Серви (Сервуря) — циганська етногрупа, що входить до західної групи циган.
Історія Серви сформувалася в Україні з румунських та/або сербських циган, що іммігрували в країну на початку XVII століттіяЗіневич Н. О. «Циганський етнос в Україні (історіографія та джерела)». HAH України. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. К., 2005.. Крім України, поширені в європейській частині Росії. Обрядовість частково запозичена у українського населення.
Традиційно займалися торгівлею та обміном кіньми, ковальством, ворожінням. Певний час молоді серви служили у козацьких військах.
Нині серви — одна з найбільш освічених циганських етногруп з широким спектром професій. Помітно відзначилися в музичній сфері. Сервів іноді плутають з руска рома; в артистичному середовищі йде зближення цих двох етногруп.
У публікаціях Ілони Махотіної та Януша Панченко виділено шість підгруп сервів, котрі мають деякі відмінності у мові та культурі: тавричани (грицьки, дашки/дашківські, саули, щербати, панченки, слинявські, костівські), задніпряни (омельченки, таґани), килмиші (каверіни), воронезькі серви (пурики, цибулі) та поволзькі серви. Дані дослідження також відмічають так званих міських сервів (кокулі), предки яких вели осілий спосіб життя, як мінімум з кінця XIX ст.Панченко Я. Основные статистические показатели цыган Херсонской области 2016—2017 гг. (опыт этносоциологического исследования) / Научный редактор к.ф.н. Махотина И. — Днепр: Середняк Т.K. — 54 с. і на даний момент є найбільш інтегрованою циганською групою.
Мова Серви розмовляють власним сервіцьким ділектом циганської мови. Проте велика частина сервів не говорить циганською мовою.
Віросповідання За віросповідання серви переважно православні. Ховають небіжчиків у саркофагахРелігійні вірування циган «Релігійно-інформаційна служба України». Головні свята — Різдво, Трійця, ВеликденьДанілкин О. Релігійний чинник в житті циган // Етнос і релігія. — К., 1998.. Дітей хрестять в обов'язковому порядкуБеліков О. Релігійні вірування українських циган // Історія релігії України. — Львів, 1996..
Пігрупи Таврійські серви (самоназва тавричани) — одна з 6 відомих підгруп, яка має деякі відмінності у культурі та мові у порівнянні з іншими сервами. До даного підрозділу відносяться патрироди: панченки, щербати, дашки/дашківські, грицьки, слинявські, костівські. Тавричани сформувались як окрема підгурпа на території Таврійської губернії, від чого й походить їхня самоназва. Один з найбільш консервативних територіальних підрозділів, вели навіпосілий спосіб життя до 1956 року. Переважно погано володіють циганською мовою і користуються у побуті українською. Нині мешкають на Півдні Росії й України. Традиційно займались лимарством, гендлярством, чоботарством й ковальством.
Відомі серви Микола Сліченко, актор театру і кіно, керівник театру «Ромен» Микола Ерденко, співак, музичний керівник театру «Ромен», творець ансамблю «Джанг» Олександр Колпаков, гітарист-віртуоз Януш Панченко, дослідник, громадський діяч Сергій Ерденко, скрипаль, один із засновників групи «Лойко» Вадим Колпаков, гітарист-віртуоз Розалія, Радда і Леонсіо Ерденко, співачки Ігор Крикунов, український режисер, актор театру і кіно, педагог, громадський діяч та народний артист України Євген Гудзь, музикант, актор, ді-джей, засновник американського гурту Gogol Bordello Наталія Томенко - правозахисниця.
Див. також Келдерари Сервіка рома Ловарі Халадітка рома
Джерела Yanush Panchenko, Mykola Homanyuk. (2023). Servur'a and Krym'a (Crimean Roma) as indigenous peoples of Ukraine // Etnografia Polska, 67(1–2). p. 155-173. Махотина И., Панченко Я. Традиционный костюм цыган-сэрвов и влахов // Scriptorium nostrum. — 2019. — No 1 (12). p. 254—267. Баранніков, О.П. Українські цигани / Етнографічна комісія Всеукраїнської Академії наук; Ред. серії Андрей Митрофанович Лобода. Київ: Видавництво Всеукраїнської АН, 1931. – 60 с. До проблеми вивчення циганського етносу (історіографічний огляд) // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. Т.4. Київ:Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, 1999. Традиційне житло циган України // Пам'ять століть. 2000. № 3. С.93-102. Історіографія циганського етносу в Україні: проблеми і перспективи // Вісник Київського інституту «Слов'янський університет». Вип. 7, історія. К., 2000. Цигани в Україні: формування етносу і сучасний стан // «Український історичний журнал». 2001. № 1. До питання історії українських циган (серви і влахи) // Література і культура Лівобережної України. 2001. С. 46–49. Родильна обрядовість циган України // Буковинський історико–етнографічний вісник. Вип. 3. Чернівці: «Золоті литаври», 2001. С. 30-32. Дещо про життя циган в Галичині / Рукопис М. Зубрицького; Фонд рукописів Інституту мистецтвознавства, фольклористики і етнології НАН України.
Примітки
Посилання Циганські етногрупи на пострадянському просторі Циганські мотиви у творчості Тараса Шевченка Що ми знаємо про циган? Цыган — это не профессия Весілля сервів. Фото