1887

Промислова революція Колоніальні імперії Національно-визвольні рухиРобітничий рух

Геополітична ситуація У Росії царює імператор Олександр III (до 1894). Російській імперії належить більша частина України, значна частина Польщі, Бессарабія, Закавказзя, Фінляндія, Бухарське ханство, Хівинське ханство. Україну розділено між двома державами — Королівство Галичини та Володимирії належить Австро-Угорщині, Правобережжя, Лівобережжя та Крим — Російській імперії.

В Османській імперії править султан Абдул-Гамід II (до 1909). Під владою османів перебувають Близький Схід, Середземноморське узбережжя Північної Африки частина Балкан, автономна Болгарія.

В Австро-Угорщині править Франц-Йосиф I (до 1916). Імперія охоплює, крім австрійських та угорських земель, Хорватію, Трансильванію, Богемію. Німецьку імперію очолює Вільгельм I (до 1888). Німецька імперія має колонії в Африці.

У Франції при владі Третя французька республіка. Франція має колонії в Алжирі, Карибському басейні, Південній Америці; в Індокитаї. Королівство Іспанія формально очолює неповнолітній Альфонс XIII (до 1931). Іспанії належать частина островів Карибського басейну, Філіппіни. У Португалії править Луїш I (до 1889). Португалія має володіння в Африці, Індії, Індійському океані й Індонезії.

У Великій Британії триває Вікторіанська епоха — править королева Вікторія (до 1901). Британська імперія має колонії в Північній Америці, на Карибах, в Африці та в Індостані. Королівство Нідерланди очолює Віллем III (до 1890). Король Данії та Норвегії — Кристіан IX (до 1906), Оскар II сидить на шведському троні (до 1907), на троні Королівства Італія  — Умберто I (до 1900).

Бразильську імперію очолює Педру II (до 1889). Гровер Клівленд обіймає посаду президента США. Територію на півночі північноамериканського континенту займає Канадська конфедерація (домініон Великої Британії), територія на півдні континенту належить Мексиці.

В Ірані при владі Каджари. Владу над Індостаном та Бірмою утримує Британська корона, над В'єтнамом, Лаосом і Камбоджею — Франція. У Сіамі править династія Чакрі. У Китаї володарює Династія Цін. В Японії триває період Мейдзі.

Події

В Україні

У Києві створено Синдикат цукрозаводчиків. У Чернівцях сформовано товариство Руська Школа. У Сімферополі організовано Таврійську вчену архівну комісію.

У світі 4 квітня в Лондоні розпочалася Перша Колоніальна конференція 18 червня Німеччина та Росія підписали Договір перестраховки. 1 жовтня Велика Британія захопила Белуджистан. Тайвань став китайською провінцією.

У суспільному житті 26 липня Людвік Заменгоф опублікував книгу «Международный языкъ», яка знаменувала народження есперанто. Засновано Університет штату Північна Кароліна. Католицький університет Америки. Компанію Yamaha у Японії. Хімічну та косметичну компанію Kao в Японії. Будівельну компанію Skanska у Швеції. Національний інститут охорони здоров'я США. Герметичний орден Золотої Зорі. Закладено наріжний камінь Стенфордського університету. Сюзанна Солтер стала першою жінкою-мером у США. Еміль Берлінер отримав патент на грамофон.

У науці

Результати дослідів Майкельсона поставили під сумнів існування ефіру. С. М. Виноградський відкрив хемосинтез. Юліус Ріхард Петрі винайшов чашку Петрі. Лазер Еделяну синтезував амфетамін. Генріх Герц відкрив фотоелектричний ефект.

У мистецтві

Оскар Вайлд опублікував в журналі The Court and Society Review своє перше оповідання «Кентервільський привид». Артур Конан Дойл видав «Етюд у багряних тонах» — перший твір про Шерлока Холмса. Відбулася прем'єра опери Джузеппе Верді «Отелло». Вінсент ван Гог почав серію натюрмортів «Соняшники». Завершилося будівництво вокзалу королеви Вікторії в Бомбеї.

У спорті У США винайдено гру, яка згодом отримала назву софтбол. Річард Сірс завершив кар'єру тенісиста після сьомої поспіль перемоги в чемпіонаті США, що досі залишається рекордом. 15-річна Лотті Дод стала наймолодшою чемпіонкою Вімблдону.

Народились Дивись також :Категорія:Народились 1887 1 січня — Вільгельм Канаріс, генерал, керівник німецької військової розвідки періоду Другої світової війни 3 січня — Август Маке, німецький художник-експресіоніст. 28 січня — Артур Рубінштейн, видатний американський піаніст польського походження. 3 лютого — Георг Тракль, австрійський поет. 7 лютого — Андрій Шкуро, нащадок запорозьких козаків, генерал-поручик Кубанського війська. Загинув 16 лютого 1947 р. у Москві. 9 лютого — Чапаєв Василь Іванович, командир більшовицьких військ у роки Громадянської війни в Росії 20 лютого — Удовиченко Олександр Іванович, український військовий і громадський діяч, генерал Армії УНР, віцепрезидент УНР в екзилі (1954—1961). 25 лютого — Лесь Курбас, український режисер, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач. 27 лютого — Нестеров Петро Миколайович, російський військовий льотчик 28 лютого — Борткевич Сергій Едуардович, український композитор та піаніст. 26 квітня — Кавалерідзе Іван Петрович, український скульптор, драматург, кінорежисер 16 травня — Ігор Сєверянин, російський поет 24 травня — Мік (Едвард) Меннок, англійський льотчик-ас, герой Першої світової війни 25 травня: Піо з П'єтрельчини, італійський священник, стигматик, благодійний діяч та чернець ордену капуцинів. Ковпак Сидір Артемович, один із керівників українського комуністичного руху опору в роки Другої світової війни, командир Путивльського партизанського загону. 30 травня — Архипенко Олександр Порфирович, український та американський скульптор і художник. 31 травня — Сен-Жон Перс, французький поет 7 червня — Ковпак Сидір Артемович, керівник партизанських загонів в Україні 7 липня — Марк Шагал, французький художник, графік 18 липня — Відкун Квіслінг, норвезький воєнний і політичний діяч 22 липня — Густав Людвіг Герц, німецький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1925 року 28 липня — Марсель Дюшан, французький та американський художник, скульптор, теоретик мистецтва, шахіст. 12 серпня — Ервін Шредінгер, австрійський фізик-теоретик, один з основоположників квантової механіки 15 серпня — Пол Віллард Меррілл (1887—1961) — американський астроном 17 серпня — Карл I, правитель Австро-Угорщини, король Богемії. 13 вересня — Леопольд Ружичка, швейцарський фізик і радіохімік хорватського походження, лауреат Нобелівської премії 1939 року (спільно з Адольфом Бутенандтом) 11 жовтня — Мирослав Січинський, український громадський діяч, історик, журналіст 17 листопада — Бернард Монтгомері, британський воєначальник, фельдмаршал, віконт, учасник Першої та Другої світових війн. 23 листопада — Борис Карлофф, англійський актор. 24 листопада — Еріх Фон Манштейн, німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-фельдмаршал Вермахту

Померли Дивись також :Категорія:Померли 1887 17 жовтня — Густав Роберт Кірхгоф, німецький фізик

Див. також Список керівників держав 1887 року