Cisco Systems); BGP — Border GateWay Protocol; EIGRP — Enhanced Interior Gateway Routing Protocol (гібридний протокол — поєднує властивості дистанційно-векторних протоколів та протоколів стану каналу зв'язку; ліцензійний протокол Cisco Systems); AODV
Протоколи стану каналу зв'язку IS-IS — Intermediate System to Intermediate System (стек OSI); OSPF — Open Shortest Path First; NLSP — NetWare Link-Services Protocol (стек Novell); HSRP і CARP — протоколи резервування шлюзу у Ethernet-мережі. OLSR TBRPF
Протоколи міждоменної маршрутизації EGP BGP IDRP IS-IS level 3
Протоколи внутрішньодоменної маршрутизації RIP IS-IS level 1-2 OSPF IGRP EIGRP
Джерела Комп'ютерні мережі: навчальний посібник / А. Г. Микитишин, М. М. Митник, П. Д. Стухляк, В. В. Пасічник. — Львів: «Магнолія 2006», 2013. — 256 с. — ISBN 978-617-574-087-3. Буров Є. В. Комп'ютерні мережі: підручник / Євген Вікторович Буров. — Львів: «Магнолія 2006», 2010. — 262 с. — ISBN 966-8340-69-8.