Урсула Кребер-Ле Гуїн або Ле Ґвін ( ; 21 жовтня 1929, Берклі, Каліфорнія — 22 січня 2018, Портленд, Орегон) — американська письменниця-фантастка, літературний критик, перекладачка, сценаристка, поетеса, феміністка та журналістка. Лауреатка премії «Гросмейстер фантастики» за заслуги перед жанром (2001).
Урсула Ле Гуїн писала також віршовані твори, нефантастичні дитячі та інші книги, есе про літературу, однак найбільшої популярності набула як авторка романів і повістей у жанрах наукової фантастики та фентезі. Книги Ле Гуїн завжди чудові за стилем, в них авторка звертається до конфліктів і взаємодії різних культур, даосизму, анархізму, психологічних і соціальних тем. У пізніших роботах вона торкається також феміністської тематики (зокрема, в жанрі екофемінізму). Авторка є однією з найавторитетніших фантастів, лауреаткою кількох найвищих нагород в області наукової фантастики і фентезі (премія Г'юго, премія Неб'юла, премія Локус). Також відома як перекладачка з іспанської (зокрема творів Анхеліки Городішер).
Життєпис Народилася 1929 року в Берклі, штат Каліфорнія, у родині відомого антрополога Альфреда Луї Кребера і письменниці Теодори Кребер. Перше оповідання написала у віці 11 років (журнал Astounding Science Fiction повернув оповідання авторці, відмовившись друкувати його). У 1951 році здобула освітній ступінь бакалавра в коледжі Редкліф, у 1952 — захистила магістерську роботу в Колумбійському університеті на тему «Романтична література Середньовіччя та Відродження», спеціалізувалася на середньовічній романській літературі . Під час навчання у Франції у 1953 році познайомилася з істориком Чарльзом Ле Гуїном, одружилася з ним того ж року в Парижі. Діти — дві дочки і син. З 1958 року мешкала у місті Портленд, штат Орегон .
Урсула Ле Гуїн померла 22 січня 2018 року у своєму домі в Портланді у віці 88 років. Її син не повідомив причину смерті, але зазначив, що вона мала важкий стан здоров'я вже протягом кількох місяців.
Творчість
Стиль Ле Гуїн відрізняється від інших письменниць фантастики насамперед гуманітарним ухилом, акцентом на соціологію й антропологію. Це особливо помітно в науково-фантастичних книгах так званого Гайнського циклу, об'єднаних темою культурної взаємодії планет у далекому майбутньому. Найпоказовішим щодо цього є роман «Знедолені» з підзаголовком «Неоднозначна утопія», який розповідає про цивілізацію, засновану на анархізмі.
Попри фантастичні деталі, книги Ле Гуїн — завжди про людину. Романи Гайнського циклу розповідають про конфлікти, взаємодію і взаємопроникнення відмінних одна від одної культур. Найчастіше ці культури мають незвичайні, часом екзотичні риси, і, обігруючи цю незвичайність, авторка показує нам деякі сторони нашої власної культури. Прикладом може бути глибоке дослідження впливу статі на особистість, життя і сприйняття людини в книзі «Ліва рука темряви», протагоніст/ка якої — людина з планети, жителі якої можуть змінювати стать.
Світи Ле Гуїн переконливі, детальні, населені персонажами, головне в яких — їхні незмінні людські риси. На відміну від багатьох інших фантаст/ок, сюжети її книг — це дорослішання, подолання себе, пізнання або входження в іншу культуру, пошук відповіді на якесь питання в собі, а не перетворення світу поза собою. Так, наприклад, романи циклу про Земномор'я — «Чарівник Земномор'я» (1968), «Гробниці Атуану» (1971), «Останній берег» (1972) тощо — які стали класикою фентезі, можна читати як притчі про дорослішання, про зустріч з інакшістю, про життя і смерть, про злагоду з самими собою.
Кар'єра Ранні твори, дія яких відбувається у вигаданій центральноєвропейській країні Орсинії, стилістично не належали до фантастики і не публікувалися, але мали значний вплив на подальшу творчість, зокрема збірку оповідань «Орсинійські історії» і роман «Малафрена». Першим опублікованим оповіданням Ле Гуїн було «Квітень в Парижі» («April in Paris»), журнал «Fantastic», 1962. Відтоді Ле Гуїн регулярно публікувала фантастичні оповідання та повісті. Популярність прийшла до неї в 1969 році після публікації роману «Ліва рука темряви», який здобув обидві найвищі премії англомовної фантастики — «Г'юго» та «Неб'юла».
Вшанування На 33-й поштовій марці з серії «Літературні мистецтва» від Поштової служби США зображено портрет Ле Гуїн і фонова сцена з її роману «Ліва рука темряви»Le Guin Stamp. January 15, 2021 18 жовтня 2021 року Літературний траст Урсули Ле Гуїн (Ursula K. Le Guin Literary Trust) заявив про започаткування літературної нагороди з фантастики, названої її ім'ям (Премія Урсули К. Ле Ґуїн), якою передбачають нагороджувати за виданий книжкою твір у жанрі фантастичної прози. Премію розміром 25 тис. доларів вперше вручили 21 жовтня 2022 року, у день народження Ле Гуїн. Щоб мати право на участь, твори повинні бути опубліковані в США англійською мовою або в англійському перекладі. Передбачено, що в разі виграшу перекладеного твору приз буде розділено порівну між автором і перекладачем. Автор може виграти приз лише один раз за життя. Номінації відкриються 2 лютого 2022 року. Траст обере короткий список із номінантів, а журі визначить переможця. До складу журі 2022 року увійшли Адрієн Марі Браун, Бекі Чемберс, Моллі Глос, Девід Мітчелл і Луїс Альберто УрреаLocus Magazine. New Le Guin Prize for Fiction. October 18, 2021 .
Бібліографія
Цикл про Земномор'я
Романи «Чарівник Земномор'я» (A Wizard of Earthsea), 1968 «Гробниці Атуану» (Tombs of Atuan), 1971 «Останній берег» (The Farthest Shore), 1972 «Техану» (Tehanu), 1990 «Інший вітер» (The Other Wind), 2001
Оповідання «Звільняюче закляття» (The Word of Unbinding), 1975 «Правило імен» (The Rule of Names), 1975 Збірка «Земноморські оповідання» (Tales from Earthsea), 2001 Король планети Зима (Winter's King), 1969
Екранізації «Чарівник Земномор'я» — ігровий фільм, США, 2004 «Сказання Земномор'я» — аніме студії «Гіблі» (Горо Міядзакі), 2006
Гайнський цикл (НФ)
Романи «Планета Роканнона» (Rocannon's World), 1966 «Планета вигнання» (Planet of Exile), 1966 «Місто ілюзій» (City of Illusions), 1967 «Ліва рука темряви» (The Left Hand of Darkness), 1969 «Знедолені» (The Dispossessed: An Ambiguous Utopia), 1974 «Слово для світу — ліс» (The Word for World is Forest), 1976 «Око чаплі» (The Eye of the Heron), 1978 «Тлумачі» (The Telling), 2000
Збірки творів короткої форми «Чотири шляхи до прощення» (Four Ways to Forgiveness), 1995 «День народження світу» (The Birthday of the World), 2002
Позасерійні твори
Романи «Різець небесний» (The Lathe of Heaven), 1971 «Малафрена» (Malafrena), 1979 «Завжди повертаючись додому» (Always Coming Home), 1985 «Подарунки» (Gifts), 2004
Збірки оповідань «Дванадцять румбів вітру» (The Wind's Twelve Quarters), 1975 «Орсиніські оповіді» (Orsinian Tales), 1976 «Роза вітрів» (The Compass Rose), 1982 «Дівчата Баффало, чи не бажаєте вийти вночі» (Buffalo Gals, Won't You Come Out Tonight) «Морський шлях» (Searoad), 1991 «Рибалка з Внутрішнього моря» (A Fisherman of the Inland Sea), 1994 «Відмикаючи повітря та інші оповідання» (Unlocking the Air and Other Stories), 1996 «Зміна світів» (Changing Planes), 2003
Дитячі книги
Кішкокрилі «Кішкокрилі» (Catwings), 1988 «Кішкокрилі повертаються» (Catwings Return), 1989 «Чудесний Олександр і Кішкокрилі» (Wonderful Alexander and the Catwings), 1994 «Як Джейн залишилася одна» (Jane on Her Own), 1999
Інше «Далеко звідусіль» (Very Far Away from Anywhere Else), 1976 «Юшка» (Fish Soup), 1992 «На рудій кобилі» (A Ride on the Red Mare's Back), 1992
Критика, есе «Мова ночі» (The Language of the Night), 1979, 1992 «Танці на краю світу» (Dancing at the Edge of the World), 1989 «Штурвал ремесла» (Steering the Craft), 1998 (about writing) «Уявна хвиля» (The Wave in the Mind), 2004
Поезія «Дикий овес та вогнеквіти» (Wild Oats and Fireweed), 1988 «Вихідний з павичами» і інші вірші (Going Out with Peacocks and Other Poems), 1994
Переклади Дао де цзін, переклад і коментарі, 1997 Анхеліка Городішер. «Кальпа Імперії». Переклад з ісп. (Kalpa Imperial), 2003 Габріела Містраль. Обране. Переклад з ісп. (Selected Poems of Gabriela Mistral).
Нагороди та премії
Премія «Г'юго» 1970: «Ліва рука темряви» (The Left Hand of Darkness), 1969 — Премія «Г'юго» за найкращий роман 1973: «Слово для світу — ліс» (The Word for World is Forest), 1972 — Премія «Г'юго» за найкращу повість 1974: «Ті, хто покидає Омелас» (The Ones Who Walk Away from Omelas), 1973 — Премія «Г'юго» за найкраще оповідання 1975: «Знедолені» (The Dispossessed), 1974 — Премія «Г'юго» за найкращий роман 1988: «Дівчата Баффало, чи не бажаєте вийти вночі» (Buffalo Gals, Won't You Come Out Tonight), 1987 — Премія «Г'юго» за найкращу коротку повість 2017: «Слова — це моя справа: Записки про життя та книги» (Words Are My Matter: Writings About Life and Books), 2000—2016 — Премія «Г'юго» за найкращу книгу про фантастику
Премія «Неб'юла» 1970: «Ліва рука темряви» (The Left Hand of Darkness), 1969 — Премія «Неб'юла» за найкращий роман 1975: «День перед революцією» (The Day Before the Revolution), 1974 — Премія «Неб'юла» за найкраще оповідання 1975: «Знедолені» (The Dispossessed), 1974 — Премія «Неб'юла» за найкращий роман 1991: «Техану: Остання книга Земномор'я» (Tehanu: The Last Book of Earthsea), 1990 — Премія «Неб'юла» за найкращий роман 1996: «Самотність» (Solitude), 1994 — Премія «Неб'юла» за найкращу коротку повість 2002: Меморіальна премія «Гросмейстер фантастики» імені Деймона Найта 2009: «Сили» (Powers), 2007 — Премія «Неб'юла» за найкращий роман
Всесвітня премія фентезі 1988: «Дівчата Баффало, чи не бажаєте вийти вночі» (Buffalo Gals, Won't You Come Out Tonight), 1987 — Всесвітня премія фентезі за найкращу повість 1995: Всесвітня премія фентезі за досягнення упродовж життя (Life Achievement) 2002: «Інший вітер» The Other Wind), 2001 — Всесвітня премія фентезі за найкращий роман
Меморіальна премія Джеймса Тіптрі-молодшого 1994: «Проблема Сеггрі» (The Matter of Seggri), 1994 — оповідання 1995: «Ліва рука темряви» (The Left Hand of Darkness), 1969 — ретроспективна премія 1996: «Гірські шляхи» (Mountain Ways), 1996 — оповідання
Меморіальна премія імені Теодора Стерджона 1995: «День прощення» (Forgiveness Day), 1994
Премія Локус 1972: «Різець небесний» (The Lathe of Heaven), 1971 — Премія «Локус» за найкращий науково-фантастичний роман 1975: «Знедолені» (The Dispossessed), 1974 — Премія «Локус» за найкращий науково-фантастичний роман 1975: «День перед революцією» (The Day Before the Revolution), 1974 — Премія «Локус» за найкраще оповідання 1976: «Нова Атлантида» (The New Atlantis), 1975 — Премія «Локус» за найкращу коротку повість 1976: «Дванадцять румбів вітру» (The Wind's Twelve Quarters), 1975 — Премія «Локус» за найкращу авторську збірку 1983: «Сур» (Sur), 1982 — Премія «Локус» за найкраще оповідання 1983: «Роза вітрів» (The Compass Rose), 1982 — Премія «Локус» за найкращу авторську збірку 1991: «Техану: Остання книга Земномор'я» (Tehanu: The Last Book of Earthsea), 1990 — Премія «Локус» за найкращий фентезійний роман 1995: «День прощення» (Forgiveness Day), 1994 — Премія «Локус» за найкращу повість 1996: «Чотири шляхи до прощення» (Four Ways to Forgiveness), 1995 — Премія «Локус» за найкращу повість 1997: «Гірські шляхи» (Mountain Ways), 1996 — Премія «Локус» за найкращу коротку повість 2001: «Тлумачі» (The Telling), 2000 — Премія «Локус» за найкращий науково-фантастичний роман 2001: «День народження світу» (The Birthday of the World), 2000 — Премія «Локус» за найкращу коротку повість 2002: «Шукач» (The Finder), 2001 — Премія «Локус» за найкращу повість 2002: «Кістки Землі» (The Bones of the Earth), 2001 — Премія «Локус» за найкраще оповідання 2002: «Оповіді Земномор'я» (Tales from Earthsea), 2001 — Премія «Локус» за найкращу авторську збірку 2003: «Дикі дівчата»(The Wild Girls), 2002 — Премія «Локус» за найкращу коротку повість 2004: «Пересадка» (Changing Planes), 2003 — Премія «Локус» за найкращу авторську збірку