Шатро́ — легке, розбірне, переважно конусоподібне житло з тканини, шкіри, великий намет. Шатро є (під різними назвами) національним житлом багатьох кочових народів.
Етимологія
Слово «шатро» (, , ) запозичене з тюркських мов: пор. каз. та ногайськ. шатыр, уйг., тат., алт., азерб. та туркмен. чадыр, шорське шадыр, , дав.-тюрк. čadir, čačir, čašir, čatir. До тюркських мов це слово потрапило з перської, де čadar значить «намет», «заслін» (звідси також «чадра»). Воно споріднене з дав.-інд. chattram («заслін»).
Історія Шатро згадують у Старому Заповіті (). У євреїв до побудування постійного храму місцем для відправи релігійних обрядів слугувало велике шатро — скинія ( являє собою кальку ).
Шатро як національне житло Юрта — шатро кочових і напівосілих народів Центральної та Середньої Азії Вігвам — житло північноамериканських індіанців алгонкінів Тіпі — намет кочових індіанців Великих рівнин Чум — переносне житло у деяких народів Півночі Росії Туарезьке шатро — національне житло північноафриканських туарегів
Цікаві факти Слово «сцена» походить від scaena (scēna) — латинської адаптації грецького слова σκηνή («шатро», «намет»). У давньогрецькому театрі словом σκηνή, скене звалося приміщення за сценою (первісно шатро), де перевдягалися актори (у той час як сама сцена звалася προσκήνιον, проскеніон — «переднамеття»). Назва гірського масиву Чатир-Даг буквально означає «Шатро-Гора».
Див. також Шатро (архітектура) Шатровий стиль
Примітки
Посилання