Баскетбо́л ( від basket — «кошик» і ball — «м'яч»; заст., діал. кошикі́вкаЩо таке «кошиківка», «гаківка» та «копаний м’яч»? lvivpost.net 02.02.2017На думку Валентини Авраменко, термін не прижився; див.: Авраменко В. І. Українська мова (за професійним спрямуванням): навч. посібник для студ. екон. спец . / В. І. Авраменко. — Умань: РВЦ «Софія», 2017. — С. 61.Тулузакова О. Г. Актуалізація лексики: стан дослідження проблеми / О. Г. Тулузакова // Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія». Серія: Філологія. Мовознавство. — 2015. — Т. 255. — Вип. 243. — С. 92-94. або коші́вкаЕ. Ж. Кошівка // — Т. 3. — С. 1157.Спортсмени з України здобули на Олімпіяді в Монтреалі 36 медалів // Свобода. — 1976. — Ч. 152 (21 серпня). — С. 1.) — спортивна командна гра з м'ячем, який закидають руками в кільце із сіткою (кошик), закріпленою на щиті на висоті 3 метри 5 сантиметрів (10 футів) над майданчиком. Баскетбол є олімпійським видом спорту.
Грають дві команди по 5 осіб на майданчику 28×15 м. На коротких сторонах майданчика укріплені на щитах на висоті 305 см «кошики» — металеві кільця діаметром 45 см з мотузяною сіткою без дна. Переможцем визнається команда, якій вдалось більше число разів закинути м'яч у «кошик» супротивників. Тривалість гри — чотири періоди по 10 хвилин, з двохвилинними перервами між першою та другою і третьою й четвертою чвертями, та великою перервою у 15 хвилин між другим та третім періодом. У Національній баскетбольній Асоціації гра триває 48 хвилин і розбивається на 4 чверті.
Перший чоловічий чемпіонат світу проведено в 1950-у році, а в 1953-му — жіночий. У наші дні першості світу проводять кожні чотири роки. Найпрестижніші змагання серед збірних команд країн — Олімпійські ігри, Чемпіонат світу з баскетболу, а серед клубних — чемпіонат НБА та в Європі — Євроліга УЛЕБ, Єврокубок та Кубок виклику ФІБА.
Назва Джеймс Нейсміт назвав свою гру «Basket Ball» — від basket («кошик») і ball («м'яч»). Надалі назва трансформувалася у basketball — слово, яким в англійській мові називають як гру, так і баскетбольний м'яч. Воно запозичене до більшості мов світу, де вживається щодо гри з кошиком і м'ячем. У деяких країнах ця гра має свої назви, що є кальками з — , , , (від krepšys — «кошик»), а також західноукраїнське «кошиківка», «кошівка». Впровадження кальки «кошиківка» до української спортивної термінології початку XX ст. пов'язують з ім'ям І. М. Боберського.
На думку Ольги Тулузакової, «кошиківка» належить до групи лексем, що дістали в СУМі функціональні чи стилістичні обмеження з причини наявності синоніма «баскетбол»Тулузакова О. Г. Актуалізація лексики: стан дослідження проблеми / О. Г. Тулузакова // Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія». Серія: Філологія. Мовознавство. — 2015. — Т. 255. — Вип. 243. — С. 93..
Історія Дослідники старовини давно запримітили, що людство, в різних кінцях світу та в різні часи, послуговувалося іграми та забавами з округлими предметами. Якщо для дітей то була чи не єдина забавка, то для дорослих це перетворювалося в певний символічний ритуал. І лише з початків ХХ століття людська цивілізація почала використовувати ігри як розвагу для вдосконалення свого тіла та своєї фізичної форми, а потім це перетворилося у спортивні змагання, як на аматорському рівні, так і на професійному.
Передісторія Історики, завдяки віднайденим артефактам та історичним манускриптам, запримітили, стародавні ігри з м'ячем перетворилися в атрибут ініціацій (присвят), танців, свят, ставши ритуальними атлетичними іграми.
Так найдавніші згадки про гру в м'яча, схожу на баскетбол, віднаходять в записах індіанських народностей Мексики і Центральної Америки і відноситься до 1500 року до нашої ери. Тлатчлі — культові ігрища, що проводилися на спеціально обладнаних стадіонах «тлахос» (залишки яких збереглися до наших днів), цей майданчик для гри, прямокутної форми, був оточений високими стінами (3-4 м) з трибунами для глядачів, а двом командам доводилося влучити каучуковим м'ячем в кільце суперників, яке було вертикально закріплене в середині короткої сторони майданчикаВ археологічному музеї Мехіко зберігається картина із зображенням ацтеків, що грають в «тлатчлі». Плем'я мая грало в гру Пок-та-пок, яка за змістом нагадувала ацтекську.
Сучасні хроніки відмічають, що в подальші часи з'явилися інші, нові ігри з м'ячем, деякими елементами схожі на сучасний баскетбол: в Спарті грали в Епіскірус, в Стародавньому Римі в Харпастум, в Італії в Кальчо. Деякі ігри були привезені емігрантами до Північної Америки. Так французька гра VII—VIII століть Шуляж стала популярна у Флориді: гравці встановлювалися жердини з обручами на якомусь підвищенні і команди прагнули вразити ціль якомога більше разів, закидуючи туди округлого камінця чи зшитого з кусочків шкіри м'яча. Відома ще англійська гра Качка на камені: коли на великий камінь ставили якусь мішень і кидали в неї каміння. Вигравав, природно, найвлучнішийСаме ця гра надихнула Джеймса Нейсміта, зачинателя баскетболу, на створення його спортивного дітища.
Винахід гри На відміну від багатьох видів спорту, народження яких обросло міфами і легендами, початок баскетболу було точно задокументовано, адже його вигадав і впровадив Джеймс Нейсміт.
Передумови
Канадець Джеймс Нейсміт, ще навчаючись в Університеті Макґілла в Монреалі, став відомим спортсменом, добиваючись спортивних успіхів виступаючи за свої команди в різних ігрових видах спорту (регбі, канадський і європейський футбол, гімнастика). Коли ж він перейшов на викладацьку роботу почав виношувати плани створення менш контактної гри. Тому йому в пригоді стала пропозиція від «Міжнародної Юнацької Християнської Асоціації» у Спрінгфілді (Массачусетс) перебратися туди й викладати фізичне виховання у тамтешній школі.
Якось в 1891 році доктор Лютер Гулік, завідувач кафедри фізкультури, звернувся до Нейсміта за допомогою для розв'язання проблеми завантаження учнівської молоді в часі холодної зимиадже холодні сніжні зими часті в межах Нової Англії. Студенти коледжу зі Спрингфілда взимку просто мучилися від нудьги і туги на заняттях фізичного виховання: нескінченні гімнастичні вправи, які в той час були практично єдиним засобом залучення молоді до спорту, вже мало кого надихали. Відтак Нейсміту необхідно було вигадати цікаву забаву-гру, для того, щоб учні не бовталися без справи, а знайшли вихід своєї невичерпній енергії. Спершу, Нейсміт хотів проводити в залі футбольні матчі (саме європейський варіант футболу) на час зими, але спортивний зал школи був замалий для цього виду спорту, а американський футбол та регбі були надто контактними видамиhttp://futzone.net/library/index.php?id=919 А в ті часи школу Спрінгфілда більше відвідувало дівчат і це створювало би ще більшу напругу та конфліктність в межах школи, все це й поставило Нейсміта перед фактом: доведеться винаходити щось нове.
Нейсміт міркував просто: ігри з м'ячем завжди були дуже популярні, проте для маленьких м'ячів потрібно додаткове обладнання: рукавички, біти, ракетки та інше спорядження, а ще — великий зал. Тоді Джеймс вигадав п'ять основних принципів для майбутньої гри: для гри потрібен м'яч, великий і легкий, з яким зручно грати («м'яч повинен добре лягати на руку»); бігти з м'ячем в руках заборонено; під час гри м'ячем може володіти будь-який гравець будь-якої команди; обидві команди можуть гуртуватися в будь-якому місці майданчика, але фізичні контакти заборонені; кільце знаходиться в горизонтальній площині і підвішено високо над головами гравцівДжеймс Нейсміт. «Баскетбол: його народження і розвиток».
Презентація гри
У спортивному класі доктора Нейсміта навчалися 18 школярів, яких він і обрав у грудні 1891 року щоби презентувати свою гру. Поки діти, кілька днів, освоювали ази нової гри, Нейсміт готував майданчик та інвентар. Спершу був потрібен великий м'яч — від осіннього сезону залишилася їх достатня кількість. Потім Нейсміт попросив шкільного доглядача Попа Стеббінса прибити на висоті трьох метрів пару ящиків, які розташовувалися на протилежних сторонах бігової доріжки їхнього спортивного залу. Правда, ящиків не знайшлося, тож Поп запропонував замість них кошики з-під персиківhttp://basketball-training.org.ua/istoria-basketbola/istoriya-vozniknoveniya-i-razvitiya-basketbola.html Це стало визначальним фактом, адже так гра отримала свою назву «м'яч в кошику» (по-англійськи — basket ball)..
Презентували гру 21 грудня 1891 року. Учасники вийшли з футбольним м'ячем, до поручнів балкона, по обидва боки спортивного залу, Нейсміт прикріпив два кошики від персиківFAQs.org, які мали дно, тому м'яч мусили виймати після кожного влучного кидка. Це виявилося незручним, тому дно незабаром було прибране . Retrieved 2010.02.24.. На додачу до всього, вивісив на дошці оголошень список з тринадцяти правил, якими гравці мали послуговуватися. Розміри ігрового майданчика становили 15,24 на 10,66 метра. Перший влучний кидок в історії баскетболу (до речі, єдиний в тому матчі) вдався Вільяму Чейзу. Виконав він його з відстані 7,6 метра, з центру майданчика, після чого його команда перемогла з, дивним для нашого часу, рахунком — 1:0.
Той перший показовий виступ лише віддалено нагадував теперішні баскетбольні видовища. На початку в баскетболі ведення м'яча взагалі не існувало, гравці команд перекидали м'яч один одному, стоячи на одному місці, і намагалися закинути його в кошик. Кидок здійснювався обома руками знизу або від грудей. Після вдалого кидка кому-небудь з гравців доводилося забиратися на приставлені до стіни сходи, і діставати з кошика закинутий м'яч. Це більше було поєднання гімнастичних вправ з м'ячем. Та мета доктора Нейсміта — створити гру саме колективну, в яку можна було б залучити якомога велику кількість учасників була досягнутаhttp://www.basketbolist.org.ua/history.htm Колективна гра в м'яч, дітище Деймса Нейсміта. Тому керівництво продовжило його експеримент, а діти надихали на вдосконалення правил та інвентарю.
Правила гри і перша гра На початках баскетболу зчаста виникали суперечки між гравцями. Це спонукало Джеймса Нейсміта вдосконалити свої правила й поширити їх серед молоді. Розписавши всі 13 правил нової гри, Нейсміт вивісив їх на дошці оголошень, щоб його учні ознайомилися з ними. А згодом, в січні 1892 року, опублікував їх в шкільній газеті «Трикутник» під заголовком «У нас є нова спортивна гра»http://basketball-training.org.ua/pravila_basketbola/pravila-basketbola-pervye-pravila-igry-v-basketbol.html Поява перших правил баскетболу.
Перша офіційна гра була проведена в гімназії YMCA в Олбані, штат Нью-Йорк, 20 січня 1892 р. з дев'ятьма гравцями. Гра закінчилася на рахунку 1–0; постріл був зроблений з 25 футів (7,6 м) на майданчику, розмір якого був майже вдвічі менше, ніж сучасний.
Становлення гри Християнська асоціація молодих людей, на ті часи, курувала значну кількість шкіл в Північній Америці, відтак вони рекомендували широко використовувати гру в своїх філіях. Таким чином, гра почала поширюватися в СШАhttp://futzone.net/library/index.php?id=919 Поширення гри за сприяння «IMKA». Перший офіційний матч між жіночими командами було проведено в 1892 році і з того часу баскетбол стали вважати спортивною грою.
Професійний баскетбол Протягом 1920-х у містах Сполучених Штатів масово з'являються команди професіоналів. Створюються баскетбольні ліги, в яких грають такі команди, як Original Celtics, New York Renaissance Five, Harlem Globetrotters; вони проводять до 200 матчів на рік. У 1946 створюється Баскетбольна асоціація Америки (БАА), у 1949 році вона зливається з Національною баскетбольною лігою (НБЛ) в Національну баскетбольну асоціацію (НБА).
Міжнародні ігри