«Права́, за яки́ми су́диться малоросі́йський наро́д» («Права, по которымъ судится малороссійскій народъ», повна назва в оригіналі: «Права, по которым судится малороссийский народ, Высочайшим всепресветлейшия, державнейшия Великия Государыни Императрицы Елисавет Петровны, Самодержицы Всероссийския, Ее императорского священнейшего Величества повелением, из трех книг, а именно: Статута литовского, Зерцала Саксонского и приложенных при том двух прав, такожде из книги Порядка, по переводе из полского и латинского языков на российский диалект в едину книгу сведенные, в граде Глухове, лета от рождества Христова 1743 года») — проєкт зводу законів Гетьманщини XVIII століття, що не отримав офіційного схвалення від російських монархів, але фактично застосовувався на Лівобережній Україні.

Мета Збірку складено з метою кодифікації правових норм різного походження, що діяли на Лівобережній Україні після її приєднання до Росії і нерідко суперечили одна одній.

Кодифікація законодавства мало наблизити ці норми до російських правових норм. За царським указом від 28 серпня (9 вересня) 1728 р. було утворено спеціальну кодифікаційну комісію з місцеперебуванням у Глухові. Її очолювали генеральний суддя Іван Владиславович Бороздна (? — 1740). А з 1740 року — генеральний обозний Яків Юхимович Лизогуб (1675—1749).Бойко І. Про цивільне право Гетьманщини за Кодексом 1743 року // Право України. — 1999. — № 3. — С. 88 — 90.

Комісія, що працювала над «Правами», спочатку налічувала 12, а пізніше — 18 чоловік. Її склад протягом багаторічної праці не раз змінювався. У 1734—1735 роках члени комісії працювали у Москві, у 1736—1738 роках — у Глухові. До комісії входили українські правознавці — представники української шляхти, верхівки козацької старшини, вищого духівництва, що працювали над «Правами» до 1766 р. Серед них — Василь Стефанович, генеральний осавул Валькевич Петро Васильович (бл. 1687—1758), Яків Величківський та інші.

Презентація роботи

В результаті 15-річної роботи правників представлення відбулось 8 (19) липня 1743 р. в м. Глухові (тепер Сумська обл.). Члени кодифікаційної комісії на пленумі, скликаному Генеральною військовою канцелярією, підписали проєкт Кодексу під назвою «Права, за якими судиться малоросійський народ».

Структура збірки «Права, за якими судиться малоросійський народ» 1743 р. мали чітку структуру і складалися з 30 глав, які поділялися на 532 артикули і 1607 пунктів. Кодекс містив норми адміністративного, цивільного, торгового, кримінального і процесуального права. За високою юридичною технікою «Права…» є однією з найцінніших пам'яток української правової культури XVIII ст. Хоч Кодекс і не набув офіційної чинності, п'ятнадцятирічна праця українських правників мала позитивний вплив на подальший розвиток українського правознавства. Повнотою та чіткістю викладу норм закону й абстрактних правових дефініцій, досконалою юридичною термінологією Кодекс був досконаліший від існуючих тоді . По ньому вивчали українське право і використовували його як авторитетний юридичний підручник — коментар до Статуту Великого князівства Литовського і магдебурзького права цілі покоління українських правників.

Джерелами «Прав» були Литовські Статути, «Хелминське право», «Саксонське зерцало», а також українське звичаєве право й судова практика, російське законодавство. Кодифікатори додали й ряд нових норм. Проєкт цієї збірки у 1744 р. було подано до сенату, звідти через 12 років його повернули комісії для перегляду.

Роботу над проєктом не було завершено у зв'язку з тим, що в другій половині XVIII століття, після скасування залишків автономії України, на неї було поширено загальноросійське законодавство.

Складений проєкт Кодексу не отримав офіційного затвердження в Сенаті. Основною причиною не затвердження «Прав» було те, що вони відображали деяку відмінність українського законодавства і суперечили політиці російського уряду.

«Права» вперше опубліковано 1879 під редакцією Олександра Федоровича Кістяківського за копією, оригінал виявив литовський радянський історик В. Рауделюнас.

Див. також Екстракт малоросійських прав Козацьке звичаєве право Книга Статут та інші права малоросійські Екстракт із указів, інструкцій та установлень (1786) Статут Великого князівства Литовського 1588 р.

Примітки

Джерела, література та посилання

Слабченко М. Є. Ескізи з історії «Прав, за которыми судится малороссийский народ» / М. Є. Слабченко // Ювілейний зб. на пошану акад. Д. І. Багалія з нагоди 70-ї річниці життя та 50-х роковин наук. діяльності, 1927. Василенко М. «Права, по которым судится малороссийский народ», як джерело до історії державного права України XVIII віку // Ювілейний збірник на пошану академика Михайла Сергієвича Грушевського з нагоди шістьдесятої річниці життя та сорокових роковин наукової діяльности. — Київ, 1928. — Т. І. Слабченко М. Є. Як судився малоросійський народ //Київська старовина. - 1994. - №1. — С.44 — 52. Яковлів А. Український кодекс 1743 року «Права, по которым судится малороссійскій народ»: його історія джерела та систематичний виклад змісту. — Мюнхен: Заграва, 1949. — 210 с. (Записки НТШ / Праці іст.- філософ. секції; т.159). Права, за якими судиться малоросійський народ 1743 / Упорядник та автор нарису К. А. Вислобоков; за ред. Ю. С. Шемшученка. — К., 1997. — 547 с. Права, по которым судится малороссийский народ. 1743. — 969 с. Бойко І. Й. Цивільне право Гетьманщини за Кодексом 1743 року: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Бойко Ігор Йосипович. — Л., 1999. — 192 с. Кульчицький В. С. Кодекс Українського права 1743 р. // Право України. — 1994. — № 9. — С.28–29. Макаренко А. Причини створення кодексу Гетьманщини 1743 року // Право України. — 1997. — № 12. — С. 106—108. Жолковський К. Е. «Права, за якими судиться малоросійський народ» // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. — К.: «Українська енциклопедія», 1998. — Т. 4: Н — П. — 2002. — С. 708—710. Шандра В. С. Права, по которым судится малороссийский народ // Дмитришин Ю. Хелмінське право як джерело «Прав, за якими судиться малоросійський народ» 1743 р.// Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2012. Випуск 56. С. 103—110. Мищак І. М. Спадкове право за «Правами, за якими судиться малоросійський народ» (1743 р.) // Юридична Україна. — 2009. — № 1. — С. 9 — 14. Марисюк К. Майнові покарання за Правами, за якими судиться малоросійський народ 1743 р. // Вісник Львів. ун-ту. Серія юрид. — 2011. — Вип. 52. — С. 77–85. Омельчук В. В. Участь духовенства у кодифікації судочинства Гетьманату першої половини XVIII ст. // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 6/2017. Блажівська О. Є. Новели речового, зобов'язального та спадкового права в Правах, за якими судиться малоросійський народ // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2014. № 1. С. 25–30. Гринюк Р., Кіндюк Б. «Права, за якими судиться малоросійський народ» 1743 р.: особливості побудови та кількісні показники // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуск 3 (114). — 2020.

Додаткова література Марисюк К. Б. Головщина як вид майнових покарань у Правах, за якими судиться малоросійський народ 1743 р. // Правова держава. - 2011. - № 13. - С. 9-12. Марисюк К. Майнові покарання за Правами, за якими судиться малоросійський народ 1743 р. // Вісник Львівського університету. Серія юридична. Львів, 2011. Вип. 52. С. 77–85. Марисюк К. Б. Нав’язка як вид майнового покарання за Литовськими статутами // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2010. № 3. С. 30–36. Електронний ресурс: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvlduvs/2010_3/mkbzls.pdf

Посилання Бойко І. Й. Права, за якими судиться малоросійський народ // Велика українська енциклопедія (дата звернення: 28.10.2022). Права, за якими судиться малоросійський народ // Мала енциклопедія етнодержавознавства / Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Упорядник Ю. І. Римаренко [та ін.]. — Київ: Генеза, : Довіра, 1996. — 942 с. — С. 223. Марко Роберт Стех. Очима культури. — № 57. Історія права в Україні До 270-ї річниці створення українського кодексу «Прав, за якими судиться малоросійський народ» // сайт ЦДІАК України. Гришин Семен. Український кодекс 1743 року: чому про нього варто знати. Інтернет-ресурс "Освітня асамблея"