Небесної Сотні вулиця — одна з найдовших вулиць Кременчука. Протяжність близько 2600 метрів.
Попередні назви: Зелено-Костянтинівська, Столипінська, Пролетарська (до 31.05.2016)Рішення Кременчуцької міської ради «Про перейменування вулиць міста Кременчука» від 31 травня 2016 року.
Походження назви Вулиця названа на честь Небесної Сотні.
Розташування
Вулиця розташована переважно в південній та частково в центральній частині лівобережної частини Кременчука. Починається із роздоріжжя вулиць біля Крюківського мосту, тобто з півдня і прямує на північ, таким чином сполучаючи лівобережну частину міста з правобережною.
Проходить крізь такі вулиці (з початку вулиці до кінця):
Українська (перетинає під путепроводом закінчення вулиці Української та вливається зліва через 100 метрів після перетинання) Миколаївська (відгалужується вправо) Театральна (перетинає зліва направо) Університетська (перетинає зліва направо) Павлівська (відгалужується вправо) Соборна (перетинає зліва направо) Ігоря Сердюка (перетинає зліва направо) Майора Борищака (відгалужується вправо), але пішохідною доріжкою Івана Мазепи (перетинає зліва направо) Софіївська (перетинає зліва направо) Троїцька (перетинає зліва направо) Вулиця Полковника Гегечкорі (відгалужується вліво кінець вулиці) Сумська (відгалужується вправо) Провулок Сумський Садова Махорочна (відгалужується вправо) Провулок Щемилівський Ткаченка (перетинає зліва направо) Євгена Коновальця (перетинає зліва направо) Провулок Раскової (відгалужується вправо) Провулок Прорізний Приріченська вулиця (перетинає зліва направо)
Опис Вулиця є однієї з основних транспортних артерій Кременчука, не в останню чергу завдяки Крюківському мостуКременчуцький (Крюківський) міст .
По вулиці, починаючи з перетину з вул. Троїцької і до початку, проходить межа районів Кременчука — Автозаводського й Крюківського.
Історія
XVIII століття
У минулому (план 1774 р.) по цій вулиці проходив кордон міста, а далі вже тягнулися заболочені заплави річок Кагамлика та Кривої Руди. У глибині житлових кварталів було багато садів, тому вулиця й отримала назву Зелено-Костянтинівська.
У кінці перебування в Кременчуці намісництва (1789) міські кордони були відсунуті до сучасних вулиць Гагаріна та Горького, а Зелено-Константинівська втрачає своє прикордонне положення та перетворюється на звичайну міську околицю.
ХІХ століття
ХХ століття
У роки Другої світової війни Пролетарська, як і більша частина міста, зазнала величезних руйнувань. Відразу ж після визволення кременчужани розпочали перший етап відбудови: розбирали завали, розчищали проходи, дороги, тротуари.
XXI століття 20 лютого 2020 року на розі вулиці Небесної Сотні та Ігоря Сердюка на будинку № 21/35 під час меморіальних заходів, присвячених Дню пам'яті Героїв Небесної Сотні було відкрито меморіальний барельєф Ігорю Сердюку.
Будівлі та об'єкти На вулиці знаходяться ВНЗ «Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління», велика кількість магазинів, центральний ринок, автозаправна станція.
Пам'ятки архітектури Казенний цукровий завод
Примітки
Джерела Лушакова А. М., Євселевський Л. І. Вулицями старого Кременчука / А. М. Лушакова, Л. І. Євселевський. — Видання друге, перероблене і доповнене. — Кременчук: Вид–во «Кременчук», 2001. — 224 с. Як виглядала центральна вулиця Кременчука 100 років тому (фото)