Гелони () — населення легендарного великого міста Гелон VI—V ст. до н. е., яке було розташоване в північній частині Скіфії у землях племені будинів. Єдиним джерелом інформації про місто і його населення є «Історії» давньогрецького історика і мандрівника Геродота, який вважав гелонів нащадками стародавніх греків-переселенців з Північного Причорномор'я.

Оскільки Геродот про місто дізнався з розповідей грецьких купців, а сам у ньому ніколи не був, більшість сучасних істориків вважають оповіді про місто та його населення недостовірними.

Відомості Геродота про місто, населення та його побут «Батько історії» написав кілька речень про вигляд самого міста:

Тобто, Геродот вважав жителів міста греками-переселенцями з Північного Причорномор'я: не випадково для позначення Гелона він використовує типовий для грецької політичної лексики термін «поліс» (), хоча опис самого міста подано в урбаністичному, а не політичному сенсі.

З чого можна зробили висновок, що населення міста було змішаним і там проживала значна кількість скіфів. Деякі дослідники навіть вважають, що гелони — це одна з гілок скіфів.

Далі йде опис побуту населення міста і порівняння його з сусідами-будинами:

Гелони у Скіфо-перській війні

Геродот розповідає, що під час невдалого походу перського царя Дарія I на скіфів у 514/513 до н. е., гелони, будини і савромати виступили союзниками останніх:

а інші запрошені до коаліції племена відмовилися.

Гелони приєдналися до війська скіфів і воювали під проводом скіфського воєначальника (або царя) Таксакія.

Під час бойових дій, скіфи та їх союзники змушені були відступати у глиб своєї країни і

Перед цим у «Історіях» згадувалося лише одне дерев'яне місто у землях будинів — Гелон, відтак, деякі дослідники, переконані, що спалили саме його, але низка українських істориків та археологів послідовно заперечують можливість персів дійти так далеко на північ.

Згадки гелонів у інших античних авторів (IV ст. до н. е. — IV ст. н. е.) «Історії» Геродота були дуже популярними в часи античності і гелонів стародавні автори згадували ще протягом століть.

Так, давньогрецький філософ Арістотель (IV ст. до н. е.) писав:

Давньоримський поет Вергілій (I ст. до н. е.) у своїх «Георгіках» згадує їх двічі, зокрема, називає їх pic­tos­que Ge­lo­nos (розмальовані гелони) та «швидкі гелони».

Давньоримський поет Горацій (I ст. до н. е.) використовує назву «гелони» як позначення дикого і суворого племені взагалі.

Наприкінці IV ст. н. е. Клавдіан у своїй поемі «Проти Руфіна» полемічно зображує племена Скіфії як прототипи варварів і в переліку згадує гелонів. Після цього згадок про гелонів немає.

Зауваження

Примітки

Джерела Словники

Книжки

Антична література

Статті