Крістіан Діор (, 21 січня 1905, Гранвіль, Нормандія — 24 жовтня 1957, Монтекатіні Терме, Тоскана) — французький модельєр одягу, засновник модного дому Christian Dior.

Біографія Крістіан Діор народився 21 січня 1905 року в невеликому нормандському містечку Гранвіль, колишньому рибальському порту на березі Ла-Маншу на північному заході Франції. У 1911 році сім'я маленького Крістіана переїхала до Парижа. Батьки у нього були забезпеченими людьми, тому, попри те, що був другим з п'яти дітей, у дитинстві він ні в чому не мав нестатку. Його батько зробив статки на торгівлі хімічними добривами, а матір перетворювала гроші в задоволення. Початкову освіту він здобув удома, і спочатку, за наполяганням батьків, готувався до дипломатичної кар'єри. Крістіан вступив у Вільну школу політичних наук, але на цьому його політична діяльність і закінчилася. Замість занять з міжнародного права і географії, майбутній кутюр'є бував у музеях, навчався музичній композиції і живопису. У 1928 році Крістіан з одним Жаном Бонжаком відкрив артгалерею, де виставлялися роботи Дерена, Матісса, Пікассо.

Трагічним для Крістіана став 1931 рік: від раку помирає його мати, а батько, ставши жертвою шахрайства, зазнає банкрутства і захворює на сухоти. Закривається і галерея Крістіана, адже здебільшого вона фінансувалася його батьком. Саме тоді він почав продавати свої малюнки: ескізи капелюшків і суконь друкують в журналі Le Figaro Illustre. Попри те, що його моделі капелюхів користувалися набагато більшим успіхом, ніж одяг, Крістіан вирішує спеціалізуватися саме на моделях одягу. У 1938 він був помічений відомим модельєром Робером Піге (Robert Piguet), але війна перешкодила бурхливому розвитку кар'єри. Діор йде в армію і служить на півдні Франції. Але вже в 1941 році він повертається до Парижа і працює для відомого модельного будинку Lucien Lelong.

У 1942 році Крістіан створив парфумерну лабораторію, що виросла потім у фірму Christian Dior Perfume. «Досить відкрити флакон, щоб виникли всі мої сукні, а кожна жінка, яку я одягаю, залишала за собою цілий шлейф бажань. Парфуми — необхідне доповнення особистості жінки, це завершальний акорд для сукні, це троянда, якою Ланкре підписував свої картини», — пояснював пізніше свій задум Діор.

Після війни, в 1946 році, за фінансової підтримки текстильного фабриканта Marcel Boussac, він відкриває власний будинок моди. У своїй першій же колекції 1947 року Діор створює абсолютно нову концепцію New Look. Це була «романтична лінія», з новим варіантом кріноліну, тонкою талією і прилеглим ліфом. У цьому силуеті він втілив власне уявлення про жіночність, якої так не вистачало в епоху війни з її форменим одягом і «трудовою повинністю» для жінок. Спочатку до нового дизайнера поставилися з побоюванням, однак вже через рік вся Європа і Америка прийняли новий стиль.

Саме завдяки своєму оптимізму і гострому інстинкту, що дозволяє йому вгадувати, що потрібно післявоєнній Франції, Діор став одним з тих, хто допоміг повернути повоєнному Парижу статус столиці світової моди. Разом зі своїм партнером Жаком Руе, Діор став першим застосовувати ліцензійні угоди в модельному бізнесі. Вже в 1948 році він упорядковує ліцензування виробництва своїх моделей у різних регіонах Франції і всього світу. Таким чином, фірмовий знак Діор швидко з'явився у всіх куточках земної кулі. Великий дизайнер пішов з життя 24 жовтня 1957 року в 52-річному віці від серцевого нападу в Монтекатіні-Терме (Італія, Тоскана). У його сімейному будинку в Гранвілі нині існує музей.

Модний дім Christian Dior став колискою багатьох видатних дизайнерів XX століття. Так, в 1953 році на фірму приходить молодий Ів Сен Лоран . Після раптової смерті Діора, Ів Сен Лоран стає провідним модельєром будинку Dior. Після того як Ів Сен Лоран призивається на військову службу в 1960 році, його місце займає Марк Боан (Marc Bohan), який вів дім Dior, поки його не змінив Джанфранко Ферре (Gianfranco Ferre) в 1989 році. У жовтні 1996 року на посаду головного модельєра будинку Dior був затверджений Джон Гальяно.

Діор став також піонером активного синтезу haute couture і сценографії: був художником з костюмів в кількох спектаклях («Школа лихослів'я» за Річардом Шеріданом в Театрі де Матюрін, 1940; ряд постановок Ролана Петі, 1950-ті роки) і кінофільмах (режисерів Клода Отан-Лара, Альфреда Хічкока та ін.) Створював сценічні туалети для таких зірок естради та кіноекрану як Едіт Піаф і Марлен Дітріх, The Beatles.

Крістіан Діор завжди мав схильність до ароматів: «Парфуми — це неперевершений відтінок жіночої індивідуальності, це останній штрих образу». Miss Dior, Diorama, Diorissimo, випущені ще за життя Діора, Dioressence і Diorella — усі ці парфуми, у назвах яких присутнє заповітне ім'я Dior, утворюють ряд класичних «діорівських» ароматів. Їх флакони і упаковки виконані у введеному самим Діором фірмовому стилі: гама «тріанонівського» сірого кольору, білого та рожевого, медальйони а-ля Людовік XVI, атласні стрічки, папір з фактурою рогожки в рубчик «куряча лапка».

Бібліографія англійською мовою Christian Dior (1954). Christian Dior's Little Dictionary of Fashion: A Guide to Dress Sense for Every Woman. Cassell & Company Ltd., 92 pages, ill. Christian Dior and Thierry Dussard (1957). Christian Dior. New York: E. P. Dutton & Co., Inc., 56 pages, including 24 color and black & white plates. Christian Dior (2007). The Little Dictionary of Fashion: A Guide to Dress Sense for Every Woman. Abrams Books, 128 pages, ill. ISBN 978-0-8109-9461-4. російською мовою Диор К. Dior словарь моды, учитесь одеваться: пособие для женщин / Пер. с англ. Ю. Л. Плискиной. — Москва: Слово, 2011. — 127 с., ил. — ISBN 978-5-3870-0283-0. Диор К. Диор о Диор. Автобиография. — Москва: Слово, 2011. — 224 с., ил. — ISBN 978-5-3870-0282-3. Диор К. Я — кутюрье / Пер. с фр. А. А. Бряндинской, ред. А. А. Васильев. — Москва: Этерна, 2024. — 440 с., ил. — (Memoires de la mode от Александра Васильева). — ISBN 978-5-4800-0365-9.  французькою мовою Christian Dior. Christian Dior et moi. Paris, Vuibert, 2022, 224 pages, ill. ISBN 978-2-3111-5037-7.

Література англійською мовою De Rethy, Esmeralda and Perreau, Jean Louis (2001). Christian Dior. The Early Years 1947—1957. New York: Vendome Press, 128 pages, ill. ISBN 978-0-8656-5249-1. Homer, Karen (2020). Little Book of Dior (Little Books of Fashion). Welbeck, 160 pages, ill. ISBN 978-1-7873-9377-6. Pochna, Marie France (1998). Christian Dior: The Man Who Made the World Look New. Aurum Press, 334 pages, ill. ISBN 978-1-8541-0547-9. Sabatini, Adelia and Fury, Alexander (2017). Dior Catwalk: The Complete Collections. New York: Thames & Hudson, 632 pages, ill. ISBN 978-0-5005-1934-9. Schatzberg, Jerry and Morton, Julia (2008). Paris 1962: Yves Saint Laurent and Christian Dior, The Early Collections. Rizzoli, 176 pages, ill. ISBN 978-0-8478-3128-9. російською мовою Ермилова Д. Ю. История домов моды. — Москва: Академия, 2004. — 288 с. — (Высшее образование). — 30 000 экз. — ISBN 5-7695-1064-1. французькою мовою Dussard, Thierry. Christian Dior: Citations. Les Editions du Palais, 2011, 55 pages, ill. ISBN 979-1-0901-1909-3.

Див. також Christian Dior New Look Місіс Гарріс їде у Париж

Примітки

Посилання

Крістіан Діор. 10 років успіху. New Look Крістіан Діор (Christian Dior) — біографія, колекції Dior Perfumes Офіційний сайт