Барбус суматранський, або пунтіус суматранський (Puntigrus tetrazona) — вид прісноводних риб родини Коропових (Cyprinidae). Вперше описаний у 1855 році як Capoeta tetrazona.

Зустрічається у водоймах островів Суматра, півострова Малакка (Південно-Східна Азія) та в Таїланді. Завезений у Європу в 1935 році, а на територію колишнього СРСР у 1947. Одна з найпопулярніших акваріумних риб.

Довгий час вид належав до роду Барбус, тому й досі помилково називається «барбус суматранський» (ця назва і тепер поширена серед акваріумістів).

Суматранського барбуса можна легко сплутати з Puntigrus anchisporus, який є ендеміком острова Калімантан і має аналогічний зовнішній вигляд.

Поширення Поширений переважно у центральній та південній частинах острова Суматра, а також на півострові Малакка та в Таїланді. Мешкає, в основному, в невеликих річках з чистою водою та густою рослинністю. Також дикі популяції суматранського барбусу можна зустріти у водоймах США, Колумбії, Суринаму та Австралії, куди вони потрапили з акваріумів. Практично всі барбуси в акваріумах вирощені в неволі.

Опис риби

Тіло суматранського барбуса доволі високе і відносно коротке, сплюснуте з боків. Загальний тон забарвлення золотаво-рожевий, спинка темніша з червоним відтінком, черевце — жовтувато-біле. Передня частина голови коричнево-червона. По боках розміщені чотири чорні вертикальні смуги: перша проходить через око, друга — за грудним плавцем, третя — ззаду спинного плавця і остання — перед хвостовим. Спинний плавець знизу чорний, а з верху — червоний. Черевні плавці теж червоні, решта — прозорі або з рожевим відтінком. Бічна лінія неповна. Самець менший та яскравіший за самку. Самка має повніше черевце, червоний колір плавців менш насичений.

Виведено декілька селекційних форм. Найбільш поширена серед них — зелена форма суматранського барбуса (в народі часто називають барбус-мутант або ще «моховий» барбус), у якої смуги злилися в одну і барбус має повністю темно-зелене тіло.

Зустрічається також альбіносна форма — тіло такого барбуса світло-рожеве, а смуги білі. Очі цих риб червоного кольору.

Риби у природі завдовжки до 7 см, однак у акваріумах зазвичай не перевищує 5 см. Тривалість життя барбусів — 3-4 роки (в неволі).

Розмноження Статева зрілість у барбусів настає у віці 5-9 місяців. Самка відкладає приблизно 400 ікринок, в рідкісних випадках — до 800. Ікра розвивається 1-3 доби в залежності від температури води. Мальки починають плавати на 3-4 день та самостійно харчуватись. У віці біля одного місяця мальки суматранського барбуса набувають забарвлення дорослих риб. Через 2,5-3 місяці вже можна розрізнити самця та самку.

Утримування і розмноження в акваріумах Суматранські барбуси — активні зграйні рибки і доволі агресивні по відношенню до інших риб. У зграйці від 6 осіб ведуть себе доволі мирно (при повноцінному харчуванні) і зайняті більше один одним ніж рибами інших видів.

Об'єм акваріума — від 50 літрів, причому довжина ємності має бути як найбільша, оскільки рибкам потрібно багато місця для плавання. Ґрунт бажано темний з невеликими, але добре згладженими частками (наприклад, дрібна темна галька). Підбір рослин — довільний. Розсадити їх необхідно так, щоб було вільне місце для плавання та затінені ділянки, де рибки могли б і сховатися. Часто в таких місцях можна помітити, що рибка зависла на місці на тривалий час головою вниз — це нормально і не свідчить про якесь захворювання. Плавають суматранські барбуси в середньому шарі води, активно переміщуючись з одного кінця акваріума в інший.

Суматранські барбуси доволі мирні, але їх не варто утримувати з повільним рибками чи рибками з вуалевими плавцями. Також барбуси їстимуть мальків рибок, наприклад, у акваріумі із живородними рибками.

Барбуси всеїдні, їм можна давати різноманітні живі, рослинні чи сухі корми. Калорійне харчування призводить до ожиріння, внаслідок якого самці втрачають здатність до запліднення, а самки не можуть відкладати ікру, від чого і гинуть. Наявність у раціоні рослинних кормів зменшує ризик ожиріння, а також запобігає общипуванню акваріумних рослин дорослими рибами. Крім того, рибок необхідно хоча б раз на тиждень годувати живим кормом, інакше вони нападатимуть та общипуватимуть плавці менш активних сусідів по акваріуму.

Параметри води: Температура — 22-26 °C, для зеленої форми бажано не менше 25 градусів; Жорсткість — принципового значення не має, але бажано, щоб не перевищувала 16 dH; Кислотність — pH 6,5-7,0; воду необхідно періодично підмінювати на свіжу (до 25 % об'єму акваріума). У старій воді (з великою кількістю азотистих сполук) велика імовірність виникнення інфекційних захворювань у даних барбусів; необхідно забезпечити ефективну фільтрацію води.

Нерест в акваріумі

Для однієї пари нерестовик достатньо взяти об'ємом 6-15 літрів. Ґрунт не потрібний, на дно кладуть сепараторну сітку, крізь яку провалюється ікра та пучок дрібнолистих рослин. На 50 % нерестовик заповнюють старою водою з акваріума, 25 % додають свіжої, відстояної води, а також 25 % — дощової чи дистильованої (для зменшення жорсткості). Температура води: 25-28 °C.

На нерест відбирають самок з припухлістю в передній частині черевця (не в задній) і найбільш активних та яскравих самців. Бажано, щоб самець був трішки старший за самку. Перед нерестом риб розділяють на 1-2 тижні і повноцінно годують (достатньо один раз в день, щоб уникнути ожиріння).

У нерестовик риб саджають увечері, а сам нерест починається зранку і триває 2-3 години. Дуже добре, якщо на ємність з рибами падає проміння вранішнього сонця. Після нересту риб відсаджують, нерестовик затіняють. Також необхідно забезпечити хорошу аерацію води.

Мальки вилуплюються через 1-3 дні, ще через 2-3 дня починають плавати. Початковий корм — живий пил, через тиждень після того як мальки почали плавати можна давати інші дрібні корми.

При розмноженні барбусів-мутантів 75 % мальків також будуть мутанти, а 25 % — риби звичайного забарвлення. Якщо одна з риб є звичайного забарвлення, то приблизно 25-40 % мальків будуть зеленої форми. Отримати потомство від альбіносів практично неможливо. Якщо одна з риб є альбіносом, то близько чверті мальків теж будуть альбіносами. Однак мальки-альбіноси дуже чутливі до параметрів води та їжі, через що багато їх гине.

Примітки

Посилання Барбус суматранський на сайті www.rybki.pp.ua Барбус суматранський на сайті www.seriouslyfish.com Барбус суматранський на сайті www.myaquaclub.ru

Література