Комунальний заклад Сумської обласної ради «Сумська обласна універсальна наукова бібліотека» — провідний просвітницький, культурний, науково-інформаційний центр Сумської області; найбільша публічна книгозбірня регіону; депозитарій краєзнавчих видань; інформаційний та науково-методичний центр для бібліотек Сумщини.
З історії розвитку бібліотечної справи в Сумах Попередницею Сумської ОУНБ можна вважати першу публічну бібліотеку в місті Суми, засновану в 1860 р. Згадки про неї є у «Географических очерках Харьковской губернии»:
Про відкриття книгозбірні повідомляли «Харьковские губернские ведомости» від 19 листопада 1860 р.: Фото із архіву бібліотеки
Для бібліотеки орендували другий поверх кам'яного будинку в центрі міста. Дві кімнати було облаштовано під кабінет для читання. Існування бібліотеки було забезпечено завдяки одноразовим пожертвуванням її засновників, платі за користування абонементом, проведенню сімейних вечорів. Бібліотека була утримана й на кошти читачів: з них брали внесок у розмірі 10 крб. на рік. Для бідних верств населення внесок знижувався до 3 крб, водночас на всіх місцевих учителів поширювалося правило безоплатного користування книжками.
Основу фонду складали книги й часописи, подаровані бібліотеці. У бібліотеці функціонували абонемент і читальна зала (з 10 до 14 год. та з 18 до 24 год.); книжки видавалися терміном на 14 днів, часописи — на 7 днів, газети — на 2 дні. За порушення термінів із читачів стягувався штраф.
Вечори на платній основі, що їх проводили в бібліотеці за участю еліти міста, мали значення своєрідного клубу за захопленнями й були головним джерелом її бездефіцитного функціонування впродовж 12 років. 1872 р. книжковий фонд книгозбірні становив уже 3122 томи, вона мала достатнє умеблювання, що вважалося рідкістю для повітового міста. Однак з 1873 р., коли розпорядники вечорів відкрили власне «громадське зібрання», бібліотека втратила цю частину прибутків і надалі її фонд поповнювався лише часописами. Заробітну плата персоналу не виплачували.
У подальші роки нова бібліотечна рада доклала певних зусиль щодо фінансової підтримки закладу, налагодження її роботи, пошуку придатного приміщення й порушувала ці питання через гласних на засіданнях Сумської міської думи. У 1894 р. думою було затверджено правила й умови існування книгозбірні, зокрема, встановлено диференційовану плата за користування бібліотечними книжками (від 5 коп. до 7 руб.), що уможливило доступ до неї.
У скрутні часи 1918—1919 рр. міська публічна бібліотека не припиняла свою діяльність, її штат складався із 4-х осіб. За штампами на тогочасних книжках, що збереглися у фондах ОУНБ, встановлено, що в 1920 р. книгозбірня мала назву Сумська центральна бібліотека, а в 1927 р. — Сумська центральна окружна бібліотека ім. Крупської-Ульянової. У 1930-х роках вона носила назву Сумської міської бібліотеки для дорослих.
Етапи становлення обласної книгозбірні Відповідно до наказу Народного Комісаріату освіти УРСР від 20 лютого 1939 р. № 1171 «Про утворення обласних бібліотек в обласних центрах новоутворених Запорізької, Кіровоградської і Сумської областей»Про утворення обласних бібліотек в обласних центрах новоутворених Запорізької, Кіровоградської і Сумської областей: постанова Народного комісаріату освіти УРСР від 20 лют. 1939 року № 1207 // Зб. наказів та розпоряджень Народного комісаріату освіти УРСР. — 1939. — № 7. — С. 8–9., Сумську міську бібліотеку для дорослих з 1 березня 1939 р. перетворено на Сумську обласну бібліотеку ім. Н. К. Крупської.
Книгозбірня стала науково-методичним і координаційним центром для бібліотек усіх систем і відомств Сумської области, у її структурі відбулися відповідні зміни. Обсяг її книжкового фонду становив 43 375 пр., в у штаті було 20 бібліотечних працівників.
У роки Другої світової війни обласна бібліотека зазнала великих втрат. Під час бомбардування міста 30 вересня 1941 р. її приміщення було зруйновано, більшість книжок втрачено. Лише невелику кількість видань змогли врятувати бібліотекарі С. Ф. Олійник, М. Ф. Зелль, Ю. А. Козловський, Є. К. Луговий. Під час німецької окупації врятовані книжки зберігалися в приміщенні колишнього гуртожитку педінституту на вулиці Фрунзе (нині Воскресенська), 9Державний архів Сумської області (ДАСО) Р.3550, оп.1, од.зб. 4, л.2-4..
3 вересня 1943 року директором бібліотеки призначений І. М. Олійник. Бібліотека мала читальню масову, абонементи, дитячу міську бібліотеку і читальню, загальний відділ обробки. Книжковий фонд на 10 вересня 1943 р. налічував 19 тис. примірників. Передплачувалися нові газети, часописи. За 1943 рік число відвідувань становило 2860.
Колектив із шести осіб, очолюваний Ігорем Миколайовичем Олійником, з перших днів після звільнення міста розпочав свою роботу з комплектування й упорядкування фонду. Були утворені бригади (з комсомольців та учнів шкіл) зі збору літератури серед населення. Лише за вересень 1943 р. ними зібрано 72 тис. примірників, і на перший квартал 1944 року упорядковано весь фонд бібліотеки, що складав 95 тис. примірників. Бібліотека обслуговувала 2390 осіб, кількість відвідувань — 3690, кількість книговидач — 42348, по пересувній бібліотеці — 9374 книговидач. Середня читаність — 22,8. Кількість читачів МБА — 202.
У 1944 р. керівництво обласного відділу народної освіти порушило клопотання про перегляд штату Сумської обласної бібліотеки на збільшення кількості бібліотекарів і виділення в найближчий час нового відповідного приміщення. Таким приміщенням 24.09.1944 р. стала будівля за адресою Червона площа, 6 (тепер Покровська площа). Обласній бібліотеці було передано «верхній і нижній поверхи з підвалом і сараями». У цьому приміщенні бібліотека знаходилася до 1979 року, потім її перенесено на вул. Кірова (нині — Полковника Кондратьєва), 140.
Післявоєнний період у житті обласної бібліотеки був спланований так, щоб усіма засобами масово-виховної роботи охопити якомога більшу частину населення області. Використовуючи пресу, радіо, збори громадськості, бібліотека розширювала свою роботу. Як результат — збільшення кількості читачів.
У 1982 році розпочато будівництво спеціального приміщення для бібліотеки за проєктом сумського архітектора Ю. С. Кобилякова.
20 квітня 1986 року бібліотеку відкрито на вул. Героїв Сталінграда (нині — Героїв Сумщини), буд. 10. Чотириповерхову споруду зі скла й бетону сум'яни назвали «квітка лотосу».
Спеціально для бібліотеки у 1988 році майстри Решетилівської фабрики художніх виробів Полтавської області виготовили гобелен «Древо знань» (художник Л. С. Товстуха), який став окрасою центрального голу книгозбірніФедевич Л. Дерево життя митця : до 75-річчя від дня народження Леоніда Товстухи / Людмила Федевич // Земляки: альманах Сумського земляцтва в Києві. Вип. 2. — Суми: Собор, 2005. — С.153—154..
Нове приміщення бібліотеки дало певні переваги і співробітникам, і відвідувачам. У структурі закладу з'явилися спеціалізовані відділи: літератури з мистецтва, літератури іноземними мовами, краєзнавчої літератури й бібліографії. При відділі зберігання фондів було створено сектор рідкісних і цінних видань, у якому зберігають прижиттєве видання «Енеїди» І. Котляревського (за редакцією М. Парпури, 1798 р.) та «Инстинкт и нравы насекомых» (з автографом І. Шевирьова: «Многоуважаемому Павлу Ивановичу Харитоненко» та відбитком «Бібліотека Главной Конторы П. И. Харитоненко. Отд. № ІІІ кн. № 250», 1898 р.).
У 1997 році структуру наукової бібліотеки реорганізовано — до неї приєднано обласну бібліотеку для юнацтва.
27 серпня в 2014 році в приміщенні бібліотеки встановлено пам'ятну дошку та бронзовий горельєф заслуженому архітекторові Юрію Кобилякову (скульптор О. Прокопчук)Шейко В. Архітектор: [до 70-річчя від дня народження Юрія Кобилякова] / Віталій Шейко // Місто Ярославни (Путивль). — 2017. — № 4 (42). — С. 5. .
До серпня 2016 бібліотека носила ім'я Н. Крупської .
Директори
Олійник Ігор Миколайович — 1943—1944; Мавроді(й) Ніна Григорівна — 1944—1948; Нерубенко-Деркач Галина Трохимівна — 12.04.1948—15.06.1948; Коляденко Георгій Олександрович — 07.07.1948—1956, 1957, 1959, 1964—1972; Черняк Марія Митрофанівна — 1958—1959 — в. о. директора; Сайко Олексій Костянтинович — 1956, 1959—1964, 1973—1981; Калашникова Адель Романівна — 19.03.1981—03.01.1994; Демченко Любов Олексіївна — 03.01.1994—01.10.1998; Ониксимова Лариса Теофанівна — 01.10.1998—03.08.1999 — в. о. директора; Фролова Тетяна Іванівна — 03.08.1999—31.01.2022; Кальченко Валентина Миколаївна — з 01.02.2022.
Діяльність бібліотеки
Проєктна діяльність Новий етап розвитку бібліотеки ознаменовано участю в різноманітних програмах і проєктах, в т. ч. міжнародних.
Значною подією для міста й регіону стало відкриття в обласній науковій бібліотеці Канадсько-Українського бібліотечного центру в 1999 р. Відповідно до угоди з Канадським товариством «Приятелів України» , понад 6 тисяч примірників видань були передані до бібліотеки.
За сприянням відділу преси, освіти й культури Посольства США в Україні, при відділі документів іноземними мовами у 2003 р. розпочав роботу інформаційно-ресурсний центр «Вікно в Америку».
Налагоджена тісна співпраця відділу документів іноземними мовами з Ґете-Інститутом, Британською Радою в Україні, Українсько-американським благодійним фондом «Сейбр-Світло», Bookcrossing.com (Техас), Корпусом Миру, Французьким культурним центром та ін. Сумська обласна бібліотека разом з іншими 60 університетськими й публічними бібліотеками України отримала від Британської Ради в Україні 250 томів «Бібліотеки тисячоліття», до якої входять твори багатьох визначних авторів різних країн англійською мовою.
Фахівці відділу влаштовують зустрічі з працівниками Посольства США в Україні, заходи за участю волонтерів Корпусу Миру. Працюють майстер-класи творчої 3D лабораторії.
Упровадженню інформаційних технологій у бібліотеці сприяла грантова підтримка Міжнародного фонду «Відродження» (1996) на створення локальної електронної мережі бібліотеки й вступ до міжнародної Асоціації користувачів і розробників систем CDS/ISIS та АЙСІС-НІТ.
Завдяки відкриттю Центру вільного доступу й навчань в Інтернет (2001) за партнерською угодою між Радою Міжнародних досліджень та обмінів (IREX), надано доступ користувачам до світових інформаційних ресурсів.
У 2006 р. на базі бібліотеки було створено Центр європейської інформації. Цей проєкт підтримувано Міжнародний фонд «Відродження» і реалізовано спільно з Громадським центром «Ділові ініціативи» .
У 2010 р., завдяки програмі «Бібліоміст» (партнерська робота IREX, Міністерства культури й туризму України з Фундацією Білла й Мелінди Гейтс), у бібліотеці створено регіональний тренінговий центр. У рамках проєкту «Бібліоміст» організовано роботу «Піар-офісу публічних бібліотек Сумщини».
З лютого 2011 р. відділ документів іноземними мовами став одним із 12 партнерів Ґете-Інституту за проєктом «Мова. Культура. Німеччина».
У 2013 р. Сумська обласна універсальна наукова бібліотека долучилася до реалізації всеукраїнського проєкту зі створення електронної бібліотеки «Культура України» . У цьому ж році реалізовано грантовий проєкт, відповідно до наказу Міністерства культури України, з упровадження ініціативи «Бібліотеки — мости до по електронного урядування».
У 2016 р. бібліотека стала учасником усеукраїнського проєкту з безкоштовного навчання основам комп'ютерного програмування «Технологічна нація» за підтримки Фонду BrainBasket.
2017 рік. Бібліотека — учасник проєкту IREX/Україна «ПОЛіС — Поліція і Спільнота» мета якого — вибудувати довіру й плідну співпрацю між поліцією і тими, для кого вона працює і кого захищає.
Видавнича діяльність