Ві́льям Джеймс «Ві́ллем» Дефо́ (; 22 липня 1955) — американський театральний і кіноактор. Він є лавреатом різних нагород, зокрема Кубок Вольпі за найкращу чоловічу роль, а також номінований на чотири премії Оскар, чотири премії Гільдії кіноакторів, три премії «Золотий глобус» та премію Британської кіноакадемії. Відомий своєю частою співпрацею з режисерами Полом Шредером, Абелем Феррарою, Ларсом фон Трієром та Весом Андерсоном.

Біографія Народився у Еплтоні, штат Вісконсин, і був шостою дитиною з восьми у родині хірурга Вільяма Альфреда Дефо і медсестри Муріель Ісабель Спрісслер. Батьки дали йому ім'я Вільям, але хлопець віддав перевагу формі Віллем, оскільки йому не подобалося, що його називають Біллі. Навчався в Університеті Вісконсин-Мілвокі, але кинув навчання заради виступів у театрі.

Після чотирьох років роботи у Theatre X у США та Європі Віллем Дефо переїхав до Нью-Йорку і приєднався до Performance Group. Дефо був одним із перших членів експериментальної театральної трупи The Wooster Group.

Кінокар'єра Дефо почалася 1981 року, коли він зіграв у фільмі «Брама небесна», хоча згодом його роль була вирізана під час монтажу. У 1985 році актор знявся у фільмі «Жити і померти у Лос-Анджелесі», а через рік — у «Без любові». Але проривом у його кар'єрі стала роль сержанта Еліаса у стрічці «Взвод» (1986), за яку його було номіновано на Оскар.

1988 року Дефо зіграв у ще одному фільмі про війну у В'єтнамі — «Свавілля». Того ж року він виконав роль Ісуса в «Останній спокусі Христа». 1990 року актор став на короткий час моделлю Prada. 1993 року Віллем Дефо знявся в еротичній драмі «Тіло як доказ» з Мадонною. 1999 року він зіграв агента ФБР у стрічці «Святі з нетрів», а 2000 року виконав роль детектива у культовому фільмі «Американський психопат». 2000 року його було номіновано на «Оскар» і «Золотий глобус» за роль у «Тіні вампіра». Актора почали часто запрошувати на ролі лиходіїв, наприклад, «Одного разу у Мексиці» і «XXX: Стан Союзу» (2005).

Дефо зіграв суперлиходія Нормана Осборна / Зеленого Гобліна у фільмі про супергероя «Людина-павук» (2002), роль, яку він повторив у його продовженнях «Людина-павук 2» (2004) і «Людина-павук 3» (2007), а також у фільмі Кіновсесвіту Marvel «Людина-павук: Додому шляху нема» (2021). Щоб зберегти свою роль у фільмі в секреті, Дефо носив плащ на знімальному майданчику, щоб приховати свою зовнішність, поки його не продемонстрували в першому трейлері.

2006 року Віллем Дефо знявся у стрічках «Анаморф» і «Містер Бін на відпочинку». 2009 року актор зіграв у скандальному фільмі Ларса фон Трієра «Антихрист», одному з трьох, де він співпрацював з цим режисером.

За фільм «Проєкт Флорида» (2017) отримав третю номінацію на премію «Оскар» у категорії «Краща чоловіча роль другого плану».

Дефо зіграв Нуїдіс Вулко у фільмах DC «Аквамен» (2018) та «Ліга справедливості Зака ​​Снайдера» (2021).

Дефо з'являється в ансамблевій комедії Веса Андерсона «Французька депеша», психологічному трилері Гільєрмо дель Торо «Кошмарна алея» та історичному трилері Роберта Еггерса «Варяг» (2022). Усі проєкти перенесли дати випуску через пандемію COVID-19.

У 2020 році The New York Times поставила його на 18 місце у своєму списку 25 найкращих акторів 21 століття.

У лютому 2021 року було оголошено, що Дефо зіграє разом із Еммою Стоун і Марком Руффало у фільмі «Бідні речі» Йоргоса Лантімоса.

Дефо зобразив на екрані кілька реальних особистостей, зокрема Т. С. Еліота у фільмі «Том і Вів» (1994), П'єра Паоло Пазоліні у фільмі «Пазоліні» (2014), Вінсента Ван Ґоґа у фільмі «Ван Гог. На порозі вічності» (2018) (за який він отримав четверту номінацію на «Оскар» за найкращу чоловічу роль), та Леонард Сеппала в Того (2019).

Дефо має подвійне громадянство — американське та італійське .

Фільмографія

Фільми

Телебачення

Відеоігри

Примітки

Посилання

Біографія Віллема Дефо