Каца́пи ( (ḳaṣṣāb) — м'ясникКацап // Толковый словарь русского языка / Под ред. Д. Н. Ушакова. — М.: Гос. ин-т «Сов. энцикл.»; ОГИЗ; Гос. изд-во иностр. и нац. слов., 1935—1940. (4 т.)) — зневажлива розмовна назва росіянКацап // Словник української мови: у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2014., яку вживають українці та поляки; російська назва деяких російських субетнічних групА. З. Винников, В. И. Дынин, С. П. Толкачева. Локально-этнические группы в составе южнорусского населения Воронежского Края // Вестник ВГУ. Серия: Гуманитарные науки. — Воронеж : Воронежский государственный университет, 2004. — № 2. — С. 87—96.; презирлива назва галицьких московофілів (русофілів), яку використовували народовціМосквофільство // — Т. 5. — С. 1652..
У Наддніпрянщині (Запорожжя, Гетьманщина, Слобідська Україна) відома з XVIII століття, пізніше її стали вживати і в інших регіонах України.
Походження Вірогідно, походить через посередництво тюркських мов від араб. qassab «м'ясник», «різник» (турец. kasap, кримськотатар. qasap) із конотацією «жорстока людина», «гнобитель», «кат»Каца́пи // Енциклопедія історії України: Додатковий том. Кн. 2 / Редкол.: В. А. Смолій (голова редкол.), Г. В. Боряк (заст. голови), Я. В. Верменич та інші. НАН України. Інститут історії України. — Київ: Академперіодика, 2025. — 872 с. — ISBN 978-966-360-572-2.
В «Етимологічному словнику української мови» існують дві версії походження слова «кацап»Кацап / :
За однією з версій вважається утворення від слова «цап» за допомогою специфічного елемента «ка-» (аналогічно «кадіб», «каблучка») — як жартівливе позначення людей, що носять довгі бородиФасмер II 213, Преображенский I 302, Bruckner 211. Виникнення цього виразу могло бути пов'язане з російською традицією носити довгі бородиМакс Фасмер пише щодо цього в своєму словнику: «С приставкой ка- от укр. цап „козел“; бритому украинцу бородатый русский казался козлом» Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973 Кацап.
Достатньо обґрунтованою вважається версія що «кацап» має тюркське походження: тур., крим.-тат., («м'ясник»). До тюркських мов це слово потрапило з арабської, де qaşşăb означає «живодер», або «м'ясник», «той, що забиває худобу». Дослідники відзначають також такі словосполучення в тюркських мовах: «адам кассаби» означає «люта людина», «деспот», вираз «кассап одлу» — «шельма»; «кассапчи» — караїмською означає «кат»; «хассап» мовою кримських татар означає «м'ясник», «гицель» тощо.О происхождении слова «кацап» // Киевская старина. — 1901.— Т. 65. Кн. 3. Декабрь. — С. 474. «Треба знати, що слово „кацап“ вже віддавна знане в мовах багатьох східних турецьких племен і значить „різник“, „лютий чоловік“, „кат“, „деспот“, „злодій“»Що значить слово «кацап»? // Життя і знання.— 1933.— Ч. 10.— С. 301.Кацап // Словник української мови, т. 1. А–К / Яворницький Д. I. — Катеринослав: Слово, 1920. — с. 341—342.Кацап // Онацький Є. Українська мала енциклопедія.— Буенос-Айрес: Накл. адмін. УАП церкви, 1959. — Т. 5. — С. 615—616. На думку Дмитра Яворницького, слово «кацап» було відоме у половців, або куманів вже у 1303 році, в їхньому «Codex Cumanicus», у значенні «м'ясник». У сучасній болгарській мові також вживається слово «касапи» — «м'ясники». Як прізвисько отримало поширення після здобуття Іваном IV Казані у 1552 році. Після Батуринської різанини, де загинуло близько 15 тисяч українців, прізвисько набуло широкого вжитку і в українській мові.
Вживання слова
«Кацап» у російській мові У російській мові слово кацап широко вживалося як образливе прізвисько сторонами церковного розколу. У деяких селах, населених різними за вірою росіянами, старообрядники називали ніконіан «кацапами», а ніконіани старообрядників — «кулугурами» (слово тюркського походження, буквально — «покидьок»); зокрема В. І. Даль приводить форму «коцап» як тульську і курську назву розкольників(рос.) Толковый словарь Даля. В. И. Даль. 1863—1866. . Окрім того, «кацапи» — самоназва жителів низки населених пунктів у Тербунському районі Липецької області, Реп'євського району Воронезької області.
Таким чином не виключено, що слово кацап безпосередньо потрапило в українську мову з самої Росії як образливе прізвисько однієї із сторін російського церковного розколу, і тут асоціювалося з росіянами взагалі. До середини XX ст. в деяких українських містах «кацапами» називали саме старообрядників. У такому ж значенні слово «kasap» поширене в деяких частинах Молдови.
«Кацап» в українській мові Вживається в розмовній українській мові з XVIII століття для позначення осіб російської національності. Словник Б. Грінченка так тлумачить цей, і похідні від нього етнонімиКацап / Словарь української мови 1909 р. (Б. Грінченко):
Кацап, па, чол. Великороссиянин. Тут дивляться, аж входить кацап. зм. Кацапчик, зб. Кацапюга. Кацапка, ки, жін. Великороссиянка. Приїхав в одне село — дивиться, кацапка кричить. Кацапня, ні. Кацапчик, зм. від кацап. Кацапюга, ги, м. зб. від кацап
Приклади вживання в літературі «Кляті кацапи, …, їдять щі навіть з тарганами», — Микола Гоголь (рос. в оригіналі)(рос.) Н. В. Гоголь. Вечера на хуторѣ близъ Диканьки. Повести, изданныя Пасичникомъ Рудымъ Панькомъ. Вторая книжка. Иванъ Федоровичъ Шпонька и его тетушка. II Дорога. — : Тип. А. Плюшара, 1832. — С. 278. . «Та кидайте ви й оту „кацапщину“, та краще їдьте на Гетьманщину», — Микола Гоголь (рос. в оригіналі)(рос.) Письмо Н. В. Гоголя къ М. А. Максимовичу, 1833, 2 іюля // Письма Гоголя. Томъ первый. — СПб., 1901. — С. 253.(рос.) Гоголь Н. В. Письмо Максимовичу М. А., 2 июля 1833 г. С.-Петербург // Гоголь Н. В. Полное собрание сочинений: [В 14 т.] / АН СССР. Ин-т рус. лит. (Пушкин. Дом). — [М.; Л.]: Изд-во АН СССР, [1937—1952]. Т. 10. Письма, 1820—1835 / Ред. В. В. Гиппиус. — 1940. — С. 273—274.. «Ех Тарасе, Тарасе, зведе тебе ця проклятуща кацапня! Куди ти йдеш? Знову на рожон прешся. Плюнь на них, несамовитих харцизяк!» — Яків Кухаренко (лист до Т.Шевченка)Білецький О. І. Письменник і епоха. — : Держлітвидав УРСР, 1963. — С. 397.. «Іван Грозний представляли італьянці по-італійськи… поводитись по-кацапськи вони не вміли, один тільки Іван Грозний був похожий на кацапа», — Леся Українка, (лист до сестри О. П. Косач).
«Вибачайте, батечку, що найшлося, те і посилаю, а „Ганнусю“ сьогодня нашвидку скомпонував, та і сам не знаю, чи до ладу, чи ні. Подивіться ви на неї гарненько та й скажіть щиру правду, як побачите, що вона вже дуже безецна * (бо вона мені так здається), то не давайте й друкувать. Нехай іде відкіль взялася. Ще посилаю вам кацапські вірші своєї роботи», — Тарас Шевченко (листи до Г. Ф. Квітки-Основ'яненка).
«Переписав оце свою „Слепую“ та й плачу над нею, який мене чорт спіткав і за який гріх, що я оце сповідаюся кацапам черствим кацапським словом. Лихо, брате отамане, єй-богу, лихо», — Тарас Шевченко (лист до Я. Г. Кухаренка).
«Це правда, що окроме Бога і чорта в душі нашій єсть ще щось таке, таке страшне, що аж холод іде по серцеві, як хоч трошки його розкриєш, цур йому, мене тут і земляки, і не земляки зовуть дурним, воно правда, але що я маю робить, хіба ж я винен, що я уродився не кацапом або не французом. Що нам робить, отамане-брате?» — Тарас Шевченко (лист до Я. Г. Кухаренка).
«Товаришам-москвинам це не дуже-то припало до сподоби, бо, мовляв: „Так скоро й всю Росію рознесуть“. Наші ж земляки теж, захопившись своїм відродженням, нахвалялися на „кацапів“ і цим тільки загострювали міжтовариські відносини». Клим Поліщук у творі «У нетрях Латвії», 1917Поліщук Клим. Вибрані твори / Упор. В. Шевчука; передм. С. Яковенка. — Київ: Смолоскип, 2008. — с.110 (ISBN 978-966-8499-68-5).
Фольклор Бог сотворив цапа, а чорт кацапа.
Похідні від слова «кацап»
Існують також різні похідні від слова «кацап»: Росію називають «Кацапією», «Кацапєтовкою», «Кацапурією», «Кацапляндією» або «Кацапстаном».
Інше У культовому радянському фільмі «Кін-дза-дза!» одна з двох категорій чи «рас» на планеті Плюк називається «пацаками». За одною з версій, «пацак» могло бути утворене шляхом зворотнього читання (ананімом) слова «кацап»Чатлано-пацакский словарь . Не заперечував подібну етимологію і сам режисер фільму Георгій Данелія: «Пацак — это, может быть, , кацап, »..
Див. також
Ватник (сленг) Кокошник Колоради Москаль Орки (прізвисько) Рашизм Російський світ Русофобія Совок (сленг) Фофудія (мем) Homo Sovieticus </div>
Примітки
Посилання Кацап // Кацап // Етимологічно-семантичний словник української мови. Т.2: Е–Л / Митрополит Іларіон. — Вінніпег: Накладом Товариства «Волинь», 1982. — С. 202—203. Євген Наконечний. Украдене ім'я: чому русини стали українцями. Ч.23 М. Аркас — Історія України-Русі. 1908 (том 1) Францішак Хлус, Марцін Юр. Праўдзівая гісторыя Кацапа, Хахла і Бульбаша, пераказаная Вечным Жыдам