Олекса́ндр Миха́йлович Коле́сса (12 квітня 1867, Ходовичі — 23 травня 1945, Прага) — український літературознавець, мовознавець, громадсько-політичний діяч, дійсний член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка (з 1899). Батько відомої піаністки Любки Колесси, брат Філарета Колесси та Івана Колесси.

Життєпис Народився у Ходовичах Стрийського повіту (тепер Стрийський район, Львівська область).

Після закінчення початкової школи в місті Стрию навчався шість семестрів у Дрогобицькій гімназії імені Франца-Йосипа, а два останні семестри — в Стрийській гімназії, де й склав іспити на отримання атестату зрілості. У 1894 році захистив докторську дисертацію із славістики на філософському факультеті Віденського університету.

Був доцентом (з 1895) і професором Львівського університету (1898–1918). Габілітувався у професора Смаль-Стоцького в Чернівецькому університеті. Отримав посаду в Львівському університеті, на яку претендував Іван Франко, однак влада (зокрема, в особі намісника Бадені) надала перевагу Колессі, посилаючись на неблагонадійність бунтівного поета.Лукіянович Д. Політично ненадійний // Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина. — Тернопіль: Тернограф, 2012. — 280 с. — С. 82. — ISBN 978-966-457-087-6.

Належав до Української Національно-Демократичної Партії.

В 1907—1918 був депутатом австрійського парламенту (округ 69 Теребовля—Микулинці—Буданів—Чортків), на засіданнях якого послідовно обстоював інтереси українського населення Галичини в шкільництві та вищій освіті.

Колесса був співзасновником і заступником голови Загальної Української Ради у Відні та фактичним керівником Української культурної ради.

У 1921 очолював дипломатичну місію Західноукраїнської Народної Республіки у Римі.

З 1921 і до кінця життя жив і працював у Празі. Був дійсним членом Слов'янського інституту в Празі.

У 1923—1939 — професор Карлового університету, заступник голови чесько-українського комітету (голова — Я. Бідло). Колесса надавав стипендії українським студентам для навчання у Чехо-Словаччині, став одним із засновників Українського Вільного Університету, його професором і кількаразовим ректором (1921—1922, 1925—1928, 1935—1937, 1943—1944).

Досліджував пам'ятки давньоукраїнської писемності («Південноволинське Городище і городиські рукописні пам'ятки 12-16 ст.», 1923—1925), фольклор («Головні напрями й методи в розслідах українського фольклору», 1927), вивчав історію української мови («Погляди на історію української мови», 1924), проблеми українського літературознавства («Погляд на сучасний стан історії розслідів української літератури» (1901), нову українську літературу (творчість Т. Шевченка, М. Шашкевича, Ю. Федьковича).

Творчість

Автор праць: «Південноволинське Городище і городиські рукописні пам'ятки 12-16 ст.» (1923—1925), «Століття українсько-руської літератури» (1898), «Шевченко і Міцкевич» (1894), Українські народні пісні в поезіях Богдана Залеського // Записки НТШ. — 1892. — Том 1 «Українська народна ритміка в поезіях Богдана Залеського» (1900), «Головні напрями й методи в розслідах українського фольклору» (1927), «Погляди на історію української мови» (1924), «Погляд на сучасний стан історії розслідів української літератури» (1901) та ін. Колесса О. Лаврівські перґамінові листки з XII—XIII в. / написав др. Ол. Колесса. — У Львові: Накладом Т-ва, 1903. — 2, 26 с., 3 арк. іл. Колесса О. М. Століття обновленої українсько-руської літератури: (1798—1898) / проф. др. Олександер Колесса. — Львів: З друк. Наук. т-ва ім. Шевченка, 1898. — 27, 2 с. Колесса, Олександер. Люнарно-астральний мітологічний сюжет у старинній українській колядці: боротьба гордого молодця з чорним туром / Олександер Колесса. — У Львові: б. в., 1930. —17, 3 с.

Автор пісень: «Шалійте, шалійте, скажені кати» (1889); «Думка українського хлібороба» (до 1916); «Грають труби над Дністром!» (до 1916).

Автор книги «Люнарно-астральний мітологічний сюжет у старинній українській колядці. Боротьба гордого молодця з чорним туром» (1930).

Примітки

Джерела та література П. М. Бондарчук. Колесса Олександр Михайлович // журнал «Дніпро», 1/95, ст. 140 Івасюк О. Фольклорні мотиви в поезії Олександра Колесси // Буковинський історико-етнографічний вісник. — Чернівці, 2004. -Вип. 6. — С. 210—213. Погребенник Ф. П. Колесса Олександр Михайлович // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2. -С. 528. Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.

Література В. І. Головченко. Колесса Олександр Михайлович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; ред. кол.: Г. В. Боряк, Л. А. Дубровіна (голова), В. І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — Київ, 2017. — C. 216—217. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 Посилання