Гвадіана () — друга за довжиною річка Піренейського півострова і десята велика річка, що проходить через дві держави (Іспанія і Португалія). Протяжність — 778 км, площа басейну — 67 000 км².

Назва Ана (, flumen Anas, «Качкова річка») — латинська назва річки в часи римського пануванняAsí aparece, por ejemplo en los Comentarios a la guerra civil de Julio César, libro I, XXXVIII:. Вона зберігалася в часи Вестготського королівства та мусульманської Андалусії. Мусульмани також називали її «ваді-Ана» (, wadi Ana) — «річка Ана»F. Corriente (1991): Diccionario Árabe-Español, 3ª edición, Ed. Herder, ISBN 84-254-1763-5. Гвадіана, або Гудіана (, ; , ) — іспанська й португальська назви річки, що походить від арабського «ваді-Ана».

Опис У римські часи була віссю провінції Іспанія-Бетіка, основним містом якого була Мерида (Емерита Аугуста), що знаходилася на річці, що було одним з найважливіших міст Іспанії того часу. Під час римського панування ця річка відділяла провінції Бетіка і Лузітанія про що згадував Пліній у своїй роботі Naturalis History (природна історія).

Джерело річки знаходяться в провінції Ла-Манча на плато Кампо-де-Монтьєль, де є мережа з декількох невеликих озер, за назвою Лагунас-де-Руйдера. Має довжину 818 км, з яких 578 км в Іспанії, 140 км у Португалії , 100 км як прикордонна річка, проходить до затоки Кадіс між містами Віла-Реал-де-Санту-Антоніу в Португалії та Аямонте в Іспанії. У верхній течії після виходу з озер річка зникає під землею, щоб текти близько 35 км до місця де виходить на поверхню, під назвою Охос-дель-Гвадіана, або Гвадіана-Альто. За декілька км від того місця, де річка виходить на поверхню, річка отримує праву притоку Санкара, звідки річка має назву Гвадіана-Бахо. У середній течії Гвадіана тече зі сходу на захід спочатку вузькою та глибокою долиною між Толеданськими горами на півночі та Сьєрра-Мореною на півдні. Досягаючі низинного району Естремадура, річка прямує в широкій, слабко окресленій сильно меандруючі. Поруч із Бадахос річка змінює свій напрямок на південь, виходить з території Іспанії, і протягом декількох десятків кілометрів вона стає прикордонною річкою, після перетину португальської ділянки знову стає прикордонною річкою і впадає у Кадіську затоку (Атлантичний океан).

Як й інші річки Іберії, Гваделупа має дуже нерівний стік води. Середньорічний скид близько 70 м³/с не віддзеркалює витрати в різні періоди року, а ці значення коливаються від 0 (річка іноді висихає) до 8000 м³/с. Річкові води є головним сільськогосподарським ресурсом Естремадури. На річці близько 1830 гребль, що використовуються як для іригації та і для вироблення електрики. Загальна потужність гідроелектростанцій — 248 МВт.

Основними правими притоками є: Бульяке, Руекас, Гевора, Дехебе та Кобрес. Основні ліві притоки: Асуер, Сухар, Арройо, Габалон, Матачель та Арділа. Річка судноплавна від містечка Мертола.

У Мериді збереглися давньоримські греблі і 700-метровий міст часів імператора Траяна.

Див. також ГЕС-ГАЕС Алькева ГЕС Сихара ГЕС Пуерто-Пенья

Примітки

Посилання

Página oficial de la Confederación Hidrográfica del Guadiana, organismo que regula la cuenca española del río Estado de los embalses de la cuenca del Guadiana TABLAS DE DAIMIEL (en ciberquijote)- Todo sobre el Parque nacional Tablas de Daimiel, Itinerarios, fauna, flora, historia, etc Libro Digital del Agua. Ministerio de Medio Ambiente y Medio Rural y Marino. Visor geográfico del Sistema Integrado de Gestión del Agua. Ministerio de Medio Ambiente y Medio Rural y Marino Sistema de Indicadores del Agua