Ткаченко Г. — кобзар із села Данилівка Харківського повіту. В 1917—1918 роках від нього робив записи П. МартиновичМартинович, Порфир. Українські записі. («Кіевская старина», 1904 і окремо) Київ, 1904 р..
Як стверджував Г. Ткаченко, народний співець має входити «в образ не героя думи, а вустівника-оповідача тих часів. Не козака, про якого йде виспів, а власне душевного сучасника — спостерігача життя виспіваного героя. Точніше — нашого пращура — кобзаря, який склав цю думу… Тому і сам виспів мусить бути трохи наче відстороненим, хоч і емоційним, але позбавленим надмірної патетики і (…) головне артистичної нещирості… Не криком брати, а душевним переживанням… Лише тоді і слухач Вас зрозуміє, і перейметься ідеєю співаного»Черемський, К. П. Шлях звичаю /К. Черемський. — Х.: Глас. — 2002. — 444 с. С. 351—352.
Джерела Черемський К. П. Повернення традиції / К. Черемський. — Х.: Центр Леся Курбаса. — 1999. — 288 с. Черемський К. П. Шлях звичаю /К. Черемський. — Х.: Глас. — 2002. — 444 с. Олексій ВЕРТІЙ: Кость Черемський. Шлях звичаю./ Нове дослідження з історії українського кобзарства.
Посилання Розстріляний з'їзд кобзарів / Микола Литвин.— «Дзеркало тижня» № 44, 01 листопада 1997
Примітки