Final Fantasy X () — відеогра жанру JRPG, десята частина ігрової серії Final Fantasy. Гра була розроблена і випущена японською компанією Square у 2001 році. Це перша частина серії, випущена для ігрової приставки PlayStation 2. Final Fantasy X знаходиться в списку найбільш купованих префіксальних ігор, крім того, читачі японського журналу Famitsu, присвяченого відеоіграм, відзначили її як найкращу гру всіх часів. Серед серії Final Fantasy десята частина — перша гра, в графічному оформленні якої переважно була використана повністю тривимірна графіка, і перша частина з голосовим озвученням діалогів. У 2013—2014 роках Final Fantasy X та X-2 були перевидані у HD-якості для PlayStation 3 та PlayStation Vita, а також для PlayStation 4 у 2015 році. У квітні 2016 року Final Fantasy X та X-2 стали доступні й для Windows.
Сюжет гри розгортаються у фантастичному світі під назвою Спіра (). У центрі історії стоїть боротьба головних героїв з ворожою їх світові істотою, відомою під назвою «Сін» ().
Ігровий процес
Навігація
Якщо в попередніх частинах серії при переміщенні на довгі відстані використовувалася навігаційна система світової карти, що означає зменшене зображення простору між локаціями та відносну свободу пересування, то в Final Fantasy X всі локації (за винятком островів) з'єднані між собою. Пересування стало більш лінійним, майже зникла можливість вибору напрямку при переміщенні. Розробник карти, Такаесі Накадзато, пояснив, що подібні зміни були проведені заради досягнення найреалістичнішого ефекту гри. Між материками персонажі переміщуються на кораблях, що пересуваються автоматично за незмінним маршрутом.
Ближче до кінця гри в розпорядження гравця потрапляє повітряний корабель, за допомогою якого можна повернутися на пройдені раніше локації та крім того, відвідати секретні локації гри. Система управління кораблем також змінилася: у той час, як у ранніх частинах Final Fantasy гравцеві пропонувалося самостійно керувати транспортом, переміщаючи його по світовій карті, то тут досить просто вибрати пункт призначення, після чого персонажі переміщуються в позначену гравцем точку автоматично; пошук нових локацій здійснюється за допомогою системи координат, що знаходиться на кораблі. При переміщенні по локаціях і під час розмов з NPC гравець керує тільки одним персонажем — Тідусом; тільки в одному епізоді управління перемикається на Юну.
Бойова система
Як і в попередніх частинах серії, в Final Fantasy X використовується покрокова система ведення боїв. Втім, і тут є зміни. У IV—IX частинах бої йшли в режимі ATB (Active Time Battle), яка містила у собі елементи бою в реальному часі. Персонажі здійснювали ходи при заповненні спеціальної шкали; у разі, якщо гравець не давав персонажу команди, супротивник не переставав атакувати. У Final Fantasy X система АТВ була змінена на систему CTB (Conditional Turn-Based Battle). У цьому режимі від гравця не потрібно швидкості прийняття рішень: і персонажі, і супротивники роблять ходи строго по черзі. Частота, з якою той чи інший персонаж буде здійснювати хід, залежить від бойових характеристик даного персонажа — точніше, від параметрів його швидкості.
У битві беруть участь три (у деяких випадках — один або два) персонажа. Бій вважається програним, коли всі троє персонажів мертві (опиняються в нокауті або кам'яніють), тобто, коли показник їх HP (hit points) дорівнює нулю або здійснення ходів неможливе. По ходу бою персонажів можна міняти — таким чином у битві можуть брати участь усі сім героїв. Це досить зручно, враховуючи відмінності характеристик кожного персонажа і їх здібностей. Так, на початку гри основні здібності Тідуса, Вакка і Аурона являють собою фізичні атаки; Лулу може використовувати чорну (бойову) магію; Юна має умінням прикликання Ейонів і білої (переважно цілющої) магії; Ріккі може використовувати в бою різні предмети, а також красти предмети у супротивника; Кімарі здатний до вивчення бойових прийомів противника і т. д.
Крім того, у кожного персонажа є свій особливий прийом (), що перевершує за силою звичайні атаки. Овердрайв можна використовувати при заповненні спеціальної шкали. Існує кілька варіантів режимів, при яких шкала буде заповнюватися. На початку гри доступний тільки один режим — Stoic, при якому овердрайв буде накопичуватися при отриманні персонажем ушкоджень; надалі персонажі будуть вивчати і інші режими, які гравець може встановлювати на свій розсуд: Warrior (шкала заповнюється, коли персонаж завдає ушкодження противнику), Slayer (персонаж вбив противника, тобто завдав йому останній удар), Comrade (інші члени команди отримали ушкодження) і пр.
Ще один елемент бойової системи — це призивні істоти, або Ейони (). Ейони можуть бути прикликані на поле бою як союзники; викликати їх може тільки Юна. Викликати декількох Ейонів одночасно не можна, і, крім того, коли Ейон з'являється на полі бою, решта персонажів перестають брати участь у битві доти, доки істота не загине, або поки воно не буде відкликана. У кожного з Ейонів є свої здібності і овердрайв. Кількість ушкоджень, що завдається їх атаками, залежить від показника магічних характеристик Юни і від початкових характеристик Ейона. Всього в грі вісім Ейонів; п'ять з них приєднуються до команди по ходу сюжету, і ще трьох можна отримати при проходженні додаткових квестів. Після закінчення бою його учасники отримують AP (), які сприяють подальшому розвитку бойових характеристик персонажа. Кількість АР зростає у випадку Оверкілу (), тобто, в тому випадку, якщо при останньому ударі противнику було завдано максимальних ушкоджень.
Крім запропонованих сюжетом боїв з різними босами, в грі присутня маса випадкових битв, участь в яких необов'язкова. У цьому випадку супротивники не видимі заздалегідь; битва починається раптово при пересуванні по локації. Така риса була притаманна і раннім частинам Final Fantasy; спочатку при розробці Final Fantasy X планувалося створення видимих супротивників, яких при бажанні можна обійти, але ця ідея так і не набрала сили.
Сітка Сфер
Для розвитку бойових характеристик команди та вивчення нових здібностей в Final Fantasy X використовується Сітка Сфер (). Сітка являє собою кілька сотень з'єднаних між собою осередків, що містять в собі різні здібності або бойові характеристики. Активувати їх можна за допомогою спеціальних сфер, одержуваних, переважно, як бойові трофеї. Накопичивши достатню кількість АР, персонаж отримує Рівень Сфери (), що дозволяє йому пересунутися на одну клітинку вперед, і, активувавши її, підвищити одну свою характеристику, відповідну даній комірці; за тим же принципом вивчаються нові здібності. Сітка складається з декількох розділів, або шляхів, кожен з яких містить здібності, притаманні тому чи іншому класу. У кожного персонажа — свій певний шлях. У місцях перетину шляхів розташовуються замки (), які можна зламати за допомогою ключів (), і, таким чином, спрямувати персонажа на інший шлях розвитку. Подібна система розвитку дозволяє гравцеві не тільки вести персонажів за певним шляхом, але і самому вибирати клас, який отримає той чи інший персонаж. Персонажі також можуть рухатися за однаковим шляхом і активувати осередки, вже задіяні іншими членами команди. Кожен персонаж може вивчити на сітці будь-яку здатність, за винятком овердрайву, які розвиваються незалежно від Сітки. Також на сітці не можна вивчити здатність призиву Ейонів — цим умінням спочатку володіє тільки Юна. У International-версії гри існує ще один варіант Сітки Сфер, крім стандартного, — expert, при якому всі персонажі починають свій шлях розвитку з однієї точки.
Ігровий світ
Спіра Події гри відбуваються у світі під назвою Спіра (). Спіра складається з одного великого материка, оточеного безліччю островів. Крім людей, світ населений Аль-бідами (s, особливим народом, який відкидає загальноприйняті уявлення про релігію і спілкується на своїй власній мові), Гуадо (), Ронсе () і Гіппелло (). Серед тварин Спір можна окремо відзначити чокобо (, величезні жовті їздові птахи, що зовні нагадують ему і є невіддільним елементом всіх частин Final Fantasy) і шупафів (, величезні слоноподобні істоти, чудово пристосовані до плавання).
Якщо світи попередніх частин гри були виконані переважно в європейському стилі, то в флорі, кліматі, архітектурі та іменах Спіри виділяються переважно південноазійські і тихоокеанські мотиви. Головний дизайнер гри, Тецуо Номура, сказав, що на оформлення гри істотно вплинули японські, таїландські і гавайські риси. Втім, попри те, що перераховані мотиви є домінуючими, в грі також фігурують елементи і з інших культур — наприклад, імена більшості Еонів мають походження з різних міфологій і релігій. Так, Іфріт () запозичив своє ім'я з Корану, де таку ж назву носять прокляті Аллахом джини; Шива () — один з трьох головних богів індуїзму; Валефор () — один з духів демонології, Іксіон () — цар з давньогрецької міфології.
Основні концепції Спіри Однією з відмінних рис світобудови в Спіри є особливі згустки живої енергії (), складові людської душі, які після смерті людини йдуть з її тіла і залишаються в межах реального світу. Вони часто з'єднуються, утворюючи при цьому монстрів (), агресивних і небезпечних істот. При знищенні монстри знову розпадаються на згустки енергії. Душі померлих можуть бути відправлені до Дальніх Рівнини (), обитель духів. Для цього необхідно провести особливий ритуал, яким займаються Кликуни (). Ще одна здатність Кликуна — управління Еонами, істотами, створюваними при зв'язку Кликуна з Примарами віри (). Примари віри — добровільно віддані і укладені в статуї душі людей, здатні силою думки надавати енергетичним згусткам Спіри фізичну форму.
Впродовж тисячі років Спіра перебуває під гнітом істоти на ім'я Гріх. Згідно з релігійним вченням Спіри, Гріх з'явився після того, як місто Занарканд () було майже цілком знищене в ході війни, і уособлює покарання за людське марнославство. Перемогти його можуть тільки Кликуни, які, у супроводі своїх охоронців (), здійснюють паломництво в усьому світі, і, відвідавши всі храми Спіри і розвинувши свої здібності прикликання, прямують до руїн Занарканду, що вважаються священним місцем. У Занарканді вони отримують у своє розпорядження Фінального Еона (для створення якого використовується душа людини, близької Кликунові — такою людиною, як правило, стає один з його охоронців), досить потужного, щоб здолати Гріха. У разі вдалого результату Гріх гине; в результаті Фінального Заклику гине і Кликун. Але через кілька років монстр відроджується. Відповідно до вчень, Гріх навіки покине Спіру після того, як люди покаються у своїх гріхах, і кожен Кликун, йдучи на битву, в глибині душі сподівається, що зуміє назавжди позбавити свій світ від монстра. Останнім Кликуном, який віддав своє життя в боротьбі за Спіру, став Браска, батько Юни. Народ Спіри глибоко релігійний, у центрі релігійних навчань світу перебуває Храм Євонів — тисячолітня організація, що називає Гріза покаранням за людське марнославство і використання машин (або «Макін», як вони називаються в грі), і забороняє використання просунутих технологій. У главі церкви стоять верховні священики.
Сюжет Сюжетна лінія Final Fantasy X починається з середини: Тідус, головний герой гри, очікує своїх союзників зовні зруйнованого міста. Тідус розповідає про послідовність подій, які привели його сюди, таким чином, розкриваючи практично всю сюжетну лінію. Історія починається в його рідному місті Занарканді, яке ще не зруйноване. Тідус є знаменитим гравцем в бліцбол — вигадану підводну командну гру з м'ячем. Під час проведення турніру з бліцболу місто атакує гігантська істота, що живе в океані, відома під ім'ям Сін або ж Гріх. В результаті Занарканд зруйнований, а Тідус і Аурон переносяться у сучасний світ Спіри.