Барселона

Барсело́на (, вимовляється літературною каталанською , у півн.-зах. діалектах , у валенсійському діалекті , алгерським діалектом , , вимовляється , , , вимовляється ) — місто в Іспанії, столиця автономної області Каталонії і провінції Барселона.

У місті площею 100,4 км² проживає 1 611 822 жителі (2013). Агломерація Барселони (місто та його передмістя) налічує 4 604 000 осіб (2013). Місто є другим за чисельністю населення в Іспанії після столиці Мадрида.

Барселона лежить на частині узбережжя Середземного моря (), що називається Коста-дель-Маресме, на північ від Коста-Брава і на півдні від Коста-дель-Гарраф. Це важливий морський порт. Місто за 160  км від Піренеїв. У Барселоні відбувалися Всесвітні виставки у 1888 та 1929 роках, літні Олімпійські ігри 1992 року, Всесвітній форум культур у 2004 році та інші заходи світового рівня.

Жителі називають місто «Барна», загальна абревіатура для міста BCN, яка також є кодом IATA для її аеропорту Барселона-ель-Прат ().

Етимологія назви міста Існує гіпотеза, що місто названо на честь карфагенського генерала Гамількара Барки (), батька Ганнібала. Прізвище Барка походить від фінікійського слова , що означає «блискавка». Імовірно, що перша зафіксована назва міста — Баркено (ібер. () у непрямих відмінках Barcinone). У середньовіччі фіксувалися інші варіанти написання назви міста — найчастіше Barçalona (у XIII ст.), Barchinona (у XIV та XV ст.), Barchelona (у XV ст.), Barchenona тощо.

Історія

Давня історія До наших днів так і не дійшли достовірні підтвердження історії походження стародавнього поселення, яке поселилося на місті, де раз знаходиться сучасна Барселона.

Цікавою є передісторія початку розкопок, що були здійснені, через необхідність проведення реконструкції казарм цивільної гвардії Раваля на Каррер-де-Сант-Пау. Основних причин реконструкції було дві. Перша полягала у тому, що казарми знаходились у старій промисловій будівлі, що потребувало документального оформлення. По-друге, його тісне розташування до монастиря Сант-Пау-дель-Камп, де були проведені різноманітні заходи, щодо надання археологічних залишків із різних хронологій, вказувала на можливість розташування подібних знахідок також і тут. Окрім того, будівництво підземної автостоянки в парковій зоні, протягом 1989—1990 років. виявило важливу територію римських поховань, а також деякі предмети бронзової доби.

Там були знайдені залишки раннього поселення, у числі яких гробниці і оселі, вік яких датується раніше ніж 5000 р. до н. е.

Щодо заснування міста Барселона відомо дві різні легенди. Одна із них стверджує, що заснування міста пов'язане із міфічним героєм Геркулесом. Друга легенда відносить заснування міста історичній постаті — карфагенському генералу Гамількару Барка, батько Ганнібала, який за припущенням дав місту назву Барчіно (Barcino) на честь свого родинного прізвища в III столітті до н. е.Oros. vii. 143; Miñano, Diccion. vol. i. p. 391; Auson. Epist. xxiv. 68, 69, Punica Barcino., але не існує історичних чи лінгвістичних доказів цього факту.

Барселона за часів Римської імперії Близько 15 р. до н. е., римляни перепланували місто у каструм (римський військовий табір), що базувався на «Монс Табер», невеличкому пагорбі недалеко від сучасної міської ратуші (). Під правлінням римлян, ця територія була колонією, яка мала назву Colonia Faventia Julia Augusta Pia BarcinoInscr. ap. Gruter, p. 426, nos. 5, 6. або Colonia Julia Augusta Faventia Paterna Barcino. Помпоній Мелаii. 6 згадує це місто серед невеликих міст у цьому регіоні, ймовірно тоді це місто було затьмарене розвиненішим сусіднім містом Таррако (сучасна Таррагона), але в письменників пізніх часів можна знайти розповіді, що місто поступово збагачувалося і розвивалося, завдяки вдалому розташуванню й чудовій морській гаваніAvien. Ora Maritima. 520: «Et Barcilonum amoena sedes ditium.». Місто було звільнене від імперських тягарівPaul. Dig. 1. tit. 15, de Cens.. Місто карбувало власні монети; деякі монети з епохи Гальба збереглися.

Залишки римської епохи продемонстровані в підземеллі Plaça del Rei, що є частиною Музею історії міста Барселони (MUHBA); типова сітка планування римського міста досі помітна в сучасному розміщенні історичного центру міста, Barri Gòtic (Готичний квартал). Деякі фрагменти римських стін які збереглися, залишилися вмуровані в стіни кафедрального собору. Цей кафедральний собор має повну назву Catedral Basílica Metropolitana de Barcelona, іноді також використовують коротку назву La Seu, що в перекладі з каталонської мови означає «собор»Welcome page in Catalan , Cathedral of Barcelona, . There is an English version of this page and website, as well as a Spanish one, but the word seu seems to be explained better in the Catalan version… [Retrieved 14-09-2019].«Seu» , entry in the Diccionari Alcover-Moll, . [Retrieved 14-09-2019].. За відомостями він був заснований у 343 році.

Середньовічні часи На початку V століття місто було завойоване вестготами, і на декілька років стало столицею всієї римської Іспанії. Після того, як місто було завойоване арабами на початку VIII століття, його у 801 відвоював син Карла Великого Людовик I, який зробив Барселону місцем перебування Каролінгової «Іспанської марки» (Marca Hispanica), буферною зоною, якою керував .

Графи Барселони швидко стали незалежними і розширили свої території, так що вони стали включати всі території Каталонії, хоча 6 липня 985, Барселона була пограбована армією Аль-МансураThe Usatges of Barcelona: The Fundamental Law of Catalonia, ed. Donald J. Kagay, (University of Pennsylvania Press, 1994), 7.. Це пограбування було настільки трагічним, що більшість населення Барселони було вбито або забрано у рабствоRoger Collins, Caliphs and Kings, 796—1031, (Blackwell Publishing, 2012), 191.. 1137 року Арагонське королівство та Каталонське князівство об'єдналися у El Tall dels Temps, 14. (Palma de) Mallorca: El Tall, 1996. через шлюб Рамона-Беренгера IV і Петроніли з Арагону, і їхні титули зрештою успадкувала одна людина, коли їх син Альфонсо ІІ посів на трон у 1162 р. Території, якими він володів згодом стали називати Арагонською Короною, ця держава в XIII столітті завоювала багато заморських територій і правила західними територіями Середземного моря з прилеглими територіями Неаполя і Сицилії, а також Афінами. Посилення династичних зв'язків між Коронами Арагона і Кастилії відмічають як початок занепаду Барселони. Банк Барселони (), імовірно є найстарішим державним банком у Європі, і був заснованим міським магістратом в 1401 році. Це виходило із потреб держави, як і Банк Венеції (1402) та Банк Георгія (1407)The Bankers magazine, volume 11, page 595, J. Smith Homans Jr., New York 1857..

Барселона в часи Іспанської монархії Шлюб Фернандо II із Арагону і Ізабелли I із Кастилії в 1469 році об'єднав дві королівські родини. Центром політичної влади став Мадрид, у той час як колонізація Америк зменшила важливість (принаймні у відносній мірі) торгівлі у Середземноморському регіоні. Барселона була центром Каталонського руху за незалежність, включаючи Сегадорське повстання (1640—1652) проти короля Філіппа IV Великого.

В 1650—1654 роках велика епідемія чуми майже вдвічі зменшила кількість населення містаChapter 15: A History of Spain and Portugal, Stanley G. Payne .

В XVIII столітті на горі Монтжуїк було побудовано фортецю, яка мала вид на гавань. 1794 року цю фортецю використовував французький астроном П'єр Франсуа Андре Мешен для спостереженнями, що стосувалися визначення протяжності шляху до Дюнкерка, що дало базис для офіційного розрахунку величини метра. Еталонна жердина, що є мірою метру, виготовлена із платини, була представлена на французькій законодавчій асамблеї 22 червня 1799 р. Значна частина Барселони зазнала негативного впливу від Піренейських війн, але із початком епохи індустріалізації розвиток провінції покращився. В 1850-х роках містобудівник Ільдефонс Серда спроєктував великий район Ашямпла, коли середньовічні стіни довкола старого міста Барселони було зруйновано.

Населення Населення міста (у 2009 р.) становить 1 621 537 осіб (з них ті, які мають: менше 14 років — 11,8 %, від 15 до 64 — 67,8 %, понад 65 років — 20,3 %). У 2006 р. народжуваність становила 14 850 осіб, смертність — 15 671 особа, зареєстровано 5795 шлюбів. Середня тривалість життя у 2008 р. становила: чоловіки — 79 років, жінки — 85,2 року. У 2001 р. активне населення становило 723 983 особи, з них безробітних — 78 564 особи.

Серед осіб, які проживали на території міста у 2001 р.:

993 280 народилися в Каталонії (з них 890 488 осіб у тому самому районі, або комарці) 385 678 осіб приїхало з інших областей Іспанії 124 926 осіб приїхало з-за кордону.

Університетську освіту має 20,2 % міського населення.

У 2001 р. нараховувалося 594 452 домогосподарства (з них 26,2 % складалися з однієї особи, 29,8 % з двох осіб, 21,2 % з 3 осіб, 16,3 % з 4 осіб, 4,6 % з 5 осіб, 1,3 % з 6 осіб, 0,3 % з 7 осіб, 0,2 % з 8 осіб і 0,2 % з 9 і більше осіб).

Активне населення міста у 2001 р. працювало у таких сферах діяльності:

у сільському господарстві — 0,4 % у промисловості — 18 % на будівництві — 6,1 % у сфері обслуговування — 75,5 %.

У муніципалітеті або у власному районі (комарці) працює 765 898 осіб, поза районом — 143 616 осіб.

Зростання населення

З 1787 р. до складу Барселони включено муніципалітет Бальбону (нині квартал Бальбона), у 1860 р. муніципалітет Барсалунету, у 1897 р. муніципалітети Лас Кортс, Ґрасію, Сант Андреу да Палума, Сан Жарвасі да Касолас, Сан Марті да Прубансалс, Сантс та Бальбідреру, у 1904 р. муніципалітет Орту, у 1930 р. муніципалітет Сарію. Дані для Барселони по всіх роках є сумою даних по всіх названих вище муніципалітетах.

Доходи населення У 2002 р. доходи населення розподілялися таким чином:

Доходи населення за статтями доходів Рік 2002 р. 2001 р. Заробітна платня 60,8 % 62,8 % Доходи від ведення бізнесу 23,7 % 22 % Соціальна допомога 15,5 % 15,3 %  

Безробіття У 2007 р. нараховувалося 52 921 безробітних (у 2006 р. — 56 567 безробітних), з них чоловіки становили 44,6 %, а жінки — 55,4 %.

Економіка

Барселона була одним із перших районів континентальної Європи, у якому почалася індустріалізація. До середини XIX століття Барселона стала важливим центром текстильної промисловості і машинобудування. Після цього промислове виробництво відігравало визначальну роль в історії міста. Проте, як і в інших сучасних містах, обслуговуючий сектор економіки починає переважати над виробничим.

Барселона — столиця автономної області Каталонія, яка створює майже чверть ВВП Іспанії. ВВП Барселонської агломерації у 2008 році становив 177 млрд. €, тоді як ВВП самого міста Барселони — 64 521 млрд €, або 39 900 € на одну особу. Це робить Барселону найбагатшим містом Європи та 35-м містом за розміром економіки у світі.

Галузева структура валової доданої вартості у 2008 році:

бізнес-послуги та нерухомістю — 24,35 % комунальні послуги — 20,71 % промисловість — 12,68 % торгівля й побутовий ремонт — 11,57 % транспорт — 9,57 % готельна справа — 7,50 % фінансове посередництво — 7,02 % будівництво — 6,64 %).

На базі довізної сировини та палива й електроенергії гірських річок у місті працюють великі заводи текстильної, машинобудівної (мотори, складання автомобілів, літаків, устаткування для сільського господарства, транспорту, текст. машини), хімічної, харчової, цементної та інших галузей промисловості. Бавовняні фабрики Барселони і передмість дають майже 3/4 текст. продукції Іспанії. У промисловості Барселони істотним є іноземний капітал, зокрема англійський і американський.