Володи́мир Анато́лійович Доброво́льський (*17 квітня 1918, Харків —† 6 грудня 2003, Харків) — український російськомовний поет і прозаїк.
З біографії Володимир Анатолійович Добровольський народився 17 квітня 1918 року в м. Харкові в сім'ї інженера (за іншими даними — вчителя).
Закінчив філологічний факультет Харківського університету (1941).
Учасник Німецько-радянської війни. З червня 1942 року по травень 1942 року — курсант Горьківського училища зенітної артилерії. По тому — фронт.
Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки, Вітчизняної війни 2-го ст. та медалями.
Після війни викладав у Харківському педінституті, був завідувачем навчальної частини газетних курсів у Харківській партійній школі.
Член КПРС.
Творчість
Перші вірші й оповідання надрукував 1938-40. Писав російською мовою. Член Спілки письменників СРСР з 1948 р.
Твори
Романи «Трое в серых шинелях» (1948) «Женя Маслова» (1953) «На всю жизнь» (1957) «Дом в тупике» (1960) «Босиком по лужам» (1965) «И дух наш молод» (1971) «Текущие дела» (1978)
Повісті «Александр Шишков» (1949) «Угловая комната» (1962) «Август, падают звезды» (1964) «Последняя инстанция» (1974) «За неделю до отпуска» (1977) «Мера пресечения» (1981) «Крымские персики» (1984)
За повість «Трое в серых шинелях» удостоєний Сталінської премії (1949).
Джерела
Письменники Радянської України. 1917–1987: біобібліогр. довід. / упоряд. В. К. Коваль, В. П. Павловська. К.: Рад. письменник, 1988. 719 с. Письменники Радянської України: біобібліогр. довід. / упоряд. Олег Килимник. К.: Рад. письменник, 1960. 579 с.