Опера́ція «О́лбані» () — одна зі складових Нормандської повітрянодесантної операції, яка була проведена американськими повітрянодесантними військами 6 червня 1944 на території Франції в ході висадки військ союзників в Нормандії.
Головним завданням цієї операції ставилося проведення парашутного десантування основних сил 101-ї повітрянодесантної дивізії на узбережжя Нормандії.
Хід операції «Олбані»
Десантування 101-ї дивізії — місія «Олбані» Серія Підрозділ Формування ВТА Кіл-сть літаків C-47 Аеродром зльоту(база ВПС) Площадка приземлення Час десантування1 Патфайндери 1-й загін патфайндерів 3 Норт-Вітхам A00:202 Патфайндери 1-й загін патфайндерів 3 Норт-Вітхам C 00:256A Патфайндери 1-й загін патфайндерів 2 Норт-Вітхам C 00:273 Патфайндери 1-й загін патфайндерів 3 Норт-Вітхам D 00:357 2 502-го 438-ма тактична група ВТА 36 Грінхем Коммон A 00:488 3 502-го 438-ма тактична група ВТА 45 Грінхем Коммон A 00:509 1 502-го 436-та тактична група ВТА 36 Мембрі A 00:5510 377-й 436-та тактична група 54 Мембрі A 01:0811 1 506-го 439-та тактична група ВТА 45 Апоттері C 01:1412 2 506-го 439-та тактична група ВТА 36 Апоттері C 01:20 13 3 501-го Командування 101-ї 435-та тактична група ВТА 45 Велфорд C 01:20 14 1 501-го 441-ша тактична група 45 Меріфілд D 01:26 15 2 501-го 441-ша тактична група 45 Меріфілд D 01:34 16 3 506-го Рота «C» 326-го 440-ва тактична група 45 ЕксетерD 01:40 Місія «Олбані» проводилася одночасно з місією «Бостон» силами 101-ї повітряно-десантної дивізії з 00:48 до 01:40 6 червня 1944. 6 928 десантників дивізії знаходилися на борту 432 військово-транспортних літаків С-47 «Скайтрейн», організованих у 10 серій.
Дивізія мала 3 зони висадки, що знаходилися на однієї лінії північніше міста Карантан, уздовж смуги висадки морського десанту на плацдарм «Юта» та позначалися літерами (з півночі на південь) DZ A (502-й парашутно-десантний полк), DZ C (506-й із 3-м парашутно-десантним батальйоном 501-го пдп) та DZ D (501-й пдп із 3-м 506-го ) (зона висадки DZ B планувалася для висадки 501-го , але 27 травня у зв'язку зі зміною обстановки ціль скоригували)Flanagan Jr. р.180.
У ході проведення місії «Олбані» десантування наразилося на завзятий вогонь зенітних засобів ППО Вермахту, що спричинило велике розсіювання десантників на величезній площі, яка щонайменше удвічі перевищувала заплановану. Дивізія повинна була виконати отримані завдання протягом однієї доби — 6 червня, проте через великі складнощі виконання цих задач тривало протягом 4 діб, не зважаючи навіть на те, що наступного дня дивізія отримала ще 2300 десантників, що висадилися планерами.
Перший ешелон 502-го парашутно-десантного полку, який прямував у напрямку DZ A, був висаджений із великими помилками через труднощі, що виникли на останньому етапі перельоту. 2-й батальйон полку десантувався доволі компактно, але на значній відстані від зони висадки. Решта підрозділів 502-го парашутно-десантного полку з підрозділами 377-го окремого артилерійського дивізіону (70 із 80 бортів) також приземлилася на величезній площі поза межами запланованого району ведення бойових дій.
Друга хвиля літаків, яка десантувала 506-й парашутно-десантний полк дивізії під вогнем зенітної артилерії противника в складних метеоумовах розпалася на дрібні групи і, як результат цього, десант був розкиданий по всьому півострову. Із 87 літаків 3 С-47 було збито зенітним вогнем противника. Дві третини 1-го батальйону полку десантувалися безпосередньо в призначеній зоні висадки DZ С у Сент-Марі-дю-Мон. 2-й був скинутий значно північніше, в районі дії 101-ї дивізії у Сент-Мер-Егліз, і вступив у бій біля маленького хутора Шемінь у виходу з пляжу, який вів до моря. 3-й батальйон 501-го полку, що також десантувався на DZ C із 506-м полком, також був широко розкиданий на всьому узбережжі Нормандії, проте воїни батальйону змогли пробитися до Поупвіля та протягом 6 годин вели запеклий бій з німцями, утримуючи підступи до нього, доки передові підрозділи 4-ї піхотної дивізії не змогли вийти та з'єднатися з повітряним десантом.
501-й парашутно-десантний полк (без 3-го батальйону) під командуванням полковника Говарда Джонсона, із 3-м батальйоном 506-го полку, втративши 6 літаків від зенітного вогню, десантувався найбільш влучно в зону висадки DZ D. 94 із 132 бортів змогли приземлитися у визначеній зоні або на незначній відстані від неї. Проте відразу після приземлення десант потрапив під заздалегідь пристріляний перехресний вогонь кулеметів та мінометів німців, втрачаючи людей ще до того, як вони змогли звільнитися від парашутів. У перші хвилини бою 2 командира батальйонів із 3 були вбиті. Вцілілий командир батальйону підполковник Роберт Баллагд, зібравши 250 чоловік, вивів їх з-під вогню та вирушив у напрямку на головний об'єкт захвату — міст через Дув біля Сен-Ком-дю-Мон. Не доходячи кілометра від мосту американці зіткнулися з передовими загонами 3-го батальйону 1058-го гренадерського полку та вступили в бій.
Командир 501-го полку полковник Ховард Джонсон, зібравши 150 десантників до 4 годин ранку, успішно захопив один із ключових об'єктів 101-ї дивізії — дамбу Ла-Багет (), у ніжній течії Дуву, який слугував центром меліоративної системи та відіграв значну роль в оборонних планах Вермахту. До 4:30 також були захоплені два пішохідні мости біля Ле-порте. В подальшому полковник Джонсон доклав зусиль, щоб організувати міцну оборону, зосереджуючи війська у визначеному районі для атаки міста Сен-Ком-дю-Мон, але, незважаючи навіть на артилерійську підтримку корабельною артилерією важкого крейсера «Квінсі», задача не була виконана. Полк не зміг із ходу захопити Сен-Ком-дю-Мон і був вимушений вести тривалі бої.
327-й планерно-десантний полк під командуванням полковника Джорджа Веа приземлився на території Нормандії на світанку з початком вторгнення основних сил морського десанту — 4-ї піхотної дивізії — на плацдарм «Юта». Третій батальйон (1/401-го планерно-десантного полку) висадився невдовзі після полудня. Артилерія дивізії, яка десантувалася, внаслідок розкидання на значній відстані втратила усі артилерійські системи за винятком однієї.
Підсумком операції, незважаючи на труднощі, що виникли на етапі десантування, стало захоплення та утримання виходів із пляжу та з'єднання з підрозділами 4-ї піхотної дивізії. Поруч із цим, одне з головних завдань — виведення з ладу шосейного мосту через Дув, через який німці мали можливість прорватися танковими підрозділами до району дій десантників та плацдарму — залишалося невиконаним.
Джерела
Посилання U.S. Airborne in Cotentin Peninsula 6 June 1944 : a particular day Airborne Troops in Normandy Maps — карти повітряно-десантної операції Regimental Unit Study No. 3 «506th Parachute Infantry in Normandy Drop», an official history by S.L.A. Marshall and the basis for his book Night Drop German Order of Battle, a private site well-documented from German records of OB, strength, and casualties «Battle to Control Carentan» US Army map of area of operations — карта району бойових дій 101-ї та 82-ї дивізій з Cross Channel Attack (дії 101-ї відображені на правому фланзі) Map of German dispositions on 5 June 44 The SNAFU Special — Official website of the C-47 #43-15073, used in the D-Day drops, later recovered and restored at D-Day site
Література
Відео D-Day Minus One (1945)
Див. також Операція «Чикаго» Операція «Ельміра» Операція «Детройт» Операція «Бостон» Операція «Тонга»
Примітки