Мико́ла Васи́льович Білку́н (21 грудня 1928, село Привороття, нині Подільське Кам'янець-Подільського району Хмельницької області — 17 червня 1995, Київ) — український прозаїк, письменник-фантаст. Член Спілки письменників України від 1959 року. Публікації Миколи Васильовича є відверто антиукраїнськими.
Біографія Микола Васильович Білкун народився 21 грудня 1928 року в селі Привороття Староушицького району (нині село Подільське Кам'янець-Подільського району) в сім'ї вчителя. Правда, при народженні йому дали ім'я Комунар. Закінчив у селі Привороття початкову школу. Під час війни (до 1944 року) жив у селі Чердакли на Заволжі (нині селище міського типу, центр Чердаклинського району Ульяновської області Росії). Там навчався в школі й одночасно працював на торфорозробках. Батько Василь Євтихійович під час війни був замполітом 171-го винищувального авіаційного полку . Загинув 1943 року.
1944 року Микола, якому ще не виповнилося 16 років, добровільно пішов до Радянської армії. Від серпня 1944 року — солдат-зброяр 420-го авіаполку III Білоруського фронту. Далі навчався у Київському військовому училищі самохідної артилерії. Після важкого поранення втратив ногу. Ще у шпиталі почав писати.
1950 року закінчив Вінницьку фельдшерську школу. Працював дільничним фельдшером на Поділлі — в селі Іванівці Барського району Вінницької області. Далі закінчив Вінницький медичний інститут (навчався у 1951—1957 роках).
Фейлетоніст (від 1957 року), заступник відповідального редактора журналу «Перець», заступник головного редактора видавництва «Радянський письменник».
Друкувався від 1952 року. Першу гумореску «Дорогі гості» опубліковано в «Перці». Перша повість «Валерій Коваленко» (газета «Молодь України», 1955), друга — «Однієї весни» (журнал «Дніпро», 1957).
Перші книжки — збірки гуморесок «Старий друг» (у «Бібліотеці „Перця“») та збірка нарисів «Золоті руки» (обидві — 1955).
20 червня 1992 року відвідав рідне село Бабляк Віталій. Кривакова «ласка» // Кам'янець-Подільський вісник. — 1992. — 24 червня. — С. 1..
В журналі "Перець №23 за 1978р розміщено дружній шарж А.Арутюнянца, присвячений 50-річчю митця.
Родина Брат Володимир Васильович Білкун (народився 1938 року, помер в липні 2016 року). Дружина Сіма Соломонівна Бланк (1929—2003). Син Сергій Миколайович Білкун (народився 1949 року). Син Олександр Миколайович Білкун (народився 1962 року).
Твори
Окремі видання Сузір'я блакитного верблюда: Фантастичні гуморески — К.: Веселка, 1965. Декамерон Самуїла Окса. — К.: Радянський письменник, 1966. Годованці Сонця: Повість — К.: Веселка, 1968. Багато, багато, багато золота: Фантастико-пригодницька повість-памфлет. — К.: Молодь, 1975. Не та натура: Гумор і сатира — К.: Дніпро, 1976. Історії з історії. — К.: Радянський письменник, 1987.
Публікації в періодиці та збірках Машина «Чого бажаєте?»: Оповідання // Знання та праця, 1961, № 5 — с. Спаніель містера Дарлінга: Оповідання // Наука і суспільство, 1967, № 5 — с. Вічна молекула: Оповідання // Знання та праця, 1967, № 7 — с. Бензиновий вітамін: Оповідання // Знання та праця, 1968, № 8 — с. Дактилоскопічна балада: Оповідання // Знання та праця, 1971, № 8 — с. Срібляста рибка для тестя: Оповідання // Знання та праця, 1978, № 9 — с. Найперший прокатний пункт: Оповідання // Наука — Фантастика, 1991, № 10 — с.20-21
Примітки
Література Подолинний А. М. Білкун Микола Васильович // — С. 799. Вишня Остап. Доброї путі! // Літературна газета. — 1955. — 13 жовтня. Зуб І. Книжка перчанина // Вітчизна. — 1964. — № 4. Дзюба І. На півдорозі до соціальної сатири // Літературна Україна. — 1987. — 14 травня.
Посилання Архів фантастики. Білкун Микола Васильович Український Центр. Білкун Микола Васильович Журнал "Перець" Твори Миколи Білкуна в бібліотеці TOU