Саймон Кларк (, 20 квітня 1958, Донкастер, Англія) — англійський письменник, який працює переважно в жанрі горор.
Кар'єра письменника До того, як майбутній автор повністю присвятив себе письменницькій праці, Кларк змінив декілька професій: був збирачем суниці, укладальником товару в супермаркеті, клерком, сценаристом рекламних кліпів, писав тексти для групи «U2» і працював у місцевих органах влади.
Письменницьку кар'єру Кларк розпочав у підлітковому віці. Підштовхнуло його до цього читання книг і журналів (у дитинстві Кларк читав по дві-три книжки на тиждень). Своє перше оповідання автор продав на радіо у віці 12 років, а в 1978 році відбулася перша книжкова публікація: з друку вийшло оповідання «Історія примари». Свої перші оповідання Кларк створював у жанрі наукової фантастики, а після того як з його роботами познайомився Карл Едвард Вагнер, за його порадою він перейшов працювати в жанр літератури жахів, хоча продовжує писати і фантастику.
У своїх романах письменник надає великого значення правдоподібності описуваних подій, а також уникає описувати сцени битв звичайною зброєю. Дія роману «Кривава купіль» починається в Донкастері - там, де він живе. У романі «Загублені в часі» він ретельно пропрацював ідею використання автобуса як військової одиниці. Перед створенням «Вампіррових обрядів» письменник зняв будинок на болотах Північного Йоркшира і розгортав дію книги з «прив'язкою до місцевості». Особливим задоволенням для нього було знаходити протоки, дрібні струмки та озера і потім описувати їх у книзі. Але найбільшу роботу письменник виконав перед написанням «Ночі триффідів». Поштовхом до написання цієї книги послужив епізод з життя письменника. Одного разу, коли він їхав у поїзді, міжміський експрес зупинився через зіткнення з птахом. Його тоді вразило, що 40-грамовий птах може зупинити 200-тонний експрес. В очікуванні продовження поїздки Кларк зауважив, що його сусід читає «День триффідів» Віндема. «Вінд був зачарований тим, наскільки крихкою є наша цивілізація і як легко її зруйнувати, особливо яких-небудь еко-лихом».
Коли Кларка запитують, звідки він бере ідеї для своїх книжок, письменник зізнається - з навколишньої дійсності. Наприклад, дочка Елен якось підказала йому, що непогано було б ховати мерців з мобільними телефонами - тоді їм завжди можна буде подзвонити. А коли на прогулянці його собака Сем впіймала і з'їла миш - письменник задумався: а як це - з'їсти живу мишу?
Кларк був номінований на премію Брема Стокера за «Найкращий дебютний роман», на премію World Fantasy за «Найкраща новела» і «Британська премія фентезі». У 2001 році він виграв «Британську премію фентезі» за найкращу розповідь «Вогні великого міста гоблінів» і вищезазначений роман «Ніч триффідів».
В останні роки письменник активно знімає ролики до своїх книг та розміщує їх на відеоканалі.
Приватне життя Одружений. Має двоє дітей - сина Алекса і доньку Елен. Разом з родиною письменник живе в Донкастері.
Бібліографія Романи «Прикутий серцем» (1995) - премія Брема Стокера в номінації «Найкращий дебютний роман» «Кривава купіль» (1995) «Творець пітьми» (1996) «Цар Кров» (1997) «Вампірріка» (1998) «Падіння» (1998) «Древо Іуди» (1999) «Ніч триффідів» (2001) - Британська премія фентезі «Чужинець» (2002) «Вампіррови обряди» (2003) «У цій шкурі» (2004) «Вежа» (2005) «Лондон під північчю» (2006) «Володіння Смерті» (2006) «Сказ відгомонів» (2007) «Арка Люцифера» (2007) «Людина півночі» (2008) «Дитя відплати» (2009) «Примарне чудовисько» (2009)
Оповідання «Доктор Хто: Фактор Далека» (2004) «Вона любить монстрів» (2006) «Поклик холодного каменю» (2008)
Збірки «Кров і пісок» (1990) «Соляна змія» (1999) «Готель «Північ» (2005) «Опівнічний базар» (2007)
Примітки
Посилання Офіційний сайт письменника Кларк Саймон у бібліотеці «Альдебаран»