Криворі́зька окру́га — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Окружний центр — місто Кривий Ріг. На момент утворення складалася з 13 районів.

Історія Округа утворена 7 березня 1923 року постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету «Про адміністративно-територіальний поділ Катеринославщини»Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету від 7 березня 1923 року «Про адміністративно-територіяльний поділ Катеринославщини». (Катеринославської губернії) у складі таких, існуючих на той час, повітів: Криворізького, Никопольського (частини), В.-Дніпровського (частини), в складі таких районів (волостей):

Адамівський район з центром в Адамівці з волостей: Алферівської, Адамівської, Олександрівської й Гуляй-Пільської. Апостолівський район з центром в Апостолові, з волостей: Грушевської, Мар'їнської, Покрівської, Костромської і Високопільської. Казанківський район з центром в с. Казанці, з волостей: Миколаївської, Казанківської і Федорівської. Криворізький район з центром в м. Кривий-Ріг, з волостей: Ново-Криворізької, Богоблагодатівської, Весело-Тернівської, Софіїво-Гейківської. Долинський район з центром ст. Долинська, з волостей: Братолюбівської і Боківської. Лозоватський район з центром в с. Лозоватці, з волостей: Ганнівської, Корсунської, Гуріївської і Лозоватської. Михайлівський район з центром в с. Михайлівці, з волостей: Ново-Миколаївської, Михайлівської, Камянської і Бузулуцької. Никопільський район з центром в м. Никополі, з волостей: Никопільської, Ново-Павлівської, Красно-Григор'ївської, Городищенської і Борисовської. Пятихатський район з центром в с. Пятихатки, з волостей: Комісарівської і Саксаганської. Петрівський район з центром в с. Петрівці, з волостей: Петрівської, Зеленської і Жовтянської. Софіївський район з центром в с. Софіївці, волостей: Ордо-Васильївської, Софіївскої I-ї, Мар'янівської та Ізлуцької. Широківський район з центром в с. Широкому, з волостей: Шестерянської, Миколаївської 1-ї, Широківської і Інгулецької. Шолохівський район з центром в с. Шолохово, з волостей: Лошкарівської, Ново-Софіївської, Шолохівської, Покровської та Олексіївської.

На півночі округа межувала з Кременчуцькою округою, на північному заході з Зинов'євською, на південному заході з Миколаївською, на півдні з Херсонською та Мелітопольською, на південному сході Запорізькою та з Дніпропетровською на сході.

10 грудня 1924 року постановою ВУЦВК і РНК УСРР «Про зміни адміністраційно-територіяльного поділу Катеринославщини» центр Адамівського району Криворізької округи перенесено з с. Адамівки в с. Божедарівку, перейменувавши Адамівський район у Божедарівський⁣, а центр Петрівського району Криворізької округи — з с. Петрівки в с. Зелене, перейменувавши Петрівський район у Зеленівський.

За даними Катеринославського губернського статистичного бюро на 1 січня 1925 року в Криворізькому окрузі: районів — 13, а саме: №Назва районуНазва та тип райцентру1Апостолівськийс. Покровське2Божедарівськийсел. Божедарівка3Долинськийсел. Долинське4Зеленівськийс. Зелене5Казанківськийм-ко Казанка6Криворізькийс. Бухарино (Долгінцеве)7Лозоватськийс. Лозоватка8Михайлівськийс. Михайлівка9Нікопольськиймісто Нікополь10Саксаганськийс. Саксагань11Софіївськийс. Софіївка Велика12Широківськийс. Широке13Шолоховськийс. Шолохове Сільрад — 159, населених пунктів — 1110.

Число населених пунктів по їх роду:

Міст-райцентрів — 1, Містечок, сіл, колоній і деревень — 442, Поселень і хуторів — 400, Колективів, колгоспів, і сільськогосподарських артілей — 34, Радгоспів — 20, Копалень — 25, Залізничних поселень — 186, Інших поселень — 2.

3 червня 1925 року постановою ВУЦВК «Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління» скасовано з 1-го серпня 1925 року адміністраційно-територіальний поділ УСРР на губерні та з 15 червня 1925 року територію УСРР, не рахуючи АМСРР, поділено на 41 округ, серед них і Криворізький.

3 червня 1925 року територію Ново-Стародубського району віднесено в склад Криворізької округи з розформованої Олександрійської округи.

За даними реєстру округ та районів по Україні Центральної адміністративно-територіальної комісії при ВУЦВК  на 1 жовтня 1925 року Криворізька округа має: районів — 14, а саме: №Назва районівНазва райцентрівЧисло сільрад1Апостоловськийсел. Апостолове112Божедарівськийсел. Божедарівка183Долинськийсел. Долинське164Зеленськийс. Зелене135Казанківськийм-ко Казанка156Криворізькиймісто Кривий Ріг167Лозоватківськийс. Лозоватка88Михайлівськийс. Михайлівка159Нікопільськиймісто Нікопіль1110Ново-Стародубськийс. Ново-Стародуб811Саксаганьськийс. Саксагань812Софіївськийс. Софіївка2013Широківськийм-ко Широке1214Шолоховськийс. Шолохове13 Сільрад — 184.

29 вересня 1926 року постановою ВУЦВК і РНК УСРР «Про зміни адміністративно-територіального поділу Криворізької округи» Ново-Стародубський, Лозоватський, Михайлівський та Шолохівський райони були розформовані. За рахунок їх територій були укрупнені Апостолівський, Долинський, Зеленський, Криворізький, Никопільський, Саксаганський, Софіївський, Широківський райони. Також з одних районів в інші було передано території декількох сільських рад. Перенесено районовий центр Зеленського району Криворізької округи з села Зелене до села Петрове того самого району, перейменувавши Зеленський район у Петрівський. Перенесено районовий центр Саксаганського району Криворізької округи з села Саксагани до присілка П'ятихатка того самого району, перейменувавши Саксаганський район на П'ятихатський.

За даними статистичного відділу НКВД РСФРР на 1 січня 1929 року Криворізький округ мав: районів — 10, а саме: №Назва районуНазва та тип райцентруЧисло сільрад1Апостолівськийс. Покровське182Божедарівськийсел. Божедарівка163Долинськийсел. Долинське194Петровський(Зеленівський)с. Петрове195Казанківськийм-ко Казанка146Криворізькиймісто Кривий Ріг227Нікопольськиймісто Нікополь238П'ятихатськийс. П'ятихатка169Софіївськийс. Софіївка2410Широкськийм-ко Широке13 Сільрад — 184, міст — 2, інших населених місць — 1319.

2 вересня 1930 року постановою ВУЦВК і РНК УСРР «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління» адміністративно-територіальний поділ Української соціалістичної радянської республіки на округи скасовано з 15 вересня 1930 року. З тієї ж дати встановлено 503 окремі адміністративні одиниці, з них 484 райони, що розподілялися за кількістю населення, перспективами зросту, можливістю інтенсифікації господарства та іншими економічними ознаками на три категорії. Тією ж постановою ліквідовано Широкинський район з віднесенням всієї його території до складу Криворізького району.

По колишній Криворізькій окрузі встановлено 10 районів: № по черзіНазва районуНазва та тип райцентруЯкої категорії1Криворізькиймісто Кривий РігIII2Нікопільськиймісто НікопільIII3П'ятихатськийс. П'ятихаткаII4Апостолівськийсел. ПокровськеI5Божедарівськийсел. БожедарівкаI6Долинськийсел. ДолинськеI7Ізлучистийколон. ІзлучистаI -нац. євр.8Казанківськийм-ко КазанкаI9Петрівськийс. ПетровеI10Софіївськийс. СофіївкаI

Населення За даними на 1 жовтня 1925 року, складалася з 14 районів та 184 сільрад, населення становило 489 тис. осіб.

Національний склад Відповідно до Всесоюзного перепису населення 1926 року в окрузі проживало 565 012 мешканців (48,16 % чоловіків і 51,84 % жінок). З них 71 705 були міськими, а 493 031 сільськими жителями.

За національним складом 87,9 % населення були українці, 5,4 % росіяни, 3,8 % євреї, 1,6 % німці, 0,55 % білорусиВсесоюзная перепись населения 1926 года. — : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928—1929.

Район Населення,осіб Національний склад, % українці росіяни євреї німці білоруси поляки цигани м. Кривий Ріг 31 285 69,2 10,0 18,3 0,5 0,6 0,7 Апостолівський 48 037 91,4 4,0 0,4 3,4 0,2 0,1 0,2 Божедарівський 39 950 93,8 2,5 0,9 2,0 0,3 0,4 Долинський 49 619 95,8 1,4 1,5 0,7 0,2 0,1 Зеленівський 51 896 99,0 0,4 0,4 0,1 0,1 Казанківський 38 659 86,6 11,8 1,1 0,3 0,1 0,1 Криворізький 67 818 82,3 9,3 2,1 2,4 3,2 0,3 Нікопольський 82 586 79,4 11,5 3,9 4,3 0,1 0,2 0,1 П'ятихатський 65 177 96,2 1,7 1,1 0,4 0,2 0,1 0,1 Софіївський 51 459 86,0 1,1 10,2 2,4 0,1 0,1 Широківський 38 516 85,2 4,5 8,3 1,3 0,2 0,1 Криворізька округа 565 012 87,9 5,4 3,8 1,8 0,5 0,2 0,1

Мовний склад Рідна мова населення Криворізької округи за переписом 1926 року

Район Населення,осіб Рідна мова, % українська російська інша м. Кривий Ріг 31 285 61,9 26,0 12,1 Апостолівський 48 037 90,0 5,8 4,2 Божедарівський 39 950 93,4 3,8 2,8 Долинський 49 619 95,1 2,6 2,3 Зеленівський 51 896 98,2 1,1 0,7 Казанківський 38 659 83,3 15,0 1,7 Криворізький 67 818 78,0 16,0 6,0 Нікопольський 82 586 73,5 19,9 6,6 П'ятихатський 65 177 95,8 2,7 1,5 Софіївський 51 459 85,7 1,5 12,8 Широківський 38 516 83,8 6,5 9,7 Криворізька округа 565 012 85,4 9,3 5,3

Керівники округи

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У Чурін (1923), Ушан Абрам Ізраїльович (1924—.08.1925), Чувирін Михайло Євдокимович (.08.1925—18.11.1927), Фінковський Олексій Іванович (18.11.1927—1928), Маркітан Павло Пилипович (.09.1928—.08.1930).

Голови окружного виконавчого комітету Колос Григорій Оксентійович (.03.1923—.12.1923), Гречнєв (.12.1923—1924), Лирьов Микита Іванович (1924—.12.1924), Копитовський (1924—.07.1925), Лирьов Микита Іванович (.07.1925—14.05.1926), Крупко Семен Никифорович (14.05.1926—.07.1927), Тацький Тит Кіндратович (.09.1927—1928), Голубятніков Михайло Данилович (1929), Голишев Георгій Юхимович (1929—.06.1930), Войтенко Георгій Григорович (.06.1930—.08.1930).

Примітки

Посилання Демоскоп.

Джерела Верменич Я. В. Криворізька округа// Верменич Я. В. Криворізька округа // Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том 10–16. Таблица VI. Население по полу, народности. —  : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928—1929. Криворожский округ (1923—1930) // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991.  Матеріяли до опису округ УСРР. Криворізька округа / Центр. стат. упр. УСРР; [перед. слово М. Вольфа]. — Харків: [Київ-Друк], 1926. — VIII, 52 c. : іл.