Беловарсько-Білогорська жупанія () — жупанія на північному заході Хорватії. Жупанію названо за найбільшим містом Беловар і гірським кряжем Білогора, що простягається в північній частині жупанії.

Географія Жупанія займає 3,03 % загальної площі країни, на яких проживає близько 3 % населення Хорватії. На півночі Беловарско-Білогорська жупанія межує з Копривницько-Крижевецькою жупанією, на північному сході — з Вировитицько-Подравською жупанією, на південному сході — з Пожезько-Славонською жупанією, на південному заході — з Сісацько-Мославінською жупанією і на заході — з Загребською жупанією. Беловарско-Білогорська жупанія — одна з трьох внутрішніх жупаній країни, які не мають кордонів з іншими державами.

Економіка В економічному сенсі Беловарско-Білогорська жупанія це найпотужніший сільськогосподарський округ Хорватії. Її територія багата на значні поклади нафти, газу, кварцового піску, глини, термальних вод та інших природних багатств, які використовуються тільки частково. Високоякісні і розлогі сільськогосподарські угіддя, розвинуте тваринництво, як і багатий та різноманітний лісовий фонд це підвалини розвитку економіки в цій жупанії. Основоположною галуззю є харчова промисловість, що зумовлено значним виробництвом і переробкою молока і м'яса, здебільшого великої рогатої худоби. Розвинуто виробництво прісноводної ставкової риби, особливо коропa. На додачу до молочної і м'ясопереробної промисловості, значний потенціал має борошномельна і кондитерська галузь, переробка риби і картоплі та виробництво макаронних виробів, якісного пива, основаного на відомих чеських традиціях, а також виноробство, деревообробна і меблева, металообробна, ливарна промисловість, машинобудування, у тому числі виробництво автомобільних і тракторних причепів тощо. Давні традиції має текстильна промисловість. Географічне положення жупанії справляє благотворний вплив на розвиток автомобільного транспорту, вантажних і пасажирських перевезень.

Населення і адміністративний поділ

Згідно з даними перепису 2001 року на території жупанії проживало 133 084 особиРозподіл населення за статтю та віком, по поселеннях  — Центральне бюро статистики Хорватії , що становить 3 % від усього хорватського населення, а за національним складомНаселення за національністю, по містах і муніципалітетам  — Центральне бюро статистики Хорватії вони розподілилися таким чином:

хорвати — 82,56 % серби — 7,08 % чехи — 5,33 % угорці — 0,9 % інші — 5,03 %

Теперішня територія жупанії охоплювала на час попереднього перепису 1991 р. муніципалітети, які сукупно налічували 144 042 жителі, а їхній національний склад був таким: хорвати — 67,9 % серби — 16,1 %, чехи — 5,8 % та інші.

У жупанії проживає більшість представників чеської національної меншини Хорватії, значна чеська громада мешкає в місті Дарувар та його околицях, а міста Дарувар і Грубишно-Полє є осередками культурного і громадського життя хорватських чехів.

В адміністративному відношенні жупанія ділиться на 23 муніципальні утворення (5 міст, 18 громад):

місто Беловар, столиця жупанії — 27 783 жителі місто Дарувар — 9815 мешканців місто Гарешниця — 4252 особи місто Грубишно-Полє — 3171 особа місто Чазма — 2878 осіб громада Берек громада Дежановац громада Джуловац громада Герцеговац громада Іванська громада Капела громада Кончаниця громада Нова Рача громада Ровіще громада Северін громада Сірач громада Шандровац громада Штефаньо громада Велика-Писаниця громада Велика Трновитиця громада Великий Ґрджевац громада Велико Тройство громада Зринський Тополовац

Примітки

Посилання

Офіційний сайт жупанії Туристичне співтовариство жупанії