Форамініфе́ри (Foraminifera) — тип або клас корененіжок, найпростіших морських і прісноводних організмів. Мають мінеральний екзоскелет (черепашку), який буває двох видів: секреційний (вапнистий та кременистий) і аглютинований. Назва утворена від  — «отвір», «дірка» і  — «носити». Розмір черепашок — від часток міліметра до десятків сантиметрів. Їх використовують для визначення геологічного віку гірських порід, а також як індикатори для пошуку корисних копалин. Відомі з раннього кембрію.

Загальна характеристика

Переважно бентос, однак є й планктонні види (серед сучасних таких відомо близько 40 — менше 1 % від загальної кількості). Клітина форамініфер розташована всередині черепашки. В одних видів вона утворена з органічної речовини, до якої можуть прилипати піщинки, панцири діатомових водоростей тощо. В інших до складу черепашки входить карбонат кальцію. Черепашки мають великий отвір — устя, а їхні стінки пронизані численними порами. Через ці отвори назовні виходять тоненькі видовжені несправжні ніжки, які в деяких місцях зливаються між собою, утворюючи ловильну сітку. Захоплені поживні частки можуть потрапляти усередину черепашки, де перетравлюються в травних вакуолях.

Розміри Деякі форамініфери сягають велетенських порівняно з іншими одноклітинними розмірів. Рекорд належить представникам глибоководної групи Xenophyophorea, що можуть виростати до (Syringammina fragilissima) і навіть (Stannophyllum), причому товщина останнього становить лише 1 мм. Окрім Xenophyophorea, гігантським розміром вирізняються, зокрема, Cycloclypeus carpenteri (сучасні екземпляри — до 13, а міоценові — до ), Protobotellina cylindrica (до ), а також деякі вимерлі форми: еоценові нумуліти (до 16 і навіть ), низка видів пермських фузулінід (до ), Bathysiphon aaltoi з середньої крейди (біля ), міоценова Lepidocyclina elephantina (до ). Розмір найменших форамініфер становить соті частки міліметра.

Класифікація При розділенні форамініфер на ряди характерними ознаками насамперед є: вид екзоскелету (секреційний або аглютинований) склад черепашки (вапниста, псевдохітинова, кремениста) число камер і тип їх навивання тип устя будова стінки черепашки

В класі виділяють від 13 до 52 рядів.

Роль форамініфер у породоутворенні

З черепашок форамініфер утворюються значні поклади вапняку завтовшки десятки та сотні метрів. Унаслідок процесів гороутворення ці поклади можуть опинятися й на суходолі. Такі гірські системи як Альпи, Гімалаї значною мірою складаються з форамініферних вапняків. Британські острови давні римляни називали Альбіоном (від  — білий) за кольором прибережних скель. За видовим складом викопних форамініфер геологи визначають вік тієї чи іншої породи, бо для кожного періоду геологічної історії Землі цей склад — особливий.

Див. також Список родів викопних форамініфер

Примітки

Джерела

Біологія 8. В. В. Серебряков, П. Г. Балан. Генеза, Київ. 2008 Посилання